Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2019 року справа № 542/984/18
провадження № 2/542/92/19
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,
при секретарях - Коркішко А.М., Нестеренко О.В., Рибка Ю.О.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката - Петрушанко О.Д.,
представника відповідача - Терещенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди , -
в с т а н о в и в :
26.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до наказу № 9 від 01.04.2011 року він прийнятий на роботу учителем математики і інформатики у вищезазначений навчальний заклад.
Зазначив, що наказом директора Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області № 21 від 18.06.2018 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за те, що в цинічній формі принижував честь і гідність учня 9 класу ОСОБА_2 , вигнав його з консультації. Протягом другого семестру 2017-2018 навчального року такі самі неправомірні дії скоював по відношенню до учениці 9 класу Борсук ОСОБА_3 і що нібито він був попереджений 01.02.2018 року про відповідальність за скоєні неправомірні дії по відношенню до батьків і дітей в присутності класного керівника 9 класу Криклі Л.І. Директор школи вважає, що він порушив вимоги ст. 54 ч. 2 Закону України Про освіту , пунктів 3.4., 3.16. Статуту школи, пунктів 3.3., 3.8. Правил внутрішнього розпорядку школи, п. 3.4 Інструкції учителя математики.
Вказав, що догана є наслідком особистого неприязного ставлення до нього директора школи. та вважає вказаний наказ незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора школи, оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків та належним чином і в повному обсязі виконував свої посадові обов`язки, визначені посадовою інструкцією, а тому вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09.08.2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.12.2018 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник, адвокат Петрушанко О.Д., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, давши оцінку матеріалам справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону України Про загальну середню освіту педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я якої дозволяє виконувати професійні обов`язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
За змістом пункту 74 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, учні (вихованці) закладу мають гарантоване державою право на: безпечні і нешкідливі умови навчання та праці; повагу людської гідності, вільне вираження поглядів, переконань; захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність.
Наведеним правам учнів кореспондують обов`язки педагогічного працівника закладу, визначені пунктом 86 Положення, за яким педагогічні працівники закладу зобов`язані: сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров`я; виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб; повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу; готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 9 від 01.04.2011 року ОСОБА_1 прийнято на посаду учителя математики і інформатики Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 01.04.2011 року з оплатою праці згідно штатного розпису (а.с. 12).
Наказом № 21 від 18.06.2018 року директора Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області ОСОБА_4 оголошено догану учителю математики ОСОБА_1 та зобов`язано його принести вибачення перед учнями 9 класу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та їх батьками (а.с. 31).
При винесенні даного наказу директор школи посилався на протокол № 1 від 15.06.2018 року засідання комісії з розгляду обставин скоєння неправомірних дій учителем ОСОБА_1 по відношенню до учнів 9 класу та їх батьків та протоколом № 1 від 18.06.2018 року рішення зборів трудового колективу школи.
З вказаного наказу вбачається, що учитель математики ОСОБА_1 06.06.2018 року під час проведення консультації з математики проведення ДПА грубо і в цинічній формі принижував честь і гідність учня 9 класу ОСОБА_7 , вигнав його з консультації. Протягом другого семестру 2017-2018 навчального року такі самі неправомірні дії скоював по відношенню до учениці 9 класу ОСОБА_8 . 01.02.2018 року був попереджений про відповідальність за скоєні неправомірні дії по відношенню до батьків і дітей в присутності матері ОСОБА_9 та класного керівника 9 класу Криклі Л.І. Висновків учитель не зробив, чим викликав незадоволення батьків ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , які письмово звернулися з заявами до директора школи про притягнення до відповідальності учителя математики ОСОБА_1 за приниження честі та гідності їх дітей. Учитель математики порушив ст. 54 ч. 2 Закону України Про освіту . Крім того порушив п. 3.4. Статуту школи учні школи мають гарантоване право на захист від будь-яких форм насильства, від дій педагогічних і інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність , порушив п. 3.16. Статуту школи педагогічні працівники зобов`язані дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків , порушив Правила внутрішнього розпорядку школи п. 3.3. учні мають право на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного та фізичного насильства, що порушують права, або принижують їх честь і гідність , п. 3.8. педагогічні працівники зобов`язані захищати учнів від будь-яких форм психічного і фізичного насильства, дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів , порушив посадову Інструкцію учителя математики п. 3.4. учитель зобов`язаний дотриматись педагогічної етики і моралі . Дані неправомірні дії учителем математики ОСОБА_1 згідно ст. 139 і 147 Кодексу законів України Про працю є порушенням трудової дисципліни вчителем математики .
