Ухвала

від 03.07.2019 по справі 160/4617/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2019 року Справа № 160/4617/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви 10 гарнізонного будинку офіцерів до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування запису, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2019 року 10 гарнізонний будинок офіцерів звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якій просив суд:

скасувати запис №12091200000004740 про включення відомостей про юридичну особу - 10 гарнізонний будинок офіцерів (ідентифікаційний код 09917415) внесений 21.08.2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців;

зобов`язати відповідача вчинити дії щодо виключення з ЄДР запису №12091200000004740 про юридичну особу - 10 гарнізонний будинок офіцерів (ідентифікаційний код 09917415) внесеного 21.08.2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску;

- позовної заяви в новій редакції, оформленої у відповідності до вимог частини 1 статті 5, статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з уточненням змісту позовних вимог, зазначивши які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню; доказів того, що майора Костевич О.В. займає посаду начальника 10 гарнізонного будинку офіцерів (належним чином засвідчених копій таких документів як: наказ про призначення, наказ про покладення обов`язків, тощо) та із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду вже перебувала справа до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

12.06.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2019 року 10 гарнізонним будинком офіцерів до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано заяву про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку, підтвердження відносно повноважень майора ОСОБА_1 та уточнений адміністративний позов.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 13.06.2019 по 27.06.2019 включно у відпустці, та з 01.07.2019 по 02.07.2019 на лікарняному, питання про повернення позовної заяви позивачу вирішується суддею першого робочого дня.

Ознайомившись із заявою щодо визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку суддя вважає, що позовна заява повинна бути повернута позивачу з нижче зазначених підстав.

Так, згідно із частинами 1, 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В заяві про поновлення строку як на одну із поважних причин пропуску строку, 10 гарнізонний будинок офіцерів посилається на відсутність відповідного бюджетного фінансування. Так, установа є бюджетною організацією і здійснює видатки відповідно до Кошторису затвердженого на 2019 рік, де за КЕКВ 2800 для сплати судового збору кошти не виділялись. І як наслідок, 15.03.2019 року по справі №160/2285/19 позовну заяву залишено без руху та надано 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків. У зв`язку з відсутністю фінансування. 10 гарнізонний будинок офіцерів направив до довольчого фінансового органу (фінансово-економічне управління військово-морських сил Збройних сил України) заявку на додаткове фінансування. Однак, 23.04.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом повернуто адміністративний позов позивачу у зв`язку із не усуненням недоліків, тобто без відкриття провадження по справі. У травні 2019 року 10 гарнізонний будинок офіцерів отримав додаткове фінансування та здійснив оплату судового збору, про що свідчить платіжне доручення від 13.05.2019 року №118 та звернувся до суду повторно 17.05.2019 року. Отже, всі ці обставини разом унеможливлювали та ускладнювали фактичну можливість належним чином звернутись до суду не залежно від волі чи бажання установи.

З приводу наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду із позовом у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку звернення до суду, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення до суду із позовними заявами, як наслідок, не є поважною підставою (причиною) пропуску цього строку.

Також, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини також наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у розумні строки . У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, відповідно до яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі Странніков проти України , де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі розумності строку .

У рішеннях у справі Девеер проти Бельгії та у справі Стаббігс та інші проти Великобританії Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.

У силу закону, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Зі змісту заяви, що надійшла до суду 12.06.2019р., вбачається, що інших поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою не зазначено.

Крім цього, позивач зазначає, про існування свого порушеного права останньому стало відомо із розпорядження тимчасово виконуючою обов`язки начальника Головного управління морально-психологічного забезпеченні Збройних Сил України від 30.10.2018 року №354/3/344тлг, однак як видно із матеріалів справи, із позовною заявою до суду звернувся лише 17.05.2019 року, тобто поза межами шестимісячного строку.

Відтак, доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом, наведені у заяві про поновлення строку, є необґрунтованими, оскільки не доведено наявності обставин, які створили об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду із позовною заявою.

Також, суд зазначає, що в уточненому позові відсутня інформація про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви. Отже, вказане свідчить про невиконання вимог п. 7 ч. 5 ст.160 КАС України, та є підставою для повернення позову.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про визнання неповажними причини для поновлення позивачу строку звернення до суду із даним позовом, у зв`язку з чим позовну заяву 10 гарнізонного будинку офіцерів слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву 10 гарнізонного будинку офіцерів до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування запису, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник