Ухвала

від 03.07.2019 по справі 440/2037/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 липня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2037/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної екологічної інспекції Центрального округу до Селянського (фермерського) господарства "Мрія" про тимчасова заборона (зупинення) діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2019 року Державна екологічна інспекція Центрального округу звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селянське (фермерське) господарство "Мрія" про тимчасова заборона (зупинення) діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Для усунення недоліків встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду:

- заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження;

- документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн або документів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону;

- доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи позову із доданими документами.

Із наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали суду позивач отримав 18 червня 2019 року, однак у визначений судом строк вимоги ухвали не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.

На виконання вимог ухвали суду позивачем 26 червня 2019 року надано письмові пояснення із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду, докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За результатами розгляду вищевказаних документів, суд приходить до висновку про неповне виконання вимог ухвали суду від 11 червня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, виходячи із наступного.

Позивач обгрунтовуючи поважність пропуску звернення до суду вказує тривалий час підготовки позовної заяви та велику зайнятість представників Держекоінспекції.

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Так, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Обставини, зазначені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, не є такими, оскільки належних обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності поважних причин його пропуску, а саме наявності обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем, як суб`єктом владних повноважень, не наведено.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" рішення від 22 жовтня 1996 року, справа "Девеер проти Бельгії" рішення від 27 лютого 1980 року).

За приписами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Стосовно клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11 січня 2018 року по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10 січня 2018 року по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Таким чином позивач є суб`єктом господарювання, фінансове становище якого не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

Позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановленний судом строк (пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною п`ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України імперативно встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції Центрального округу до Селянське (фермерське) господарство "Мрія" про тимчасова заборона (зупинення) діяльності повернути позивачеві.

Роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко