Ухвала

від 02.07.2019 по справі 810/3640/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3640/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

02 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ганечко О.М., Костюк Л.О., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофармпартнерс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено .

Не погоджуючись з даним рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу.

Вперше апеляційна скарга подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 26 грудня 2018 року .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного суду від 22 лютого 2019 року - повернуто особі, яка її подала.

Звертаючись вдруге до Шостого апеляційного адміністративного суду Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві пропустило строк на апеляційне оскарження.

У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що апелянтом пропущено строк подачі апеляційної скарги.

24.06.2019 року за вхідним № 22897 Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначив, що при первинній подачі апеляційної скарги ним були вчинені дії в межах строку оскарження передбаченого КАС України, а тому це є безумовною підставою для визначення пропуску процесуального строку таким, що відбувся із поважних причин.

Водночас, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії").

Зважаючи на викладене, зазначені апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі 804/958/17, від 17.10.2018 р. у справі № 808/2282/15, від 01.10.2018 р. у справі № 813/4076/15, від 20.04.2018 р. у справі № 822/2337/17, від 17.10.2018 р. у справі № 810/1802/17, від 02.10.2018 р. у справі № 805/3544/17-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді вищевказаного клопотання апелянта.

Крім того, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

При цьому, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Згідно з правовою позицією викладеної в постанові Верховного Суду, справа № 810/2826/16 від 06 лютого 2018 року, неможливість своєчасної сплати судового збору не звільняє від обов`язку дотримуватися сторін процесуальних строків по справі, а також обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки, жодних поважних причин апелянтом не наведено, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від цієї правової позиції Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

За вищенаведених обставин колегія суддів не вбачає поважних причин, які б стали підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з цим у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити, та відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, колегія суддів , -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження-відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофармпартнерс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Собків

суддя О.М. Ганечко

суддя Л.О. Костюк