Рішення

від 04.07.2019 по справі 910/5581/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2019Справа № 910/5581/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делен" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4)

про стягнення 31750,86 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делен" про стягнення 31 750,86 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 16.01.2015 між Акціонерним товариством "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Делен" (надалі - відповідач) укладено договір оренди приміщення №2/15, відповідно до умов договору позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування для здійснення власної діяльності згідно із Статутом нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 4, загальною площею 30,6 кв.м., яке належить позивачу на праві приватної власності. За доводами позивача, останній виконав взяті на себе зобов`язання, проте відповідач не виконав умови договору, а саме в частині здійснення повної оплати оренди та сплати комунальних платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 31 750, 86 грн., з яких: 25 182,61 грн. - основний борг, 5 158,37 грн. - інфляційні, 1 409,88 грн. - 3% річних.

06 травня 2019 року, з урахування протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2019, було здійснено автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого позовна заява №071942.315.008.КР-Н від 23.04.2019 передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.05.2019 залишено позовну заяву Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме зазначити вірну адресу відповідача та надати докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4.

15.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем надано належні докази направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5581/19 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4) та на адресу: 01032, м. Київ, вул. Алли Горської (Белінського), буд. 10.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2019, які надсилались на адресу відповідача: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та адресу 01032, м. Київ, вул. Алли Горської (Белінського), буд. 10, яка зазначена у позовній заяві та договорі, повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення та неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача , що підтверджується довідками відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення Форми 20 та поштовими конвертами, в яких ухвали суду від 17.05.2019 у справі № 910/5581/19 були надіслані на адреси відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не повідомив суд про іншу адресу, відмінну від адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Делен", яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 910/5581/19.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строки встановлені судом, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

При цьому, зважаючи на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (надалі- орендодавець, позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Делен" (надалі- орендар, відповідач) був укладений договір оренди приміщення №2/15 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування для здійснення власної діяльності згідно із Статутом нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок № 4, загальною площею 30,6 квадратних метрів, у подальшому Приміщення , яке належить Орендодавцю на праві приватної власності відповідно до Свідоцтва про право власності на нежилий будинок (серія НБ № 010000844, Додаток № 3).

Мета оренди приміщення - розміщення адміністративного офісу Орендаря (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору вступ Орендаря у користування орендованим Приміщенням настає на підставі цього договору та за умови підписання сторонами Акту прийому-передачі вказаного Приміщення протягом трьох календарних днів з моменту підписання даного Договору (Додаток № 1 до цього договору який є його невід`ємною частиною).

Оплата послуг за цим договором (орендних та комунальних платежів, витрат на зв`язок тощо) здійснюється Орендарем на поточний рахунок Орендодавця, що вказаний у ст. 11 цього договору, у грошовій одиниці України - гривні, у розмірах і порядку, що визначені нижче (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що розмір місячної орендної плати згідно з Протоколом погодження договірної ціни оренди (Додаток №2 до Договору, який є його невід`ємною частиною) складає 1 468,80 грн, в тому числі ПДВ: 244,80 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата сплачується шляхом передплати, згідно з виставленими Орендодавцем рахунками, не пізніше 10 числа поточного (звітного) місяця оренди.

Комунальні послуги та витрати на зв`язок не входять до орендної плати і сплачуються орендарем додатково згідно з виставленими Орендодавцем рахунками протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку. Зазначений рахунок складається на підставі рахунків організацій - постачальників комунальних послуг пропорційно площі приміщення до загальної площі будівлі (будинку), у якому орендується приміщення, а також за телекомунікаційної компанії за фактично надані послуги зв`язку орендарю (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору за користування доступом до мережі Інтернет, яку використовує орендодавець, орендар додатково (понад ціни оренди приміщення, що зазначена у п. 3.2. договору) сплачує орендодавцю компенсацію у розмірі 270,00 грн, в тому числі ПДВ:45,00 грн щомісячно згідно з виставленими орендодавцем рахунками.

