Постанова

від 04.07.2019 по справі 140/3187/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 140/3187/18

Провадження № 22-ц/801/1231/2019

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 рокуСправа № 140/3187/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С.К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Богацької О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області, Фермерське господарство Надія ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Немирівська районна державна адміністрація Вінницької області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 140/3187/18 за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Шпортуна Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі Ковалівської об?єднаної територіальної громади на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2019 року, ухвалене у складі судді Царапори О. П. у залі суду, повне судове рішення складено 20 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Фермерського господарства Надія ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що її батько - ОСОБА_2 був засновником Фермерського господарства Надія ОСОБА_2 та отримав державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку площею 39,95 га для ведення селянського (фермерського) господарства та 0,79 га для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 40, 74 га, що розташована на території Воловодівської (Ковалівської) сільської ради Немирівського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом та прийняла спадщину.

На даний час діяльність фермерського господарства не припинена і вона як спадкоємець має намір використовувати земельну ділянку для господарської діяльності, у зв?язку з чим виникла необхідність в оформленні права користування землею.

Постановою приватного нотаріуса Немирівського районного нотаріального округу Люлько Л. М. від 06 квітня 2018 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 40, 74 га у межах згідно з планом землеволодіння, з яких 39,95 га - для ведення селянського (фермерського) господарства та 0,79 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, у зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документа щодо належності майна спадкодавцеві.

Посилаючись на зазначене, просила визнати за нею право постійного користування землею, площею 34, 3177 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства, що розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2019 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом право постійного користування землею, площею 34,3177 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства, що розташована на території Ковалівської сільської ради (колишньої Воловодівської сільської ради) Немирівського району Вінницької області, яка відповідно до державного акта на право постійного користування землею, виданого Воловодівською сільською радою народних депутатів Немирівського району Вінницької області на підставі рішення ХІ сесії 21 скликання Воловодівської сільської ради від 25 лютого 1993 року, була надана у постійне користування ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області.

Судові витрати залишено за позивачем.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка була передана в постійне користування ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, а позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, право користування зазначеною земельною ділянкою є об`єктом спадкування, а тому до позивача, як спадкоємця за заповітом, перейшло право постійного користування нею.

На цей час діяльність фермерського господарства не припинена, земельна ділянка для ведення фермерського господарства надана за життя ОСОБА_2 у постійне користування, використовується за цільовим призначенням, сплачуються податки за користування нею та виконуються інші обов`язки землекористувача, встановлені законодавством, тому позов підлягав задоволенню, оскільки він не суперечить вимогам закону та визнається відповідачами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У квітні 2019 року заступник прокурора Вінницької області Шпортун А. М. в інтересах держави в особі Ковалівської об?єднаної територіальної громадиподав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 травня 2019 року справу повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення, а саме для вирішення питання про долучення до матеріалів справи зазначеного в додатку до апеляційної скарги доказу про сплату судового збору або відповідного акта про виявлення відсутності вказаного доказу під час отримання документів.

Після усунення указаних недоліків справа надійшла на адресу суду апеляційної інстанції 22 травня 2019 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Шпортуна А. М. в інтересах держави в особі Ковалівської об?єднаної територіальної громади на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2019 рокузалишено без руху для сплати судового збору.

Ухвалою цього ж суду від 30 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі заступник прокурора Вінницької області Шпортун А. М. посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, неправильно застосував положення частини другої статті 407 ЦК України й частини другої статті 102 1 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, входить до складу спадщини і передається спадкоємцям у порядку спадкування без укладення відповідного договору.

Також указує на те, що визнання позову Ковалівською сільською радою Немирівського району Вінницької області суперечить закону та не відповідає інтересам територіальної громади, яка і звернулася до прокуратури з необхідністю вступу у справу для захисту інтересів держави в особі Ковалівської об?єднаної територіальної громади.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи впродовж встановленого апеляційним судом строку не надійшли.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням 10 сесії 21 скликання Воловодівської сільської ради від 17 листопада 1992 року ОСОБА_2 було виділено із фондів запасу землю 39 га сільгоспугідь, в тому числі 35 га ріллі для створення і ведення фермерського господарства (а. с. 20).

Рішенням 12 сесії 21 скликання цієї ж ради від 25 лютого 1993 року затверджено проект відведення земель для ведення селянського (фермерського) господарства та надано ОСОБА_2 в постійне користування земельну ділянку площею 39,95 га, з них ріллі 35,00 га, сіножатей заболочених 4,80 га, струмків 0,15 га, та з урахуванням земельної ділянки 0,79 га для особистого підсобного господарства (а.с.21), про що 25 лютого 1993 року видано державний акт на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства на загальну площу 40,74 га (а. с.17-19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області 21 вересня 2017 року (а. с.11).

ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 9).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області Джуджулою В. О. 09 січня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження та заповів належний йому на праві особистої власності жилий будинок з господарськими будівлями, присадибну земельну ділянку, що знаходиться біля житлового будинку, цінні папери та грошові книжки, а також все інше майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно з довідкою № 1217, виданою виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 травня 2018 року, спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за заповітом є його донька - ОСОБА_1 Право на обов?язкову частку в спадщині має дружина померлого - ОСОБА_3 (а. с. 13).

ОСОБА_3 від отримання обов?язкової частки в спадщині відмовилася, про що подала до нотаріальної контори відповідну заяву (а. с. 14).

06 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з частки в статутному капіталі Фермерського господарства ОСОБА_4 ОСОБА_2 , що становить 99, 64 відсотки та у грошовому вираженні 57 800 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

04 липня 2018 року зареєстровано статут ФГ Надія ОСОБА_2 у новій редакції (а. с.25-39, 45-51).

У зв`язку із прийняттям нових членів господарства, а саме: Свердел О. А. і Свердел М. А. та внесення ними додаткових вкладів до складеного капіталу, розмір статутного фонду ФГ Надія ОСОБА_2 збільшився з 58 000,00 грн до 62 000,00 гривень.

Після перерозподілу складеного капіталу господарства у розмірі 62 000,00 грн між засновником та членами господарства, частка позивача становить 93,3 % та у грошовому вираженні 57 850,00 грн; частка ОСОБА_5 - 0,16 % , що у грошовому вираженні 100,00 грн; частка ОСОБА_6 - 0,08 % - у грошовому вираженні 50,00 грн; частка ОСОБА_7 - 3,23 % - у грошовому вираженні 2 000,00 грн; частка ОСОБА_8 - 3,23 % - у грошовому вираженні 2 000,00 гривень.

Згідно з протоколом загальних зборів ФГ Надія ОСОБА_2 №1 від 04 липня 2018 року головою господарства призначено ОСОБА_5 (а. с.52-53).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Між сторонами виник спір щодо визнання права постійного користування землею.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Зі змісту частини 2 статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам і фермерським господарствам не передбачена.

Земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 131 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Склад спадщини визначений статтею 1218 ЦК України. Так, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частинами третіми цих статей.

Разом з тим у статті 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України Про фермерське господарство ).

Згідно з частиною першою статті 20 зазначеного закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16 та від 23 листопада 2016 року у справі № 6-3113цс15.

В свою чергу, СФГ Надія ОСОБА_2 не позбавлено можливості звернутися до власника земельної ділянки (органу місцевого самоврядування) для оформлення своїх прав на користування нею.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення, неправильно застосував положення частини другої статті 407 ЦК України й частини другої статті 102-1 ЗК України та дійшов помилкових висновків про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, входить до складу спадщини і передається спадкоємцям у порядку спадкування за заповітом без укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки при вирішенні справи суд допустився порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, встановлених статтею 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, стягненню з позивача на користь прокуратури Вінницької області підлягає сума судового збору в розмірі 1 057,20 грн за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Шпортуна Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі Ковалівської об?єднаної територіальної громади задовольнити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2019 року скасувати й ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Фермерського господарства Надія ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області 1 057, 20 грн судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.

Головуючий Підпис С. К. Медвецький

Судді: Підпис С. Г. Копаничук

Підпис В. В. Оніщук

Згідно з оригіналом

Головуючий С. К. Медвецький