Рішення

від 04.07.2019 по справі 910/647/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2019Справа № 910/647/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пьємонте Консультації

про стягнення заборгованості за Договором надання послуг в розмірі 33 216,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Пьємонте Консультації про стягнення 33216,00 грн., на підставі Договору надання послуг № 600863-П/17 від 01.04.2017, з яких: 24000,00 грн. - заборгованість за надання маркетингових послуг ; 9216,00 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов наведеного договору позивач надав відповідачу послуги щодо розміщення інформаційних і рекламних матеріалів відповідача на суму 24000,00 грн., надіслав відповідачу на підписання акт здачі-прийняття робіт цих послуг, проте відповідач наведений акт не підписав та в порушення умов договору надані позивачем послуги не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення суми основного боргу, а також суми пені за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

20.03.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/647/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

11.05.2019 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

22.05.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що позивачем не надано доказів надання відповідачу послуг за Договором.

23.05.2019 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Частиною 2 ст. 192 ГПК України унормовано, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

З метою мирного врегулювання спору, позивачем подано клопотання, відповідно до якого, позивач просив надати сторонами час до 01.07.2019 для врегулювання спору та не здійснювати розгляд справи.

03.07.2019 представником позивачем подано пояснення, відповідно яких, позивач зазначив, що за результатами проведених з відповідачем переговорів щодо врегулювання спору та підписання мирової угоди, згоди не досягнуто.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2017 року між Підприємством з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пьємонте Консультації (далі - замовник, відповідач) укладено Договір надання послуг № 600863-П/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги, зазначені в п. 1.2 цього Договору та спрямовані на привернення уваги до товарних знаків та товарів замовника, на формування або підтримку інтересу і просування на ринку товару, що поставляється та/або виробляється замовником, роздрібній торгівельній мережі магазинів виконавця.

Виконавець зобов`язується надавати замовнику, а замовник приймати та оплачувати передбачені цим Договором, маркетингові, інформаційні та логістичні послуги щодо товару, який постачається замовником виконавцю за окремим договором поставки та реалізується кінцевим споживачам у торгових точках виконавця (далі - послуги).

Метою надання послуг є стимулювання реалізації продукції замовника та її просування на ринку шляхом вжиття інформаційних, консультаційних і маркетингових заходів (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що повний перелік послуг, що надаються виконавцем за цим Договором зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору, включають в себе, але не обмежуються ними:

- викладення товару, що поставляється замовником у торговельних залах магазинів торговельної мережі виконавця відокремлено від аналогічного (однорідного) товару інших виробників/постачальників (окрема накладна товару замовника), способами, спрямованими на залучення додаткової уваги споживачів до даних товарів;

- розповсюдження інформаційних і рекламних матеріалів замовника, що містять інформацію про товари замовника, і спрямованих на підтримання інтересу споживачів до товарів, серед невизначеного кола осіб;

- розміщення інформаційних та рекламних матеріалів замовника в інформаційних і рекламних матеріалах виконавця, що випускаються для покупців торгової мережі виконавця, про товари замовника за забезпечення розповсюдження зазначених матеріалів серед невизначеного кола осіб (споживачів);

- виробництво і розміщення інформаційних і рекламних матеріалів з логотипами або іншими зображеннями товару або товарних знаків замовника на внутрішніх рекламних носіях виконавця в приміщеннях магазинів торговельної мережі виконавця;

- послуги з розміщення додаткового обладнання, таких як пал лет, стійка, кошик і т.п. для викладки товару в магазинах торговельної мережі виконавця.

Згідно з п. 1.3 Договору послуги, що є предметом цього Договору, надаються виконавцем на підставі та обсягах, що узгоджені в Додатку № 1, Додатку № 2 до цього Договору, та замовлення, що надаються у передбачених цим Договором випадках.

У відповідності до п. 1.5 Договору замовник зобов`язується оплатити послуги виконавця, надані згідно з п. 1.2 цього Договору, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Вартість послуг визначається сторонами окремо по кожному завданню на підставі Додатку № 1, Додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору протягом всього строку дії Договору виконавець зобов`язується, зокрема надавати послуги якісно, в повному обсязі і в строки, погоджені сторонами та своєчасно оформляти і надавати замовнику Акти наданих послуг, рахунки-фактури, а також дотримуватись інших умов документообігу, що передбачені цим Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору протягом всього строку дії цього Договору замовник зобов`язується, зокрема оплачувати послуги виконавця, а також здійснювати інші платежі за цим Договором, в порядку, у строки та в розмірі, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг визначається сторонами окремо по кожному завданню на підставі Додатку № 1, Додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами п. 3.2 Договору оплата послуг, передбачених цим Договором, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця протягом десяти календарних днів від дати прийому замовником Акту наданих послуг.

Згідно з п. 4.1 Договору послуги, що узгоджені сторонами в Додатку № 1 до цього Договору, крім тих, що узгоджені вказані в п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 4.2 Додатку № 1, є такими, що замовлені замовником в моменту підписання Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору. Вартість обумовлених послуг узгоджена в Додатку № 2 до цього договору.

У відповідності до п. 4.4 Договору приймання-передача наданих послуг в межах цього Договору здійснюється щомісячно шляхом підписання сторонами актів наданих послуг, які після їх підписання становитимуть невід`ємну частину Договору.

Згідно з п. 4.5 Договору Акти за послуги будуть формуватися і надсилатися виконавцем і сплачуватися замовником щомісяця. Виконавець надсилає замовнику Акти наданих послуг за адресами, в тому числі за електронними, що узгоджені сторонами в Додатку № 4 до цього Договору.

