Рішення

від 12.06.2019 по справі 204/1850/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1850/19

Провадження № 2/204/913/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Старостенко Т.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати , -

В С ТА Н О В И В:

У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське на його користь суму нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. В обґрунтування позову зазначає, що він згідно наказу № 155/к від 02.08.1985 року був прийнятий на роботу до Конструкторського бюро Дніпропетровського машинобудівного заводу (в подальшому підприємство відповідача декілька разів перейменовувалося, остання назва - Акціонерне товариство Конструкторське бюро Дніпровське ) на посаду помічника начальника Конструкторського бюро з режиму. За час трудової діяльності він декілька разів був переведений та переміщений з даної посади. З 30.04.2013 року він був призначений на посаду провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку. 31.03.2015 року його було звільнено за згодою сторін на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП згідно наказу № 33/к від 31.03.2015 року. Сума заборгованості по заробітній платі на день звільнення становила 839 грн. 21 коп., яка відповідачем досі не виплачена, остаточний розрахунок при звільненні також не проведений. Крім того, сума компенсації за порушення строків виплати заробітної плати склала 597 грн. 87 коп. У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В судовому засіданні встановлено, що з 02 серпня 1985 року ОСОБА_1 працював у Конструкторському бюро Дніпропетровського машинобудівного заводу, яке в подальшому було перейменовано на Акціонерне товариство Конструкторське бюро Дніпровське , на різних посадах, а з 30 квітня 2013 року його було переведено на посаду провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку (наказ № 21/к від 30 квітня 2013 року), що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 8-10).

Згідно наказу Публічного акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське № 33/к від 31 березня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного бухгалтера відділу 46 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм.

Однак, разом з тим, відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.

Розмір заборгованості нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати при звільненні, за розрахунками позивача складав 839 грн. 21 коп. На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі позивач надав Форму 1ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, Публічного акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське за 1 квартал 2015 року, в якому зазначено, що сума нарахованого позивачу доходу складала 17 111 грн. 41 коп. та 2 700 грн., з яких сума утриманого податку - 2 474 грн. 31 коп. та 394 грн. 47 коп., а сума виплаченого доходу за цей період склала лише 13 831 грн. 11 коп.

При цьому, суд звертає увагу, що судом неодноразово на адресу відповідача направлялась ухвала суду від 25 березня 2019 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі та роз`яснювалось право на подання відзиву на позов і доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, однак будь-яких доказів від відповідача щодо розміру заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 до суду не надходило.

Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним стягнути з Акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 839 грн. 21 коп.

Щодо позовних вимог про компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд виходить з наступного.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

У статтях 1-4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата компенсації проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції за період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Отже, на підставі зазначених вимог закону відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію втрати частини його доходів, яка обчислюється відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.

Відповідно до положень ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України Про оплату праці та Інструкції зі статистики заробітної плати , затвердженої наказом Держкомстату України № 5 від 13 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, яка детально визначає структуру заробітної плати та те, вбачається, що індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати входять до фонду додаткової заробітної плати. Останні не обмежені позовною давністю і підлягають стягненню за весь період заборгованості.

Що стосується індексу інфляції, то розрахунок індексу інфляції повідомляється Листом Національного банку України, за даними Держкомстату України наступного місяця, який слідує за розрахунковим. Тому розрахунок індексу інфляції повинен бути здійснений до 30.04.2019 року включно, оскільки індекс інфляції за травень 2019 року ще невідомий.

Оскільки відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач на момент звільнення позивача не здійснив виплати всіх сум, що належать позивачу, то суд вважає, що слід компенсувати втрату частини доходів починаючи з 01.04.2015 року.

Індекс інфляції за даними Держкомстату України за період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2019 року складає: у квітні 2015 року - 114,0%, у травні 2015 року - 102,2%, у червні 2015 року - 100,4%, у липні 2015 року - 99,0%, у серпні 2015 року - 99,2%, у вересні 2015 року - 102,3%, у жовтні 2015 року - 98,7%, у листопаді 2015 року - 102,0%, у грудні 2015 року - 100,7%, у 2016 році - 112,4%, у 2017 році - 113,7%, у 2018 році - 109,9%, у січні 2019 року - 101,0%, у лютому 2019 року - 100,5%, у березні 2019 року - 100,9%, у квітні 2019 року - 101,1%.

Загальний індекс інфляції за вищезазначений період складає 173,1 %.

Таким чином, сума індексу інфляції за період з 01.04.2015 року по 30.04.2019 року становитиме: ( 839 грн. 21 коп. х 173,1 % / 100 %) - 839 грн. 21 коп = 613 грн. 46 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 597 грн. 87 коп., а суд враховуючи положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, не може вийти за межі заявлених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2019 року саме у розмірі, який просить позивач - 597 грн. 87 коп.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 597 грн. 87 коп. також підлягають задоволенню.

Отже, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 839 грн. 21 коп., компенсація за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 597 грн. 87 коп. , а всього 1 437 грн. 08 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, код ЄДРПОУ 14308411) про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 839 грн. 21 коп., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 597 грн. 87 коп. , а всього 1 437 грн. 08 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Конструкторське бюро Дніпровське судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. на користь держави.

Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т. О. Дубіжанська