Рішення

від 02.07.2019 по справі 916/1276/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1276/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Топольницькій Б.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Буковська Л.В. адвокат;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" про стягнення 1077,56грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Одесі звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" 1077,56грн.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Одесі посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" умов укладеного між сторонами договору №559 від 04.03.2011р. на обслуговування у системі Фінансовий портал для клієнта - суб`єкта господарювання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2019р. було відкрито провадження у справі №916/1276/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.05.2019р. о 10:40.

В судовому засіданні від 30.05.2019р.оголошено перерву по 13.06.2019р. о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2019р. викликано сторін у судове засідання на 13.06.2019р. о 12:20.

У зв`язку із повідомленням про замінування будівлі суду та евакуацію відвідувачів та працівників суду засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2019р. було призначено судове засідання на 02.07.2019р. о 11:40.

В судовому засіданні від 02.07.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1276/19.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" (відповідач, Клієнт) було укладено договір №559 на обслуговування у системі Фінансовий портал для клієнта - суб`єкта господарювання (Організація) (далі договір) відповідно до якого Клієнт доручає Банку, а Банк зобов`язується виконувати дистанційне обслуговування Клієнта засобами Системи через мережу Інтернет (п.1.1. договору).

Відповідно до пп.2.2.11 договору Клієнт зобов`язується сплачувати Банкові плату за обслуговування засобами Системи згідно з тарифами та умовами договору в останній робочий день звітного місяця, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Плата за користування системою за перший місяць обслуговування розраховується виходячи з фактичної кількості днів у місяці (при цьому при розрахунку враховується день підключення клієнта до Системи). Плата за обслуговування засобами Системи за повні місяці в середині строку дії Договору розраховується в розмірі фіксованої щомісячної плати згідно Тарифів. Плата за користування Системою за останній місяць (в т.ч. у випадку дострокового відключення клієнта від Системи) розраховується виходячи із фактичної кількості днів у місяці (при цьому при розрахунку не враховується день відключення Замовника від Системи).

Пунктом 2.2.13. Договору встановлено, що у разі втрати або пошкодження носія ключа та/або генератора, Замовнику необхідно сплатити банку вартість зіпсованих або пошкоджених аутентифікаційних пристроїв, збільшену на суму ПДВ.

Згідно пунктам 3.1. - 3.4. Договору Клієнт надає Банку та посвідчує замовлення на реєстрацію користувача Системи. Банк, відповідно до зареєстрованого замовлення на реєстрацію користувача, протягом трьох робочих днів створює користувача, блокує користувача до підписання Клієнтом Акта, готує для передачі Клієнтові запечатаний конверт із іменем користувача та стартовим паролем користувача, інструктивні матеріали, генератор та/або носій ключа (за письмовою заявою Клієнта) для роботи в Системі. Клієнт отримує запечатаний конверт з іменем користувача і стартовим паролем користувача, інструктивні матеріали для роботи в Системі. У разі обумовлення Договором роботи Клієнта в Системі з рівнем строгої аутентифікації, Банк надає, а Клієнт отримує у користування генератор та/або носій ключа, інструктивні матеріали для роботи із наданими АП. Клієнт підписує Акт про підключення до Системи, де вказано посилання на тарифний пакет, до якого підключено Клієнта, отримані Клієнтом від Банка АП (якщо такі отримані), конверт(и) із іменем користувача та стартовим паролем, надані права користувачам, що створені відповідно до зареєстрованих Банком замовлень.

Як вказує позивач, на виконання умов договору відповідачем була подана Заява на реєстрацію користувача у Системі від 04.03.2011р. за реєстр. №101362, згідно якої позивач здійснив підключення відповідача до Системи із тарифним пакетом Стандартний та передав відповідачу запечатаний конверт із стартовим паролем для таких користувачів, про що був складений Акт про підключення/перепідключення до системи Фінансовий портал для клієнта - суб`єкта господарювання від 09.03.2011р. Згідно Акту приймання-передачі аутентифікаційних пристроїв від 09.03.2011р. відповідачем отримано від позивача аутентифікаційні пристрої (генератор одноразового пароля або носій особистого ключа) - (далі - АП), балансовою вартістю 440,44грн., інвентарний №4512828. Вартість АП підтверджується Актом приймання-передачі необоротних активів №16 від 13.07.2009р.

Позивач зазначає, що за період з червня по грудень 2016р. відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, не сплатив позивачу плату за користування Системою та не повернув позивачу АП. Станом на 26.04.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 1077,56грн. з яких 637,12грн. заборгованість за користування Системою за період з 01.06.2016р. по 31.12.2016р., 440,44грн. вартість АП.

Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з листами №63/25-05/843 від 06.01.2017р., №63/25-05/131 від 04.07.2017р., №063-06/343 від 22.02.2018р. про погашення заборгованості. Крім того, 13.12.2018р. за №0632400/543029-18 позивачем було направлено відповідачу претензію на суму 1165,65грн., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 1077,56грн. з яких 637,12грн. заборгованість за користування Системою за період з 01.06.2016р. по 31.12.2016р., 440,44грн. вартість АП.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005318091 від 10.05.2019р., на адресу, зазначену позивачем для листування у позовній заяві, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 04.03.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №559 на обслуговування у системі Фінансовий портал для клієнта - суб`єкта господарювання (Організація) відповідно до якого відповідач доручив позивачу, а позивач зобов`язався виконувати дистанційне обслуговування відповідача засобами Системи через мережу Інтернет.

09.03.2011р. між сторонами було підписано акт про підключення/перепідключення до системи Фінансовий портал для клієнта - суб`єкта господарювання із тарифним пакетом Стандартний та акт приймання-передачі аутентифікаційних пристроїв, що підтверджують здійснення підключення відповідача до системи та передачі йому відповідного пристрою.

В подальшому позивачем листом від 19.12.2016р. повідомлено відповідача про розірвання договору №559 від 04.03.2011р. відповідно до п.6.2. договору.

13.12.2018р. (№ 0632400/543029-18) позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою про сплату боргу, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач здійснив договірне списання у сумі 34,88грн.

Під час розгляду справи відповідач належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості по платі за обслуговування засобами системи за період з червня по грудень 2016р. у сумі 637,12грн. за період з 01.06.2016р. по 31.12.2016р., а також доказів повернення аутентифікаційного пристрою, вартість якого складає 440,44грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" про стягнення 1077,56грн. у тому числі 637,12грн. заборгованості за користування Системою, 440,44грн. вартість АП, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у сумі 1921,00грн. підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Одесі до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" про стягнення 1077,56грн. у тому числі 637,12грн. заборгованості за користування Системою, 440,44грн. вартості АП - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ХОЛОД" (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, код ЄДРПОУ 36155779) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Одесі (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 8) 637,12грн. заборгованості за користування Системою, 440,44грн. вартості АП, 1921,00грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 04 липня 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова