Постанова

від 02.07.2019 по справі 464/8399/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4832/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації та Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року, ухвалене суддею Сакалош В.М., м. Львів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18.11.2016 позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Міжнародної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 27.08.2013 та рішення Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 16.09.2013 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП;

зобов`язати Міжрайонну спеціалізовану травматологічну медико-соціальну експертну комісію Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності з 27.08.2013 у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувати рішення Міжнародної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 27.08.2013 та рішення Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 16.09.2013 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП. Зобов`язано Міжрайонну спеціалізовану травматологічну медико-соціальну експертну комісію Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності з 27.08.2013 у зв`язку з перенесеною травмою 06.01.2013 внаслідок ДТП. Стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації судовий збір у сумі 1256,00 грн.

19.03.2019 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь витрати на оплату послуг спеціаліста та витрати на правову допомогу адвоката.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в даній адміністративній справі задоволено. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонної спеціалізованої Травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації солідарно на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 9962 грн. 74 коп.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, підтверджено належними та допустимими доказами, а питання про розподіл судових витрат в цій частині судом не було вирішено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Львівська обласна медико-соціальної експертна комісія №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації та Міжрайонна спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації оскаржили його, подавши апеляційну скаргу, в якій просять скасувати додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянти зазначають, що судом першої інстанції не було повідомлено сторін про дату та час розгляду даної заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Призначення судово-медичних експертиз були виключно за ініціативою ОСОБА_1 Також, апелянти вказують на те, що їх не ознайомлено з жодними квитанціями та рахунками про витрати ОСОБА_1 , які стосуються судової справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу і 19.03.2019 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь витрати на оплату послуг спеціаліста та витрати на правову допомогу адвоката.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьої цієї статті встановлено, що, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин 5, 6 ст.137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На виконання вказаних вимог правових норми позивач подав копії:

квитків за проїзд до міста Київ та назад для складання висновку ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України та чеку за послуги залу очікування вокзалу у м.Києві, що в сумі складає 636, 24 грн. (том II, а.с.126);

квитанцій про оплату Висновку спеціаліста № 475/17 від 25.10.2017, складений ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України , у розмірі 1226, 50 грн. та комісії банку у розмірі 18 грн. (том II, а.с. 127).

Також, між позивачем та адвокатом Коцаном М.В. укладено договір про надання правової допомоги №02-2а/18 від 01.02.2018.

Так, з метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав: розрахунок використаного часу, гонорару та поточних витрат за договором про надання правової допомоги №№02-2а/18 від 01.02.2018 , квитанцію до прибуткового касового ордену про оплату за договором про надання правової допомоги на суму 8 100 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданими документами підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу. Крім того, факт представництва адвокатом інтересів позивача у судових засіданнях підтверджується і протоколами судового засідання.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правомірного висновку, що заява позивача про стягнення на його користь судових витрат підлягає до задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, підтверджено належними та допустимими доказами, а питання про розподіл судових витрат в цій частині судом не було вирішено, суд дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у зв`язку із задоволенням позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, судові витрати у сумі 9 962, 74 (636, 24 + 1226, 50 + 8 100) грн. підлягають солідарному стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації та Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року у справі №464/8399/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи ДОЗ Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. П. Сеник С. П. Нос Повне судове рішення складено 03.07.2019.