У пункті 4.6 Договору узгоджено, якщо замовник не поверне виконавцю підписаний і скріплений печаткою Акт наданих послуг або мотивовану відмову від підписання Акта в строк сім банківських днів із моменту його направлення за адресою, що узгоджена сторонами в Додатку № 4 до цього Договору, вказані в такому Акті послуги вважаються прийнятими замовником, а Акт, підписаний і скріплений печаткою виконавця вважатиметься належним і достатнім доказом факту надання послуг, їх прийняття замовником і відсутності будь-яких претензій зі сторони замовника.

Сторони домовились, що Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє протягом одного календарного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої договірних зобов`язань. У випадку, якщо до жодної із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору від жодної з сторін не надійде пропозиції щодо завершення дії Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах, але сторони домовились кожного календарного року, в будь-якому випадку, пере підписувати Додаток № 2 до Договору (п. 9.1 Договору).

Як зазначає позивач, відповідно до п. 2.2 Додатку № 2 до Договору, за листком-погодження на участь у акціях відповідно до умов Договору, зразок якої узгоджений сторонами у вигляді Додатку № 3 до Договору, на наступний товар: Сир Рікотта 8% TM FATTORIE OSELLA 90 гр.; Сир Альпіно 30% TM FATTORIE OSELLA 110 гр. відповідачу були надані послуги щодо розміщення інформаційних і рекламних матеріалів відповідача (замовника) у каталогах позивача (виконавця), що були випущені для покупців торгової мережі виконавця (мережа супермаркетів Білла ), а також послуги щодо розповсюдження обумовлених матеріалів серед відвідувачів торгової мережі та невизначеного кола осіб, що підтверджується Актом виконаних послуг відносно рахунку № ВО 2175401992 від 31.12.2017, однак відповідач за отримані послуги не розрахувався, в зв`язку з чим, станом на день звернення з указаним позовом, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 24 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем не надано доказів надання відповідачу послуг за Договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, характерні для договорів надання послуг, які підпадають під правове регулювання глави 63 ЦК України Послуги. Загальні положення .

Відповідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

На виконання умов Договору № 600863-П/17 від 01.04.2017 позивач надав відповідачу узгоджені у п. 2.2 Додатку № 2 послуги та замовлені відповідачем послуги щодо розміщення інформаційних і рекламних матеріалів замовника у каталогах виконавця, що випускаються (друкуються) для покупців торгової мережі виконавця, послуги щодо забезпечення розповсюдження обумовлених матеріалів серед аудиторів потенційних покупців торгової мережі виконавця та серед невизначеного кола осіб, вартість яких становить 24000,00 грн. Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи Актом виконаних послуг відносно рахунку № ВО 2175401992 здачі-прийняття робіт від 31.12.2017.

На виконання умов п. 4.5 Договору, позивач склав, підписав та листом № 227 від 14.03.2019 направив на адресу відповідача два примірники Акту виконаних послуг відносно рахунку № ВО 2175401992 від 31.12.2017 та рахунок № ВО2175401992 від 31.12.2017 на суму 24000,00 грн.

Водночас, згідно з витягом з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення за трек-номером 0214100259966, 30.03.2019 вказаний лист було повернуто за зворотною адресою у зв`язку із іншими причинами, що не дали змоги вручити відправлення.

Виходячи з умов пункту 4.6 Договору, не підписання та не скріплення печаткою замовником акту наданих послуг упродовж 7 (семи) банківських днів з дати направлення акту наданих послуг без надання відповідних письмових пояснень є достатнім доказом факту надання послуг, їх прийняття замовником і відсутності будь-яких претензій зі сторони замовника.

Таким чином, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2019 позивачем направлено адресу відповідача Акт виконаних послуг відносно рахунку № ВО 2175401992 від 31.12.2017 на суму 24 000,00 грн., який у строк до 25.03.2019 включно не повернуто позивачу та не надано відмови від його підписання, що відповідачем не спростовано, з огляду на приписи п. 4.6 Договору означений Акт вважається прийнятим відповідачем без заперечень та зауважень 26.03.2019.

Судом також враховано, що в матеріалах справи наявний листок-погодження на участь у акціях відповідно до умов Договору, зразок якої узгоджений сторонами у вигляді Додатку № 3 до Договору, відповідно до якого, відповідачем підтверджено участь в акції позивача у період з 20.12.2017-09.01.2018 та надано знижку на товар: Сир Рікотта 8% TM FATTORIE OSELLA 90 гр.; Сир Альпіно 30% TM FATTORIE OSELLA 110 гр., який в подальшому позивачем розміщено в рекламному матеріалі, копія якого наявна в матеріалах справи, що не спростовано відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.2 Договору оплата послуг, передбачених цим Договором, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця протягом десяти календарних днів від дати прийому замовником Акту наданих послуг.

З огляду на п. 3.2 Договору, відповідач зобов`язаний був розрахуватись за отримані послуги у строк до 05.04.2019 включно.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 24 000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 24 000,00 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 9 216,00 грн. нарахованої пені за період з 10.12.2017 по 28.12.2018.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.4 Договору при несвоєчасні оплаті замовником платежів, передбачених цим Договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення.

Однак, оскільки як вже встановлено судом, відповідач зобов`язаний був розрахуватись за отримані послуги у строк до 05.04.2019 включно, з огляду на направлення відповідачу акта лише 14.03.2019, заявлені позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 9 216 грн., нарахованої за період з 10.12.2017 по 28.12.2018 не підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пьємонте Консультації (04107, м. Київ, вулиця Тропініна, будинок 2/4, квартира 47; ідентифікаційний код: 41122001) на користь Підприємства з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна (02141, м. Київ, вулиця Гришка, будинок 3; ідентифікаційний код: 25288083) заборгованість в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 402 (одна тисяча чотириста дві) грн. 33 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 04.07.2019

Суддя О.А. Грєхова