Орендодавець щомісячно готує та подає орендарю на підписання по два оригінальних екземпляра актів приймання-передачі наданих послуг, які стосуються орендної плати, оплати комунальних послуг та послуг з доступу до мережі Інтернет. У разі, якщо орендар здійснив внесення орендної плати авансом наперед згідно з п. 3.4. договору, у місячних актах прийому-передачі наданих послуг з оренди приміщення в окремих строках зазначається сума невикористаного авансу на початок звітного періоду та сума залишку авансу за вирахуванням орендної плати за звітний період (п. 3. 9 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, з проставленням печаток сторін, укладений на термін з 16 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно за умови підписання акту прийому-передачі приміщення (п. 6.1. договору).

Після закінчення строку оренди або дострокового розірвання цього договору, Орендар зобов`язаний передати Орендодавцю Приміщення протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту закінчення строку оренди або з моменту розірвання цього Договору. Приміщення вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення (п. 2.3. договору).

Додатковими угодами № 1 від 31.12.2015 та № 2 від 01.01.2017 сторони продовжували строк дії договору №2/15 від 16.01.2015 до 31.12.2016 та до 31.12.2017 відповідно.

На виконання умов договору сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщення в оренду від 16.01.2015, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 4.

З матеріалів справи вбачається, що в період з грудня 2016 року по листопад 2017 року, у відповідності до умов п. 3.9 договору, позивачем надавались акти наданих послуг (оренда приміщення, компенсація послуг, компенсація послуг доступу до мережі Інтернет) та виставлялись відповідачу відповідні рахунки на оплату, які були залишені останнім без оплати.

14 вересня 2017 року на адресу позивача надійшов лист вих. №1/13 від 13.09.2017, у якому відповідач повідомив, що наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі по причині невиконання контрагентами договірних умов, а саме затримки розрахунків за поставлену ним продукцію. З огляду на зазначене, просить позивача не застосовувати штрафні санкції та гарантує повну оплату заборгованості за спожиті послуги до 10.10.2017.

Оскільки відповідач у визначений ним строк не здійснив сплати існуючої заборгованості, позивач звернувся до останнього з попередженням №071741.115.008.КР-Н від 27.11.2017 про погашення заборгованості за договором, призупинення доступу до орендованого приміщення та дострокове розірвання договору з 01.12.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.11.2017 та фіскальним чеком №5854 від 30.11.2017. З наявної у матеріалах справи копії конверту вбачається, що вищевказане попередження було повернено адресату за закінчення встановленого строку зберігання.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо оплати орендних платежів, спожитих комунальних послуг та послуг доступу до мережі Інтернет, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 31 750,86 грн, з яких: 25 182,61 грн - основний борг, 3 % річних у розмірі 1409,88 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 158,37 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 4, про що свідчить належним чином оформлений та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств Акт прийому-передачі приміщення в оренду від 16.01.2015.

Частина 1 статті 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном справляється з наймача.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, відповідач сплачує орендну плату шляхом передплати, згідно з виставленими рахунками, не пізніше 10 числа поточного (звітного) місяця оренди (п.3.3. договору); комунальні послуги та витрати на зв`язок сплачує протягом 7 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку (п. 3.5. договору).

З доданих до матеріалів справи рахунків вбачається, що позивач щомісячно, а саме з грудня 2016 року по грудень 2017 року, виставляв відповідачу рахунки на оплату оренди, комунальних послуг та послуг доступу до мережі Інтернет.

Отже, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України та умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вищевказаних платежів станом на момент розгляду спору настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати орендних платежів, комунальних послуг та послуг доступу до мережі Інтернет, за загальний період з грудня 2016 по листопад 2017 року, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором №2/15 від 16.01.2015 належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 25 182,62 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано 3 % річних у розмірі 1409,88 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 158,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній розрахунок судових витрат, які останній просить покласти на відповідача, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно п. 1 ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що доказів про понесення позивачем судових витрати на професійну правничу допомогу до матеріалів справи не надано, суд приходить до висновку, що заявлені судові витрати в цій частині відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делен" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4, ідентифікаційний код 39357479) на користь Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 4, ідентифікаційний код 16392628) основну суму заборгованості у розмірі 25 182 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят дві) грн 61 коп., 3 % річних у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 158 (п`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн 37 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.07.2019

Суддя Л. Г. Пукшин