Постанова

від 03.07.2019 по справі 733/1107/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 липня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/1107/18

Головуючий у першій інстанції - Карапиш Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/883/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Лакізи Г.П., Харечко Л.К.,

секретар: Поклад Д.В.

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач: Приватне підприємство Агро-Трейд ,

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Приватне підприємство Агро-Трейд ,

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро-Трейд про розірвання договору оренди земельної ділянки, ухвалене у м. Ічня, Чернігівської області , проголошене о 12 годині 45 хвилин,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про розірвання договорів оренди земельних ділянок, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється власницею земельної ділянки площею 3,52 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 , та земельної ділянки площею 0,84 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 , які нею отримані в спадщину від діда ОСОБА_2 . Відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 03 листопада 2014 року та 23 липня 2015 року,зареєстрованих відповідно 12 червня 2015 року та 03 серпня 2016 року, укладених між ОСОБА_2 та ПП Агро - Трейдер , вищевказані земельні ділянки площею 3,52 га та 0,84 га перебувають в оренді у ПП Агро-Трейдер . Після прийняття спадщини в установленому порядку, вона звернулася до відповідача із вимогою про розірвання договорів оренди земельних ділянок на підставі п. 12.4 Договорів, Пропозицій внести зміни до вищевказаних договорів оренди земельних ділянок, зокрема в частині визначення сторони орендодавця та інших суттєвих умов, їй не надходило. На даний час оспорювані земельні ділянки перебувають у користуванні ПП Агро - Трейдер . Орендну плату за 2016-2017 р.р. вона отримала у травні 2018 року, що є істотним порушенням умов договорів. Вважає, що відповідач відмовився в позасудовому порядку розірвати оспорювані договори, у зв`язку з чим вона звернулася до суду.

Рішеннм Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Судом вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,52 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), укладений 03 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Агро - Трейдер , та зареєстрований Реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області 12 червня 2015 року та розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,84 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), укладений 23 липня 2015 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Агро - Трейдер , та зареєстрований Бурімською сільською радою Ічнянського району Чернігівської області 03 серпня 2016 року. Стягнути із Приватного підприємства Агро - Трейдер на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704, 80 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 34

Закону України Про оренду землі передбачено обов`язок орендодавця повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором, а оскільки відповідно до умов укладених договорів між відповідачем та спадкодавцем ОСОБА_2 , розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, позивачка виконала вимоги щодо письмового повідомлення відповідача про бажання розірвати договір оренди землі, тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПП Агро - Трейдер просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач набувши право власності на земельні ділянки звертаючись до товариства з письмовими заявами не надала відповідачу свідоцтво про право на спадщину та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тому саме відсутність цих документів та усна відмова позивачки позбавила права підприємства вийти з пропозицією внести зміни до договорів оренди земельних ділянок. ПП Агро - Трейдер вважає, що норми цивільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та норми Закону України Про оренду землі не допускають розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, тому судом першої інстанції не досліджено договір оренди землі в повному обсязі, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на одностороннє розірвання договору оренди землі та не врахував, що при наборі тексту Договорів укладених з ОСОБА_2 було допущено технічну помилку замість не є проставлено є . Судом також, за позицією відповідача, не встановлено чи дійсно на момент звернення з позовом до ПП Агро - Трейдер відбулось порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів позивача, чи дійсно наявне право, яке підлягає захисту.

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки площею 3,52 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 , та земельної ділянки площею 0,84 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.6-7). Право власності на земельні ділянки зареєстроване 26 грудня 2017 року державним реєстратором Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Дані земельні ділянки вона отримала у спадщину після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5,8).

03 листопада 2014 року та 23 липня 2015 року між ПП Агро - Трейдер та ОСОБА_2 були укладені договори оренди вищевказаних земельних ділянок, які були зареєстровані 12 червня 2015 року та 03 серпня 2016 року відповідно Реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області (а.с.9-17, 78-79,87-88). П. 12.4 укладених між сторонами договорів оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Сторонами договорів оренди землі підписані акти визначення меж земельних ділянок від 03 листопада 2014 року та 23 липня 2015 року (а.с.80,89) та акти приймання- передачі земельних ділянок, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельні ділянки, площі яких становлять 3,52 га та 0,84 га відповідно (а.с.81,90).

06 січня 2018 року та 23 квітня 2018 року позивачка звернулася до ПП Агро - Трейдер із вимогами щодо не використання належних їй земельних ділянок під урожай в 2018 році у зв`язку із вимогами укладення додаткової угоди про дострокове розірвання оспорюваних договорів в позасудовому порядку (а.с.19-20), але жодної відповіді не отримала.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статті 1 вказаного Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті б частини першої статті 90 ЗК Українизакріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до положень статті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статей 30, 31 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку, на який його було укладено; договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до статті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною другої статті 652 ЦК України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

П. 12.4 укладених між ПП Агро - Трейдер та ОСОБА_2 договорів оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Вказаний пункт договору не визнаний в судовому порядку недійсним.

Доводи апеляційної скарги про допущення технічної помилки в тексті договорів оренди належними та допустимими доказами відповідачем не доведені, а є лише позицією сторони у справі.

Спір виник у зв`язку із різним тлумаченням сторонами змісту вказаного пункту договору.

Пунктом 40 типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, передбачено: Перехід права власності на орендовану земельну ділянку (орендовані земельні ділянки) до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є (не є) (непотрібне закреслити) підставою для зміни умов або розірвання договору .

Сторони договорів оренди землі від 03 листопада 2014 року та 23 липня 2015 року , визначаючи підстави для розірвання договору оренди, обираючи між застосованими у тексті типового договору дієсловами є та не є , використали дієслово є , тобто дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану ділянку є підставою для розірвання договору.

Встановивши, що відповідно до пункту 12.4 договорів оренди землі підставою для його розірвання є зміна власника землі, що відповідає положенням Закону України Про оренду землі , суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі від 03 листопада 2014 року та 23 липня 2015 року. Такі висновки суду грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі (що відповідно до положень статті 367 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції, які не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову, оскаржуване рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Агро-Трейд залишити без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: