Рішення

від 01.07.2019 по справі 914/435/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019 Справа № 914/435/19

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд ЛТД , м. Київ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд -Захід , м. Маріуполь

про: стягнення 122325,00 грн.

Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників сторін:

позивача: Попко О.М. - адвокат відповідача:не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - Захід про стягнення 122325,00 грн.

Ухвалою суду від 15.03.2019 було відкрито провадження у справі № 914/435/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.04.2019.

У зв`язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 15.04.2019, ухвалою суду підготовче засідання було відкладено на 13.05.2019.

Представник позивача у судове засідання 13.05.2019 з`явився, через канцелярію суду подав лист про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: витяг з ЄДРПОУ відповідача. Представник відповідача у судове засідання 13.05.2019 не з`явився. Ухвалою суду від 13.05.2019 продовжено строк розгляду справи та підготовче засідання відкладено на 27.05.2019.

Представник позивача у судове засідання 27.05.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання 27.05.2019 не з`явився. Ухвалою від 27.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 01.07.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2019 позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.11.2016 між сторонами у справі було укладено договір субпідряду №01/11/1, за умовами якого позивач зобов`язався відповідно до кошторисної документації в межах договірної ціни виконати роботи по влаштуванню покриття фігурних елементів мощення на об`єкті в смт.Куликів , вул.Шевченка,73, а відповідач зобов`язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та строки , передбачені умовами договору.

Як зазначив позивач, на виконання умов договору субпідряду , ним виконано роботи на загальну суму 122325,00 грн, що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та актом звірки розрахунків., які підписані уповноваженими представниками та завірені печатками сторін.

Позивач стверджує, що відповідач за виконані роботи згідно договору субпідряду не провів оплати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 122325,00 грн. У зв`язку із цим, позивач надіслав відповідачу вимогу від 15.02.2019 про невідкладне погашення вищевказаної заборгованості, однак, відповідач жодним чином на вимогу позивача не відреагував та заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Представник відповідача у жодне із судових засідань участь представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав .

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - Захід зареєстровано за адресою: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, буд. 7, куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 15.03.2019 та ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 15.04.2019 та від 13.05.2019 і від 27.05.2019 були повернуті Укрпоштою на адресу суду з відмітками за закінченням встановленого строку зберігання та інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 01.07.2019 розглянуто справу по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Суд заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між ТзОВ Гарантспецбуд - ЛТД (позивач, за договором - Субпідрядник) та ТзОВ Гарантспецбуд - Захід (відповідач, за договором - Генпідрядник) було укладено договір субпідряду від 01.11.2016 № 01/11/1, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов`язався відповідно до кошторисної документації в межах договірної ціни виконати роботи по влаштуванню покриття фігурних елементів мощення на щебеневій основі, а відповідач зобов`язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та строки , передбачені умовами договору.

Місце виконання робіт згідно п. 1.1 договору визначено Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів , вул.Шевченка,73.

Відповідно до п. 3.1-3.2 договору, роботи по договору повинні бути виконані протягом 90 календарних днів з дня підписання цього договору. Початок робіт -листопад2016, закінчення робіт -грудень 2016.

Згідно п. 8.1 договору виконання робіт оформляється шляхом підписання Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт . В Акті виконаних робіт відображаються обсяги виконаних підрядних робіт та їх вартість, підтверджені Генпідрядником і Субпідрядником, які є первинними обліковими документами.

Ціна договору становить 122325,00 грн., є твердою і не може змінюватись ( п.2.1 Договору).

У пункті 9.3 договору сторони погодили, що остаточні розрахунки за фактично виконані роботи , з урахуванням авансів, проводяться на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт не пізніше ніж через 30 банківських днів з дня їх підписання.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 грудня 2016 року сторонами підписано Акт виконаних робіт №1 на суму 122325,00 грн.

Зазначений акт підписаний уповноваженими представниками та завірений печатками сторін без жодних зауважень, зокрема, щодо якості чи вартості виконаних робіт.

Відповідач, в порушення умов договору, за прийняті ним роботи, виконані позивачем по договору субпідряду, оплату не провів, внаслідок чого заборгував останньому 122325,00 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується, зокрема, підписаним між сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період 2016 року, копію якого позивачем долучено до позовної заяви.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу вимогу від 12.02.2019 про оплату заборгованості за виконані роботи (докази надіслання містяться в матеріалах справи), проте, така вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Таким чином, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення з відповідача 122325,00 грн заборгованості.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов`язки (зобов`язання) з приводу газопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, судом встановлено. що позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 122325,00 грн. кореспондуючий обов`язок з оплати виконаних робіт відповідачем не виконано. Відтак, позовні вимоги позивача щодо стягнення 122325,00 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву не подав, доводів позовної заяви не спростував, доказів сплати заборгованості не представив.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись ст. ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - Захід (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, буд. 7; код ЄДРПОУ 39283072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - ЛТД (м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7; код ЄДРПОУ 40640296) 122325,00 грн - заборгованості та 1921,00 грн - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.07.2019

Суддя Березяк Н.Є.