Рішення

від 03.07.2019 по справі 520/4304/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 520/4304/19

провадження № 2-о/520/143/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу № 520/4304/19 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області,

ВСТАНОВИВ :

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просила встановити факт належності земельної ділянки, площею 0,0350 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з земельної ділянки НОМЕР_8 загальною площею 0,0320 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ за точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-1 та земельної ділянки НОМЕР_9 загальною площею 0,0030 га для ведення особистого підсобного господарства із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ за точками 1-16-15-14-13-12-17-1 ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.10.2002, виданого Головою Одеської міської Ради народних депутатів Р. Боделаном , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_6.

За вказаною заявою відкрито провадження у цивільній справі № 520/4304/19. Розгляд справи призначено провести за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні.

У червні 2019 ОСОБА_1 подала до Київського районного суду м. Одеси заяву про зміну предмету заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно якої, внаслідок застосування GPS-технологій при перемірці площі належної їй земельної ділянки, просить встановити юридичний факт належності земельної ділянки, площею 0,0347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з земельної ділянки НОМЕР_8 загальною площею 0,0318 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ за точками НОМЕР_12 та земельної ділянки НОМЕР_9 загальною площею 0,0029 га для ведення особистого підсобного господарства із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ за точками 1-19-18-17-16-15-20-21-1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.10.2002, виданого Головою Одеської міської Ради народних депутатів Р. Боделаном , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_10

В обґрунтування заявлених вимог, заявник вказує, що вона є власницею земельної ділянки площею 0,0350 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і ведення особистого підсобного господарства, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.10.2002, виданого Головою Одеської міської Ради народних депутатів Р. Боделаном , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_11 . Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, в натурі (на місцевості), за адресою: АДРЕСА_1 розробленої ТОВ ЗКБ РЕЗОЛЮТ , загальна площа земельної ділянки складає 0,0347 га, тобто є меншою у порівнянні з площею 0,0350 га визначеної у державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_11 .

Згідно з планом поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0347 га, розробленої ТОВ ЗКБ РЕЗОЛЮТ , вона поділена на дві земельні ділянки: ділянка НОМЕР_8 загальною площею 0,0318 га, яка позначена на схемі розподілу земельної ділянки умовними позначеннями НОМЕР_12 і призначена для обслуговування житлового будинку та господарських споруд; ділянка НОМЕР_9 загальною площею 0,0029 га, яка позначена на схемі розподілу земельної ділянки умовними позначеннями 1-19-18-17-16-15-20-21-1 та призначена для ведення особистого підсобного господарства. Однак, розглянувши вказані документи та матеріали Відділ у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області їх повернув, оскільки в них зазначено подвійне цільове призначення земельної ділянки, що не передбачено чинним законодавством України. На момент виділення зазначеної земельної ділянки подвійне цільове призначення допускалося діючим на той момент законодавством України. За вказаних обставин заявниця вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності їй земельної ділянки, площею 0,0347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням цільового призначення для кожної з двох земельних ділянок окремо, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення цього факту.

На виконання ухвали суду від 18 квітня 2019 року на адресу Київського районного суду м. Одеси від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла документація із землеустрою, на підставі якої оформлювався державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.10.2002, виданого Головою Одеської міської Ради народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за номером НОМЕР_13 .

В ході розгляду справи заявник ОСОБА_1 та представник заявника адвокат Павлишин А.І. заяву про встановлення факту належності земельної ділянки підтримали та просять задовольнити.

Представник заінтересованої особи Черній І. Ю. в судовому засіданні не заперечувала право заявника на визнання такого юридичного факту, підтвердивши суду відсутність спору про право між заявницею та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.

При розгляді справи, суд враховує, що на сьогоднішній день усунути в позасудовому порядку допущені у державному акті заявниці помилки не уявляється можливим, по причині того, що на момент видачі та оформлення вказаного державного акту зазначення у ньому подвійного цільового призначення не суперечило вимогам чинного на той час законодавства. Однак у зв`язку із прийняттям ЗК України у 2001 році вказівка у державному акті на подвійне цільове призначення не відповідає вимогам закону, що призводить до неможливості поділити земельну ділянку та розпорядитися нею.

Заявник обмежена в реалізації свого права власності, хоча таке суб`єктне право є абсолютним та являє собою забезпечену законом міру можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном і надає власнику можливість на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої незабороненої законом діяльності.

Частиною першою статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов, суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Необхідність встановити факт, про який просить ОСОБА_1 , заявник мотивує бажанням здійснити поділ належної їй земельної ділянки із зазначенням цільового призначення для кожної з двох земельних ділянок окремо. Встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Заявник не має іншої можливості встановити факт поділу її земельної ділянки, тобто факт, що має юридичне значення, який згідно із законом породжує юридичні наслідки, тобто від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Нарешті, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту.

Отже, в судовому засіданні встановлено одночасну наявність усіх чотирьох умов, про які йдеться у зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 .

При викладених обставинах, а також з огляду на те, що загальна площа земельної ділянки не збільшується, у суду не виникає сумнівів в тому, що ОСОБА_1 належить на праві власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.10.2002, виданого Головою Одеської міської Ради народних депутатів Р. Боделаном , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_6 / НОМЕР_4 , земельна ділянка загальною площею 0,0347 га, що складається з наступних ділянок: земельної ділянки НОМЕР_8 загальною площею 0,0318 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВЕ БЮРО РЕЗОЛЮТ , яка позначена на схемі розподілу земельної ділянки умовними позначеннями НОМЕР_12; земельної ділянки НОМЕР_9 загальною площею 0,0029 га,для ведення особистого підсобного господарства із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВЕ БЮРО РЕЗОЛЮТ за точками 1-19-18-17-16-15-20-21-1.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Право на звернення до суду за захистом характеризується тим, що кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

З урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що обставини, викладені в заяві ОСОБА_1 повністю знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим дана заява підлягає задоволенню, як обґрунтована та доведена.

Керуючись ст. ст. 265 , 268 , 315-319 , 354-355 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ 39765871; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83, п\і 65107) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт належності земельної ділянки, площею 0,0347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і складається із земельної ділянки НОМЕР_8 загальною площею 0,0318 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ за точками НОМЕР_12 та земельної ділянки НОМЕР_9 загальною площею 0,0029 га для ведення особистого підсобного господарства із межами та конфігурацією, визначеними у плані поділу земельної ділянки, складеному ТОВ ГЕОДЕЗИЧНА КОМПАНІЯ за точками НОМЕР_14 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.10.2002, виданого Головою Одеської міської Ради народних депутатів Р. Боделаном , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Днем складення повного рішення є 03.07.2019 року.

Суддя Літвінова І. А.