Рішення

від 04.07.2019 по справі 908/1052/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/99/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 Справа № 908/1052/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фармастор , 04123, м. Київ, вул. Межова, буд. 18

до відповідача Приватного акціонерного товариства Промислово Страховий Альянс , 69001, м. Запоріжжя, вул. Сергія Тюленіна, 23

про стягнення коштів

Без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

Суть спору

02.05.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» , м. Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства «Промислово Страховий Альянс» , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами та виробами медичного призначення № 2 від 22.01.2018 у розмірі 29 396,15 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 24 454,08 грн, пені в розмірі 2496,66 грн та 10% від суми заборгованості, як за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2445,41 грн.

02.05.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/1052/19. Присвоєно справі номер провадження 15/99/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено порушення відповідачем умов договору про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами та виробами медичного призначення № 2 від 22.01.2018 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого заборгованість за вказаним договором склала 24 454,08 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу та нараховану суму пені у розмірі 2496,66 грн, 10% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2445,41 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Приватного акціонерного товариства Промислово Страховий Альянс є: 69001, м. Запоріжжя, вул. Сергія Тюленіна, 23, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 06.05.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1052/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: За зазначеною адресою не проживає , За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1052/19.

Згідно зі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 06.05.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, 06.06.2019 сплив термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.07.2019.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

22.01.2018 Приватним акціонерним товариством Промислово Страховий Альянс (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фармастор (позивач, виконавець) укладений договір про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується забезпечити застрахованих осіб замовника лікарськими засобами та виробами медичного призначення в порядку передбаченими розділом 2 цього договору, а замовник зобов`язується здійснювати оплату за надані виконавцем товари, в порядку передбаченому розділом 3 договору.

Згідно з п. 3.1. договору для проведення розрахунків за цим договором, виконавець не рідше двох разів на місяць надає замовнику наступні документи: Акт надання послуг у 2-х примірниках (Додаток № 4); рахунок-фактуру на оплату послуг; у випадках виявлення розбіжностей між фактичними даними замовника та виконавця, виконавець надає на письмову вимогу замовника, копії довідок-вимог та/або рецептів на одержання товарів.

Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати одержання документів, передбачених п. 3.1. договору, перевірити данні вказані в них на предмет відповідності з даними погодженими в електронному вигляді, згідно п. 3.3. цього договору, та повернути виконавцю один примірник підписаного з відбитком печатки Акту надання послуг (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору у випадку наявності у замовника будь-яких зауважень та заперечень щодо наданих виконавцем послуг, замовник зобов`язаний протягом строку встановленого п. 3.4, цього договору направити на адресу виконавця свої зауваження та заперечення, листом з оголошеною цінністю з повідомленням про вручення, за допомогою засобів поштового зв`язку.

Пунктом 3.6 договору врегульовано, що у випадку відсутності будь-яких зауважень та заперечень щодо наданих виконавцем послуг та документів, визначених в п. 3.1. та неповернення замовником підписаного примірнику Акту надання послуг, протягом строку вказаного в п. 3.4. цього договору, Акт вважається підписаним, а послуги як такі, що надані належним чином та прийняті, і підлягають оплаті на загальних підставах, у відповідності до умов цього договору.

Згідно з п. 3.7 договору замовник здійснює розрахунок з виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього протягом 5 банківських днів, з дати приймання послуг. Датою приймання послуг вважається дата підписання сторонами акту наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно розраховуватись з виконавцем за відпущені товари, відповідно до розділу 3 цього договору.

Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2018 включно. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік на тих же умовах (п. п. 7.1., 7.2. договору).

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу товар на загальну суму 16 901,08 грн, що підтверджується Зведеним звітом про відпущені медикаменти для застрахованих осіб за № 11/к/18/3 від 30.11.2018, який було підписано відповідачем 16.12.2018 та скріплений печатками, таким чином за товар він зобов`язаний був розрахуватись до 21.12.2018.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу товар на загальну суму 7553,00 грн, що підтверджується Зведеним звітом про відпущені медикаменти для застрахованих осіб за № 12/к/18/2 від 20.12.2018 (підпис замовника відсутній), за який відповідач зобов`язаний був розрахуватися до 11.01.2019.

За не розрахунок поставленого товару у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 24 454,08 грн.

29.01.2019 з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 01 від 28.01.2019 з вимогою про сплату вище зазначеного боргу. Конверт 13.02.2019 було повернуто на адресу позивача з відміткою За закінченням терміну зберігання .

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду та з вимогою про стягнення з відповідача зазначеної суми в примусовому порядку.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем та визнаний відповідачем.

Матеріали справи містять звіти про відпущені медикаменти для застрахованих осіб № 11/к/18/3 від 30.11.2018 та № 12/к/18/2 від 20.12.2018.

Суд звертає увагу, що положенням п. 3.6 договору врегульовано, що у випадку неповернення замовником підписаного примірнику Акту надання послуг, протягом строку вказаного в п. 3.4. цього договору, Акт вважається підписаним, а послуги як такі, що надані належним чином та прийняті, і підлягають оплаті на загальних підставах, у відповідності до умов цього договору.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 24 454,08 грн основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 22.12.2018 по 10.04.2019 в сумі 2496,66 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі прострочення визначеного цим договором терміну оплати рахунків за відпущені товари для застрахованих осіб, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених вчасно платежів за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним, а вимогу про стягнення пені в розмірі 2496,66 грн такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст. 1214 Цивільного кодексу України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад ст. ст. 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 2445,41 грн за користування чужими грошовими коштами обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Промислово Страховий Альянс (69001, м. Запоріжжя, вул. Сергія Тюленіна, 23; ідентифікаційний код юридичної особи 22134155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фармастор (04123, м. Київ, вул. Межова, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи 34048360) основну заборгованість у розмірі 24 454,08 грн (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 08 коп.), суму пені у розмірі 2496,66 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто шість гривень 66 коп.), 10% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2445,41 грн (дві тисячі чотириста сорок п`ять гривень 41 коп.), судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 липня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов