Рішення

від 04.07.2019 по справі 910/5552/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2019Справа № 910/5552/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАСТІКС-УКРАЇНА (вул. Полярна, буд. 20-В, м. Київ, 04201) до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-ІТАЛІЯ (вул. Марко Вовчок, буд. 16, м. Київ, 04073) про стягнення заборгованості за зобов`язанням у розмірі 40112,20 грн., -

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛАСТІКС-УКРАЇНА , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-ІТАЛІЯ , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-ІТАЛІЯ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАСТІКС-УКРАЇНА заборгованість за зобов`язанням у розмірі 40112,20 грн., судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТІКС-УКРАЇНА та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-ІТАЛІЯ позивач відвантажив відповідачу товар, а відповідач прийняв від позивача товар, що підтверджується видатковою накладною № 3411 від 18.01.2019 на суму 69612,20 гривень. Позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем, а відповідач так і не розрахувався у повному обсязі за поставлений товар та відповідно не виконав свої зобов`язання. Загальна сума боргу за зобов`язанням відповідача перед позивачем станом на 23.04.2019 складає 40112,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 14.05.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Марко Вовчок, буд. 16, м. Київ, 04073) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 29-30).

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 6 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.01.2019 позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТІКС-УКРАЇНА здійснено поставку товарів (матеріалів) Товариству з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-ІТАЛІЯ на загальну суму 69612,20 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 3411 від 18.01.2019 (а.с. 8).

Зі змісту видаткової накладної № 3411 від 18.01.2019 вбачається, що позивачем поставлено відповідачу наступний товар: композит Plabond 3*6100*1250/алюм.0.21 (бірюзовий RAL) у кількості 3 шт. загальною вартістю 7174,92 грн. (без ПДВ), композит Plabond 3*5800*1500/алюм.0.21 (білий 8111) у кількості 10 шт. загальною вартістю 27287,72 грн. (без ПДВ), композит Plabond 3*6100*1250/алюм.0.21 (синій YT-015) у кількості 3 шт. загальною вартістю 7174,92 грн. (без ПДВ), композит Plabond 3*5800*1500/алюм.0.21 (синій YT-015) у кількості 6 шт. загальною вартістю 16372,62 грн. (без ПДВ). Загальна вартість поставленого товару складає 58010,18 грн., сума ПДВ - 11602,02 грн. (а.с. 8).

26.02.2019 відповідачем на рахунок позивача перераховано суму 1000,00 грн. в якості оплати за матеріали, що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 26.02.2019 (а.с. 9).

14.03.2019 позивачем перераховано на рахунок відповідача 4000,00 грн. (платіжне доручення № 51 від 14.03.2019); 19.03.2019 - 10000,00 грн. (платіжне доручення № 73 від 19.03.2019); 29.03.2019 - 4500,00 грн. (платіжне доручення № 105 від 29.03.2019); 08.04.2019 10000,00 грн. (платіжне доручення № 121 від 08.04.2019). Вказані обставини підтверджуються відповідними платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи (а.с. 9-13).

Факт отримання товару відповідачем у справі не спростовано.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про те, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем щодо поставки товару, а відповідач за поставлений товар не здійснив повну оплату та відповідно не виконав свої господарські зобов`язання у зв`язку з чим станом на 23.04.2019 заборгованість відповідача за поставлений товар складає 40112,20 грн.

Заборгованість у розмірі 40112,20 грн. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

21.03.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості (вих. № 7/19). Вимоги відповідачем були залишені без задоволення у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Таким чином, факт поставки ТОВ ГЛОБУС-ІТАЛІЯ товару згідно вказаної видаткової накладної та прийняття його відповідачем свідчить про виникнення між сторонами договірних правовідносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як роз`яснено в п. 1.7. Розділу 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 № 14, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором товару на підставі видаткової накладної № 3411 від 18.01.2019 (а.с. 8). Відповідачем проведено часткову оплату здійсненої позивачем поставки товару на суму 29 500 грн., про що позивачем були надані відповідні платіжні доручення (а.с. 9-13).

В той же час інша частина зобов`язання відповідачем не виконана та не проведено сплату суми поставки товару у розмірі 40112,20 грн., що свідчить про порушення зобов`язання з боку відповідача. При цьому відповідачем належних та допустимих доказів у спротування викладеного подано не було.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 40112,20 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн. судових витрат на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-ІТАЛІЯ (ідентифікаційний код 39180373, вул. МаркО Вовчок, буд. 16, м. Київ, 04073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАСТІКС-УКРАЇНА (ідентифікаційний код 24587464, вул. Полярна, буд. 20-В, м. Київ, 04201) заборгованість у розмірі 40112 грн. 20 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп., а всього 42033 (сорок дві тисячі тридцять три) грн. 20 (двадцять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2019.

Суддя В.О.Демидов