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Відповідно до частини другої статті 140 КЗпП України, щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідно з статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).
Разом з цим, Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.
В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Суд визнає обґрунтованими доводи сторони позивача про те, що в наказі про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, не конкретизовано порушення допущених обов`язків, які визначені затвердженою посадовою інструкцією.
Оскаржуваний наказ № 21 від 18.06.2018 року не містить посилання на норму закону, яку порушено, не має визначення про те, в чому полягає неналежне виконання посадових обов`язків, внаслідок чого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, в ньому також не зазначено, в чому саме полягає проступок, який позивач, за доводами відповідача, здійснив та за який йому оголошено догану. Разом з тим, і протоколи № 1 від 14.06.2018 року (а.с. 49-51), № 1 від 18.06.2018 року (а.с. 17, 18) не містять визначення фактичних обставин, які були встановлені комісією з внутрішнього розслідування та які послужили підставою для застосування відповідачем до позивача заходу дисциплінарного стягнення, та не містять висновків цієї ж комісії щодо встановлення та доведеності вини позивача у здійсненні проступку, за який йому оголошено догану, причинності зв`язку, тощо.
Питання встановлення обставин проступку та провини працівника, відповідно до ст. 21 КЗпП, віднесено до компетенції власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, а тому суд, відповідно до приписів ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором і не може підміняти юридичні особи при здійсненні ними свої повноважень.
Вирішуючи даний трудовий спір, суд, не порушуючи викладений принцип здійснення правосуддя, не втручається в деталізацію обставин щодо невиконання позивачем конкретних пунктів посадової інструкції, якими визначені обов`язки як вчителя, невиконання яких, як свідчить зміст як наказу № 21, так і інших документів, зазначених в ньому, позивачу не було пред`явлено в провину.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить конкретних даних, які саме порушення обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, допустив позивач, а також достатніх даних про винні дії позивача щодо порушення встановлених посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани. За таких обставин, суд визнає, що позов в частині скасування оскаржуваного наказу є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Що стосується п. 2 вищезазначеного наказу про зобов`язання учителя ОСОБА_1 принести вибачення перед учнями 9 класу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та їх батьками , то такого стягнення чинне трудове законодавство не містить.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За правилами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги, що позивач не надав доказів щодо понесених ним моральних страждань, а тому підстави для задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача у суду відсутні.
Пояснення свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не спростовують висновків суду.
Стосовно понесених позивачем судових витрат суд приходить до такого.
У відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах по трудовим спорам.
Оскільки судом задоволено вимоги позивача, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 704,80 грн.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
З аналізу п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Дослідивши умови договору про надання правової допомоги, акт виконаних робіт (а.с. 90-92) , суд критично сприймає наданий розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих адвокатом юридичних послуг в частині пошук та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогії категорії справ - 5 годин роботи, консультації та ведення справи в суді - 10 годин роботи, попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом, усні консультації, роз`яснення, узгодження правової позиції по справі, обговорення з клієнтом ходу ведення справи - 1 година роботи, а всього вартість послуг адвоката на суму 7000 грн. і вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
З огляду на викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмирі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 147, 147-1, 149, 150 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 13, 15, 81, 91, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Скасувати наказ Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області № 21 від 18.06.2018 року Про дисциплінарне стягнення про оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , догани .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 25167190, на користь держави судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Стягнути з Шедіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 25167190, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Андріївка АДРЕСА_2 Новосанжарського району Полтавської області АДРЕСА_3 ;
відповідач: Шедіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ім. Віктора Ходака Новосанжарської районної ради Полтавської області, місцезнаходження: с. Шедієве, Новосанжарський район, Полтавська область, 39361.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу
Голова Новосанжарського районного суду
Полтавської області Т.Г. Стрельченко
Повний текст рішення суду виготовлено 29 червня 2019 року.
Суд | Новосанжарський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2019 |
Оприлюднено | 04.07.2019 |
Номер документу | 82789516 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Стрельченко Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні