Постанова

від 03.07.2019 по справі 826/15795/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15795/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Укрнафта до Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укрнафта (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 19.10.2015 року №0003661500, №0003651500, №0003631500, №0003641500; від 28.12.2015 року №0004351500, №0004331500, №0004341500.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, в тому числі і своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних. Апелянт зазначив, що камеральна перевірка ПАТ Укрнафта проведена на підставі, в межах повноважень та в порядку, встановленими Податковим кодексом України, а недотримання позивачем встановлених строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань підтверджується матеріалами справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області проведена камеральна перевірка поданих декларацій та звітів, пов`язаних із нарахуванням та сплатою податків і зборів ПАТ Укрнафта (код ЄДРПОУ 00135390), результати якої оформлені Актом від 07.10.2015 року №000283/24-01-15/00135390.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ Укрнафта граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, визначеного п.57.1 ст.57 на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено ренту плату за користування надрами для видобування природного газу в сумі 307 778,15 грн. та ренту плату за користування надрами для видобування природного газу в сумі 1 785 004,35 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від

19.10.2015 року про застосування згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України штрафів, а саме:

- №0003661500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, за затримку на 244, 231,213, 201,170,140 календарних дні сплати грошового зобов`язання 183 388,08 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 36 677,61 грн.;

- №0003651500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання 511 014,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування нафти в сумі 51 101,40 грн.;

- №0003631500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, за затримку на 274, 244, 213, 170,103 календарних дні сплати грошового зобов`язання 1 273 990,35 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування нафти в сумі 254 198,07 грн.;

- №0003641500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, за затримку на 1 1 1 календарних дні сплати грошового зобов`язання 124 390,1 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 12 439,01 грн.

В подальшому, відповідачем знову було проведено камеральну перевірку поданих декларацій та звітів, пов`язаних із нарахуванням та сплатою податків і зборів ПАТ Укрнафта (код ЄДРПОУ 00135390), результати якої оформлені Актом від 09.12.2015 року №000332/24-01-15/00135390.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ Укрнафта граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, визначеного п.57.1 ст.57 на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено ренту плату за користування надрами для видобування природного газу в сумі 2 077 279,65 грн. та ренту плату за користування надрами для видобування природного газу в сумі 399 472,05 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від

28.12.2015 року про застосування згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України штрафів, а саме:

- №0004351500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, за затримку на 191, 183, 162 календарних дні сплати грошового зобов`язання 1 832 413,45 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 366 482,69 грн.;

- №0004331500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, за затримку на 183, 183, 162,103 календарних дні сплати грошового зобов`язання 272 282,85 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 54 456,57 грн.;

- №0004341500 форми "Ш", яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, за затримку на 107, 107, 107 календарних дні сплати грошового зобов`язання 99 206,60 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 9 920,66 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відсутність правових підстав для проведення контролюючим органом перевірок, їх незаконність та порушення порядку проведення контрольного заходу призводить до відсутності правових наслідків таких перевірок.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 191.1.1, 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до положень пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки)).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Отже, надані контролюючому органу повноваження на момент проведення камеральних перевірок не охоплювали питання термінів сплати грошового зобов`язання.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) є предметом документальної перевірки.

Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафів.

Доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, щодо виявлених порушень під час камеральної перевірки, які зафіксовані актами перевірок, є безпідставними, оскільки відповідач до 01.01.2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки), відтак акт перевірки у розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення як підстава для прийняття податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Н.М. Літвіна