Рішення

від 21.06.2019 по справі 755/902/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/902/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат, відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що в період з 27 березня 2018 року по 09 серпня 2018 року перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем. В день звільнення позивачу не було добровільно виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 16 505,52 грн. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача нараховану та не виплачену заробітну плату у розмірі 16 505,52 грн., середній заробіток за час затримки виплат по день винесення судового рішення, у відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини належним чином завірену довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

21 червня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивачів та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем з 27 березня 2018 року по 09 серпня 2018 року, звільнена за ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням (а.с. 6).

Згідно довідки про доходи № 156 від 09 квітня 2019 року заборгованість з оплати праці Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини перед ОСОБА_1 за період з 04 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року становить у розмірі 12 496,65 грн. (а.с. 34).

Позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 16 505,52 грн.

Згідно зі статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем по 09 серпня 2018 року. За період з 04 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року у відповідача виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 12 496,65 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 156 від 09 квітня 2019 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню частково: стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 04 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року у розмірі 12 496 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 65 коп. (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів). В решті позовних вимог відмовити.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці " передбачає виплату середнього заробітку за час затримки виплат, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї провини, відсутність грошей у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п.32 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві менш двох місяців, обчислення провадиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що за червень 2018 року та липень 2018 року позивачу нараховано заробітну плату в загальному розмірі 5 997 грн. 24 коп. (2998,62 грн. + 2998,62 грн.).

Середньоденна заробітна плата позивача за червень 2018 року та липень 2018 року склала у сумі 139 грн. 47 коп. ((2998,62 грн. + 2998,62 грн.) : 43 робочих дні).

Отже, оскільки позивач просить про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення, тому суд виходить з такого розрахунку.

Середній заробіток за час затримки виплат за період з 10 серпня 2018 року по 21 червня 2018 року становить у розмірі 30125 грн. 52 коп. (139,47 грн. х 216 робочих днів).

За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення повністю: стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки виплат у сумі 30 125 (тридцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 52 коп. (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів).

Також позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку вона оцінює у 10 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 5 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказано, що суду необхідно з`ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що згідно п. 9 зазначеної Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указав, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України при наявності порушень прав працівника в сфері трудових правовідносин, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя, обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на власника чи уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та інші обставини. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд встановив, що затримка позивачу виплат при звільненні, заподіяла їй моральні страждання, позивач втратив нормальні життєві зв`язки і для організації свого життя позивачу необхідні додаткові зусилля.

Водночас відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Так, згідно з підпунктом а підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Таким чином, якщо особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи моральну шкоду, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума відшкодування моральної шкоди, стягнута з роботодавця на користь працівника на підставі судового рішення підлягає оподаткуванню.

За встановлених обставин суд при визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, визначає у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2 000,00 грн. (з врахуванням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів). В решті заявлених вимог відмовити.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

15 серпня 2018 року між позивачем та адвокатом Прохоровим Олегом Олександровичем було укладено договір про надання правничої допомоги № 74, відповідно до умов якого позивач замовила надання юридичних послуг, які полягають в юридичному консультуванні, підготовці процесуальних документів та участі у судових засіданнях (а.с. 10).

Вартість витрат на професійну правничу допомогу позивач підтверджує розрахунком суми витрат на правову допомогу (а.с. 4) та квитанцією до прибуткового касового ордера 9 від 15 серпня 2018 року на суму 5 000,00 (а.с. 11).

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Враховуючи складність справи, розмір позовних вимог та розмір задоволених вимог, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення витрат з оплати професійної правничої допомоги частково у розмірі 2 000,00 грн. В решті вимог відмовити.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат, відшкодування моральної шкоди частково: стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 04 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року у розмірі 12 496 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 65 коп. (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів). Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки виплат у сумі 30 125 (тридцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 52 коп. (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів). Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. (з врахуванням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів). Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. В решті вимог відмовити.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605,00 грн.).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено у загальному розмірі 44 622,17грн. (12496,65 грн. + 30125,52 грн. + 2000,00 грн.), 1 % становить у розмірі 446,22 грн., що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 768,40 грн. (1921 * 0,4), тому відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 14, 164, 167, 168 ПК України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п.п. 5, 9, 13 постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ", Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 04 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року у розмірі 12 496 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 65 коп. (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки виплат у сумі 30 125 (тридцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 52 коп. (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. (з врахуванням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Міжнародний коледж медицини , код ЄДРПОУ 37788298, юридична адреса: 02660, вул. Шимановського, 2/1, м. Київ, на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 червня 2019 року.

Суддя Н.Є.Арапіна