Постанова

від 27.06.2019 по справі 640/5140/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5140/19 Головуючий у І інстанції - Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СПОРТ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СПОРТ" про стягнення коштів з платника податків ТОВ ТЕХНО СПОРТ"з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 2 074 537,50 гривень.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви відмовлено. Позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО СПОРТ" про стягнення коштів повернуто Позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зокрема, Позивач зазначає, що доказом сплати судового збору за позовом ГУ ДФС у м. Києва до ТОВ "ТЕХНО СПОРТ" є отримання виписки від 16.11.2018 року, що підтверджує проведення органами ДКСУ платіжного доручення № 4089 та перерахування коштів з рахунку ГУ ДФС у м. Києві до УК у Печерському районі м. Києва.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СПОРТ" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржувана ухвала відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки остання подана без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України, а саме: не додано доказів сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. та надано Позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копія вказаної ухвали вручена Позивачу 05 квітня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення документів (а.с. 6).

16 квітня 2019 року Позивачем було подано клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з тим, що юридичним управлінням ГУ ДФС у м. Києві до управління фінансування бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у м. Києві направлено службову записку щодо сплати судового збору за подання позову до ТОВ ТЕХНО СПОРТ на суму 19 210,00 грн. (а.с. 7).

При цьому, управлінням фінансування бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у м. Києві вказаний факт пояснюється недостатнім фінансуванням з бюджету.

Також, на адресу ГУ ДФС у м. Києві постійно надходить значна кількість пакетів документів з ДКСУ м. Києва для проведення безспірного стягнення витрат відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Оскільки Позивачем вимоги, викладені в ухвалі судді суду першої інстанції від 29 березня 2019 року усунуті не були, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви відмовлено; позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СПОРТ" про стягнення коштів повернуто Позивачу.

Суддею суду першої інстанції правомірно встановлено, що надходження судового збору в межах адміністративної справи № 640/5140/19, на підставі доданого Позивачем до позовної заяви документу про сплату судового збору за подання позову до "ТЕХНО СПОРТ" та гарантійного листа ГУ ДФС у м. Києві щодо судового збору за подання позову до ТОВ "ТЕХНО СПОРТ" не відбулось, оскільки таке надходження судового збору на підставі вказаного платіжного доручення відбулось у межах адміністративної справи № 640/21405/18, що не заперечується Позивачем.

Відтак, платіжне доручення від 01.11.2018 року № 435 по сплаті судового збору на суму 1762,00 грн. у справі № 640/21405/18 не може бути належним доказом сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом № 640/5140/19.

Разом з цим колегія суддів критично розцінює доводи Позивача в апеляційній скарзі, що Управлінням фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у м. Києві до Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва направлено платіжне доручення щодо сплати судового збору на розрахунковий рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва на суму 31 118,06 грн., оскільки відповідно до платіжного документу від 16.11.2018 року № 4089, Управлінням державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва здійснено зарахування судового збору у справі № 640/21405/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір ).

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір ).

Зважаючи на викладені норми, суд зазначає, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг).

Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з правилами ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За приписами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас, частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, законодавством регламентовано процесуальні гарантії доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

Як вже зазначалось ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Проте, оскільки Позивачу надано п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, та з урахуванням частини 2 ст. 169 КАС України суддя суду першої інстанції мав би задовольнити клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, у рішенні від 04.12.1995 року по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що повернення позовної заяви унеможливило доступ Позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

За таких обставин, у судді суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви Позивачу.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи, що доводи Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки судді суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі судді суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу про повернення позовної заяви скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статями 169, 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити .

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 02.07.2019 року.