Рішення

від 20.06.2019 по справі 922/342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/342/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватної фірми "Алекс-3", м. Харків до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків про зняття арешту з нерухомого майна за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Алекс-3" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що виконавче провадження, яке стало підставою для накладення арешту, на сьогоднішній день закрите, а отже немає жодних підстав для арешту нежитлових будівель, що належать позивачу на праві власності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2019 р. (суддя Тацій О.В.) позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2019 року (суддя Тацій О.В.) було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2019 року на 11:00 год.

В судовому засіданні 12.03.2019 року оголошено перерву до 02.04.2019 року до 11:40 год.

28.03.2019 року, зважаючи на звільнення з посади судді Тацій О.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого визначено іншу суддю у справі: Жигалкіна І.П.

Справу за №922/342/19 призначено до розгляду у підготовчому засіданні на "09" квітня 2019 р. о 10:00, відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України, розгляд справи розпочато з початку.

Ухвалою суду від 14.05.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "04" червня 2019 р. о 10:40.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

31.05.2013 року проведено відкриті торги (аукціон) та визначено переможця - ПФ АЛЕКС-3 в особі директора Гайшук Л.Л. Хід та результати аукціону відображені у протоколі №1 від 31.05.2013 року. Ціна продажу склала - 2 040 704,11 (два мільйона сорок тисяч сімсот чотири) грн. 11 коп. без ПДВ, з яких 270 779 (двісті сімдесят тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 00 коп. без ПДВ внесені переможцем як гарантійний внесок, який відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . На підставі протоколу проведення аукціону № 1 від 31.05.2013 року, між ліквідатором та ПФ АЛЕКС-3 , було укладено договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 31.05.2013 р.

Позивач набув право власності на Нежитлові будівлі та споруди у встановленому законом порядку, і є законним власником вказаного нерухомого майна.

Підстави звернення Позивача до суду, на його думку, є порушення права власності майна, а саме було накладено арешт зареєстрований 20.08.2010 року приватним нотаріусом Вахрушевою О.О., на підставі постанови Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 20921445 від 19.08.2010 року (далі - Постанова ).

Зі змісту Інформаційної довідки № 153808219 від 24.01.2019 року також вбачається, що на підставі Постанови обтяження накладалось на нерухоме майно, яке належало Приватному підприємству НМ (ідентифікаційний код: 22673415).

Відповідно до даних, що знаходяться у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22 липня 2013 року зареєстровано припинення ПП НМ .

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, 25 січня 2019 року Позивач звернувся з заявою про зняття арешту з майна до Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

30 січня 2019 року Відповідач розглянув запит та повідомив, що арешт на Нежитлові будівлі та споруди був накладений державним виконавцем ще до реєстрації права власності на майно за Позивачем. Разом з тим, Відповідач також зазначив, що оскільки передбачених законом підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна немає, то для зняття арешту з нерухомого майна Позивачу необхідно звернутися до суду).

У зв`язку з вищезазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, яке придбане останнім та належить на праві власності.

Відповідач у наданому відзиві та поясненнях зазначив, що державним виконавцем 19.08.2010р. згідно постанови №20921445 накладено арешт на майно боржника Приватного підприємства "НМ" (код ЄДРПОУ 22673415, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1193546), а саме на: 1. Адміністративно-побутовий корпус літ.А-3, загальною площею 1310,1 кв.м.; 2. Ремонтні майстерні та профілакторій літ. Б-2, загальною площею 1456,0 кв.м.; 3. Склад літ. В-1, загальною площею 47,6 кв.м.; 4. Трансформаторна підстанція літ. Г-1, загальною площею 82,5 кв.м.; 5. Каналізаційна насосна станція літ. Д-1, загальною площею 18,0 кв.м.; 6. Очисні спорудження літ. Е-1, загальною площею 145,3 кв.м.; 7. Майстерня літ. И-1 , площею 431,7 кв.м.; 8. Склад літ. К-1 , площею 11,4 кв.м.; 9. Приміщення підігріву літ. З-1 , площею 19,7 кв.м.; 10. Гараж літ. Ж-2 , площею 527,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Харків, вул. Конотопська, 1.

Відповідачем було надано відповідь на звернення Позивача від 30.01.2019р. за вих. №7505 та повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з майна , посилаючись на ч. 4 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження".

Також Відповідач зазначає, що було накладено арешт саме на майно Приватного підприємства "НМ" згідно постанови №20921445, а не на майно Позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Cтаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд зобов`язати відповідача припинити дію, шляхом зняття арешту з нерухомого майна.

Так, Позивач отримуючи майно у власність з проведених відкритих торгів (аукціон), 31.05.2013 року, що відображені у протоколі №1 від 31.05.2013 року та на підставі укладеного договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 31.05.2013 р., що підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 11" липня 2013 р. по справі № 5023/1890/12.

З ухвали суду від 15.07.2019р. по справі №5023/1890/12 вбачається, що 05.06.2013 р. за актом прийому-передачі, складеного між Відділенням Харківська регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк та ліквідатором, ліквідатору передані правовстановлюючі документи на нерухоме майно банкрута, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Конотопська, 1. 05.06.2013 р. між ліквідатором та ПФ АЛЕКС-3 складено Акт приймання - передачі права власності на нерухоме майно до договору №1 купівлі - продажу майна банкрута на аукціоні від 31.05.2013 р.

05.06.2013 р. Вахрушевою О.О ОСОБА_1 , приватним нотаріусом ХМНО Харківської області, відповідно до ст.75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та на підставі протоколу про проведені публічні торги та реалізацію майна банкрута від 31.05.2013 р. видано Свідоцтво про право власності ПФ АЛЕКС-3 на майно, що складається з нежитлових будівель та споруд (копія в матеріалах справи), а саме: 1. Адміністративно - побутовий корпус літера А-3 загальною площею 1310,1кв.м.; 2. Ремонтні майстерні та профілакторій літера Б-2 загальною площею 1456,0кв.м.; 3. Склад літера В-1 загальною площею 47,6кв.м.; 4. Трансформаторна підстанція літера Г-1 загальною площею 82,5кв.м.; 5. Каналізаційна насосна станція літера Д-1 загальною площею 18,0кв.м.; 6. Очисні спорудження літера Е-1 загальною площею 145,3кв.м.; 7. Майстерня літера И-1 площею 431,7кв.м.; 8. Склад літера К-1 площею 11,4 кв.м.; 9. Приміщення підігріву літера З-1 площею 19,7кв.м.; 10. Гараж літера Ж-2 площею 527,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Конотопська, 1.

Відповідно до протоколу про проведена торгів (аукціону) №1 від 31.05.2013 р. кошти в розмірі 204 070,41 грн. зараховуються, в якості оплати послуг Товарної біржі Універсальний Торговий двір та відраховуються з внесеного переможцем на п/р Товарної біржі Універсальний Торговий двір №26504310082101, Філіал Акціонерного банку "Південний" у м. Харкові, МФО 350761, код ЄДРПОУ 37765113, гарантійного внеску переможця. Ці кошти зараховуються в рахунок сплати вартості за придбане майно.

Суд, не має заперечення, що Позивач став належним набувачем прав на нерухоме майно, але зазначає, що ухвалою суду від 15.07.2019р. по справі №5023/1890/12 не було скасовано накладених арештів після набуття Позивачем прав на це майно.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача (щодо не зняття арешту) які впливають на суб`єктивні права, свободи та законні інтереси позивача, мають законні підстави та не можуть бути здійсненні відповідачем в порушення норм законів України.

Статтею 16 ЦК України і ст. 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому, визначений вказаними статтями перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком у названих статтях, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

При цьому, позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним".

Таким чином, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Однак, правильно обраний спосіб захисту порушеного права повинен, з однієї сторони, відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншої - передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт з нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що виконавче провадження, яке стало підставою для накладення арешту, на сьогоднішній день закрите, а отже немає жодних підстав для арешту нежитлових будівель, що належать позивачу на праві власності.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Повне рішення складено "01" липня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін