Рішення

від 01.07.2019 по справі 243/12953/18

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/12953/18

Провадження № 2/243/489/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2019 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

при секретарі Паращук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

27.12.2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивував свої вимоги тим, що відповідач, згідно заяви від 18.01.2012 року, отримав кредит у розмірі 5800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав та має заборгованість у сумі 116847,59 грн., з яких: 5437,19 грн. - заборгованість за кредитом, 111410,40 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 18.01.2012 по 29.06.2018 року. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача Юклевський Д.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Фальченко І.В., який діє на підставі договору щодо надання правової допомоги та представництва інтересів від 15.03.2018 року, в судовому засіданні просив рішення винести з урахуванням наданого розрахунку заборгованості, в іншій частині відмовити.

01.07.2019 року відповідачем було надано суду розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 18.01.2012 року, відповідно до якого ТОВ Професіонали Донбасу , ЄДРПОУ 37683455, було розраховано розмір заборгованості за відсотками за вказаним кредитним договором за формулою: (Заборгованість за користування кредитом) = (Сума боргу) Х (Ставка користування кредитом (%) / 100% / 365 днів Х (Кількість днів), вказаний відсоток 30% на рік, та склало у підсумку 7132,42 грн.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , згідно підписаної заяви від 18.01.2012 року, отримала кредит у розмірі 5800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як вбачається зі змісту вказаного договору, він був укладений у формі письмової заяви, при цьому відповідач підтвердив свою згоду, що зазначена заява, разом з довідкою про умови кредитування, Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомилася та зобов`язалася виконувати (а.с.8-33).

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.01.2012 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.11.2018 року становить 116847,59 грн., з яких: 5437,19 грн. - заборгованість за кредитом, 111410,40 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 18.01.2012 по 29.06.2018 року (а.с.5-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Як вбачається з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення Проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ч. 2 Закону України Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014р. № 1669-VІІ на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінету Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМ України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

При цьому, розпорядження КМУ Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року, лише чітко визначається коло осіб, на яких розповсюджується дія норм ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , і у сенсі ч. 2 ст.2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , не є початком відліку часу з якого розповсюджується заборона на нарахування пені та штрафів.

Як встановлено у судовому засіданні, на момент укладання договору і в теперішній час, відповідач зареєстрована в м. Слов`янськ Донецької області, тобто, в населеному пункті, який віднесено згідно із розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р до населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Що стосується розрахунку АТ КБ Приватбанк щодо доведеності розміру заборгованості за процентами за користування кредитом, то повністю з даним розрахунком суд погодитися не може.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що при укладенні договору сторони домовились про сплату відповідачем процентів у розмірі 30.00% на рік.

Однак, протягом дії кредитної картки процентна ставка за користування кредитом змінювалась і становила у період з 1 квітня 2015 року по теперішній час 43,2% річних.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Судом встановлено, що збільшення Приватбанком процентної ставки за користування відповідачем кредитними коштами відбувалось з порушенням вимог вказаної норми. Відповідач не був письмово повідомлений банком про збільшення процентної ставки, з ним не підписувались будь-які угоди щодо цього.

Таким чином, збільшення процентної ставки відбулося в односторонньому порядку банком без згоди позичальника. Тому, такі дії ПАТ КБ Приватбанк є незаконними і не можуть бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у підвищеному розмірі.

Отже, відповідач має сплатити банку заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом не з розрахунку 43,20% річних, оскільки збільшення процентної ставки в односторонньому порядку банком без згоди позичальника є незаконною, а з розрахунку 36.00% річних, як було обумовлено сторонами на час укладення кредитного договору.

Однак, починаючи з серпня 2014 року суд вважає за необхідне здійснити перерахунок заборгованості по відсоткам, виходячи з такої формули: (сума боргу х 30.00% : 100% : 365 днів х кількість днів у місяці).

За період з 01.08.2014 року по 31.12.2014 року - 153 дні - сума боргу 5437,19 грн., розрахункова ставка 30,00% = 683,75 грн. сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; За період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року - 365 днів - сума боргу 5437,19 грн., розрахункова ставка 30,00% = 1631,16 грн. сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; За період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року - 365 днів - сума боргу 5437,19 грн., розрахункова ставка 30,00% = 1631,16 грн. сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; За період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року - 365 днів - сума боргу 5437,19 грн., розрахункова ставка 30,00% = 1631,16 грн. сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом; За період з 01.01.2018 року по 14.12.2018 року - 348 днів - сума боргу 5437,19 грн., розрахункова ставка 30,00% = 1555,19 грн. сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом. Всього - 7132,42 грн.

Таким чином з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.01.2012 року станом на 30.11.2018 року у розмірі 12569,42 грн., яка складається з наступного :

- 5437,19 грн. - заборгованість за кредитом;

- 7132,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір суд вважає, що пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 189 грн. 54 коп., що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст. ст. 5, 7, 10, 12 , 13, 81, 141, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 530, 553, 554, 610-625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.01.2012 року, а саме: 5437,19 грн. - заборгованість за кредитом; 7132,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, всього у сумі 12569 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 42 копійки та судові витрати у розмірі 189 (сто вісімдесят дев`ять) грн. 54 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2019 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Д.В. Воронков