Рішення

від 03.07.2019 по справі 922/1081/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1081/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного

провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Південтрансбуд", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство - 164", м. Харків, про стягнення коштів у розмірі 31 592,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивача, товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Південтрансбуд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство -164", про стягнення 24 360,00 грн. основної заборгованості, 2 277,66 грн. інфляційних втрат, 4 338,08 грн. пені, 616,68 грн. 3% річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

15 квітня 2019 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву залишено без руху. Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1081/19, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року судом прийнято до розгляду відзиву на позовну заяву (вх. № 12683 від 24 травня 2019 року) та долучено його до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

04 серпня 2017 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 17-17п на виконання проектно-вишукувальних робіт. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Нове будівництво двох маневрових пристроїв на під`їзному шляху ПАТ "Лебединське ХПП" на ст. Лебединська регіональної філії Південна залізниця, по вул. Залізничній, 46, в м. Лебедин Сумської області" та погодження проекту в підрозділах виробничого підрозділу "Сумська дирекція залізничних перевезень" та службах регіональної філії Південної залізничної дороги (роботи). Найменування та характеристика робіт, їх вартість погоджуються сторонами в додатках до договору, які є невід`ємною частиною договору: додаток № 1 протокол погодження про договірну ціну; додаток № 2 зведений кошторис № 1 на проектні та вишукувальні роботи; додаток № 3 кошторис № 2 на вишукувальні роботи; додаток № 4 кошторис № 3 на проектні роботи; додаток № 3 кошторис № 4 на виконання робіт по зібранню вихідних даних та погодження проекту. Ціна договору складається із вартості робіт по договору, погодженою та встановленою сторонами в кошторисах (додаток № 2-5 договору) та складає: 40 600,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 8 120,00 грн., всього з врахуванням ПДВ - 48 720,00 грн. (п. 2.1 договору). Замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця передплату в розмірі 50% від ціни договору, що складає 20 300,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 4 060,00 грн., всього з врахуванням ПДВ - 24 360,00 грн., на протязі 3-х банківських днів після підписання договору з моменту надання виконавцем законодавчо вірно сформованого рахунка-фактури. Остаточний розрахунок за виконані роботи в розмірі 50% від ціни договору, що складає 20 300,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 4 060,00 грн., всього з врахуванням ПДВ 24 360,00 грн., проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок на протязі 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. п. 2.2.1, 2.2.2 договору). По закінченню робіт виконавець надає замовнику двосторонній акт приймання-передачі виконаних робіт. Замовник на протязі 5 календарних днів з дня отримання акту приймання-передачі виконаних робіт зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови замовника, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, строку їх виконання. У випадку неотримання виконавцем оформленого акту в строки згідно п. 3.3 договору та відсутності по виконаній роботі зауважень від замовника, роботи вважаються прийнятими замовником, про що на акті робиться запис: "Зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло" (п. п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору). За порушення строків оплати виконаних та прийнятих робіт, згідно даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.1 договору). Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконя сторонами взятих на себе зобов`язань.

Як вказує позивач у позовній заяві, він в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором № 17-17п на виконання проектно-вишукувальних робіт від 04 серпня 2017 року, що підтверджується актом від 14 травня 2018 року № 17/17/05 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції по договору № 17/17п від 04 серпня 2017 року. Втім, відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт не виконав, що й стало для позивача підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості визнав в повному обсязі, в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних в позові просив відмовити, вказую, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням позивачем робіт по спірному договору підприємству-відповідача завдано збитки, а суд має право зменшити розмір штрафних санкцій.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України. Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору підряду на проекті та пошукові роботи, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1 та 4 глави 61 Цивільного кодексу України. В силу приписів ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Частинами 1 та 3 статті 843 ЦК України передбачено, що договір підряду визначає ціну роботи (яка включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу) або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст. 854 ЦК України). Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що відповідач, в порушення умов договору № 17-17п на виконання проектно-вишукувальних робіт від 04 серпня 2017 року, не сплатив вартість виконаних позивачем робіт (з урахуванням проведеної відповідачем передплати), визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 360,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та задовольняються судом.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 616,68 грн. 3% річних та 2 277,66 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних за розрахунком визначено вірно, згідно діючого законодавства, однак при перевірці розрахунку розміру 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт" Закон 9.1.3", судом встановлено, що загальний розмір інфляційних втрат - 1 882,11 грн. За таких обставин, позов в частині стягнення на користь позивача з відповідача 3% річних у розмірі 616,68грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 182,11 грн. є обґрунтованим, правомірним. Частина позовних вимог про стягнення з відповідача 395,55 грн. інфляційних втрат є необґрунтованою та безпідставно заявленою з викладених вище підстав (невірний розрахунок).

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 4 338,08 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 6.2 договору передбачено відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування заявленої позивачем до стягнення суми пені за розрахунком визначено вірно, згідно діючого законодавства, однак при перевірці розрахунку розміру пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт" Закон 9.1.3", судом встановлено, що загальний розмір пені становить 4 314,06 грн. За таких обставин, позов в частині стягнення на користь позивача з відповідача пені у розмірі 4 314,06 грн. є обґрунтованим, правомірним. Частина позовних вимог про стягнення з відповідача 24,02 грн. є необґрунтованою та безпідставно заявленою з викладених вище підстав (невірний розрахунок).

Твердження відповідача про те, що позивачем завдано підприємству відповідача збитки через несвоєчасне виконання робіт за договором, і є наслідком відмови в задоволені позовних вимог в частині нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, є необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.

По-перше, предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи, а не стягнення з позивач на користь відповідача збитків через прострочення виконання робіт. По-друге, нарахування інфляційних втрат та 3% річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, які полягають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, віднесення відповідачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних до штрафних санкцій є помилковим та юридично неграмотним, і відповідно зменшення 3% річних та інфляційних втрат, як штрафних санкцій є безпідставним. По-третє, нарахування пені за несвоєчасне проведення оплати за виконані роботи, чітко передбачено умовами спірного договору, а сума пені не є надмірно великою порівняно із сумою заборгованості відповідача.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 895,49 грн. покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство - 164" (61024, м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 7, оф. 4, код ЄДРПОУ 33608607) на користь товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Південтрансбуд" (61052, м. Харків, вул. Енгельса (Різдвяна), буд. 29-Б, код ЄДРПОУ 32437400) 24 360,00 грн. основної заборгованості, 4 314,06 грн. пені, 616,68 грн. 3% річних, 1 882,11 грн. інфляційних втрат та 1 895,49 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "03" липня 2019 р.

Суддя Н.В. Калініченко