Рішення

від 04.07.2019 по справі 916/1581/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1581/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Україна» (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 46, код ЄДРПОУ 35267591)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-В» (67792, Одеська обл., с. Шабо, вул. Швейцарська, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41187975)

про стягнення 50 064,99 грн. з яких 21 835,18 грн. - пеня, 21 835,18 грн. - відсотків річних, 6 394,63 грн. - інфляційні втрати

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Призма Україна» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-В» (далі - Відповідач) про стягнення 50 064,99 грн. з яких 21 835,18 грн. - пеня, 21 835,18 грн. - процентів річних, 6 394,63 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце проведення судового засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2019.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. На адресу суду надійшло клопотання Позивача від 27.06.2019 (вх. № 13010/19 від 01.07.2019) про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю Призма Україна .

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 530, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 231, 265 Господарського кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 03.12.2018 щодо своєчасної оплати.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 18.06.2019 № 26284/19 /а.с. 62/.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із приписами статтей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.07.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

03.12.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 31218 (далі - Договір від 03.12.2018) /а.с. 29-30/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.2 Договору від 03.12.2018 продавець (Позивач) зобов`язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві (Відповідачу) кільку морожену (90 % якої розмір складає 8-12 см), в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити його на умовах визначених цим договором. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у такому порядку: 100 % передоплата за відповідну погоджену партію товару.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору від 03.12.2018 поставлено Відповідачу товар на загальну суму 1 017 149,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

345 708,00 грн. - видаткова накладна від 11.12.2018 № 2073 (а.с. 31);

325 733,76 грн. - видаткова накладна від 08.01.2019 № 2 (а.с. 34);

345 708,00 грн. - видаткова накладна від 07.03.2019 № 128 (а.с. 37).

Відповідачем сплачено за поставлений товар у розмірі 943 398,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

345 708,00 грн. - платіжне доручення від 10.12.2018 № 399 (а.с. 42);

325 733,76 грн. - платіжне доручення від 01.03.2019 № 49 (а.с. 43);

261 900,00 грн. - платіжне доручення від 07.03.2019 № 55 (а.с. 44);

10 000,00 грн. - платіжне доручення від 05.04.2019 № 76 (а.с. 45);

56,96 грн. - платіжне доручення від 14.05.2019 № 105 (а.с. 46).

Крім того, Відповідачем повернуто Позивачу товар на загальну суму 73 751,04 грн., що підтверджується накладною повернення постачальнику від 14.05.2019 № 1 /а.с. 40/.

Отже Відповідачем порушено умови Договору від 03.12.2018 щодо строку оплати.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.3 Договору від 03.12.2018 у випадку порушення покупцем строків оплати, він сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент її нарахування, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором від 03.12.2018 за періоди з 09.01.2019 по 13.05.2019 складає суму в розмірі 21 502,03 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 325 733,76 09.01.2019 - 31.01.2019 23 18.0000 % 7 389,25 325 733,76 01.02.2019 - 28.02.2019 28 18.0000 % 8 995,61 83 808,00 08.03.2019 - 14.03.2019 7 18.0000 % 578,62 83 808,00 15.03.2019 - 04.04.2019 21 18.0000 % 1 735,86 73 808,00 05.04.2019 - 25.04.2019 21 18.0000 % 1 528,74 73 808,00 26.04.2019 - 13.05.2019 18 17.5000 % 1 273,95 Всього: 21 502,03

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 21 502,03 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 333,15 грн. (21 835,18 - 21 502,03 = 333,15) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.3 Договору від 03.12.2018 у випадку порушення покупцем строків оплати, він також компенсує постачальникові згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що сума відсотків річних за прострочення оплати за Договором від 03.12.2018 складає суму у розмірі 21 502,02 грн., яка розраховується наступним чином.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 325 733,76 09.01.2019 - 28.02.2019 51 36 % 16384.85 83 808,00 08.03.2019 - 04.04.2019 28 36 % 2314.48 73808,00 05.04.2019 - 25.04.2019 21 36 % 1528.74 73 808,00 26.04.2019 - 13.05.2019 18 35 % 1273.95 Всього: 21 502,02

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення відсотків річних в розмірі 21 502,02 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення відсотків річних у розмірі 333,16 грн. (21 835,18 - 21 502,02 = 333,16) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись на суму заборгованості, яка існувала у періоді не менший ніж повний місяць, за який визначено індекс інфляції. Нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості за період менший ніж повний місяць у якому встановлено індекс інфляції, є неправомірним.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 03.12.2018 складають суму в розмірі 2 366,75 грн., яка розраховується наступним чином.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.02.2019 - 28.02.2019 325 733,76 1.005 1 628,67 327 362,43 01.04.2019 - 30.04.2019 73 808,00 1.010 738,08 74 546,08 Всього: 2 366,75

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 2 366,75 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 4 027,28 грн. (6 394,63 - 2 366,75 = 4 027,28) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 21 502,03 грн. - пені, 21 502,02 грн. - відсотків річних, 2 366,75 грн. - суми інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-В» (67792, Одеська обл., с. Шабо, вул. Швейцарська, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41187975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Україна» (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 46, код ЄДРПОУ 35267591) 21 502,03 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот дві гривні 03 коп.) - пені, 21 502,02 грн. (двадцять одну тисячу п`ятсот дві гривні 02 коп.) - відсотків річних, 2 366,75 грн. (дві тисячі триста шістдесят шість гривень 75 коп.) - суму інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 740,81 грн. (одна тисяча сімсот сорок гривень 81 коп.).

3. Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Призма Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАММА-В в частині стягнення пені в розмірі 333,15 грн., відсотків річних в розмірі 333,16 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 4 027,28 грн. (чотири тисячі двадцять сім гривень 28 коп.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 04 липня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов