Рішення

від 03.07.2019 по справі 320/3102/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року м. Київ № 320/3102/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово -

експлуатаційної контори № 1

до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції у Київській області

про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 06.06.2019 про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн., винесену в рамках виконавчого провадження № 58012028 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксаною Володимирівною;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 06.06.2019 про накладення на Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 штрафу у розмірі 5 100 грн., винесену в рамках виконавчого провадження № 58012028 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксаною Володимирівною.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на примусовому виконанні у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавче провадження ВП № 58012028, в рамках якого державним виконавцем Михайленко Оксаною Володимирівною 06.06.2019 винесено постанову про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 виконавчого збору у розмірі 16 692, 00 грн. та постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання наказу Господарського суду Київської області №911/1903/17, виданого 29.11.2017.

Позивач не погоджується з правомірністю вказаних постанов з огляду на відсутність вчинених державним виконавцем дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року, про що свідчить інформація з виконавчого провадження №58012028, яка міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження. Окрім того, позивачем неодноразово було повідомлено стягувача про готовність позивача передати будинок ОСББ Бульвар Олександрійський 105 в управління, а також документацію щодо технічного стану будинку, втім, стягувачем було проігноровано численні спроби позивача повідомити про намагання виконання рішення Господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

01.07.2019 розгляд справи відкладено на 03.07.2019 для належного повідомлення відповідача та наданню відповідачеві можливостей скористатися своїми процесуальними правами.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 03.07.2019 не з`явилися.

Відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відтак, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та у встановлений законом строк.

Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, частиною першою даної статті передбачено право учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, на звернення до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (ч.4 ст.287 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/1903/17 зобов`язано Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційну контору №1 (ідентифікаційний код 19420176) передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Бульвар Олександрійський 105 (ідентифікаційний код 40734986) в управління будинок, в якому створено вищезазначене ОСББ і який розташовано за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул.Олександрійський, 105, а також: 1) план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА - 2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 №56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за №393/2833; 2) паспорт об`єкта та земельної ділянки; 3) проектно - кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта; 4) акт технічного стану об`єкта на момент приймання - передачі; 5) схеми внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення; 6) виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); 7) кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; 8) акти технічного огляду; 8) журнали заявок мешканців об`єкта; 9) протоколи виміру опору ізоляції електромереж; 10) протоколи огляду системи вентиляції; 11) щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта.

На виконання рішення Господарського суду Київської області 29.11.2017 видано наказ №911/1903/17.

Матеріали справи свідчать, що постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксаною Володимирівною 17.01.2019 відкрито виконавче провадження №58012028, якою надано боржнику - Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційній конторі №1 для виконання рішення суду 10 робочих днів.

В подальшому, постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксаною Володимирівною від 06.06.2019 за невиконання рішення суду накладено на Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційну контору № 1 штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. та постановою від 06.06.2019 стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами статті 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною першою статті 13 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом оскарження у даній справі є постанова головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксани Володимирівни від 06.06.2019 про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн. та постанова від 06.06.2019 про накладення на Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 штрафу у розмірі 5 100 грн.

Щодо спірної постанови від 06.06.2019 про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн. суд зазначає таке.

Згідно статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина третя статті 27 Закону № 1404-VІІІ визначає, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

Отже, обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є:

1) фактичне виконання судового рішення;

2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Суд звертає увагу, що рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/1903/17 є рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачено розділом VIII Закону України Про виконавче провадження .

Згідно частини шостої статті 26 Закону № 1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Виходячи з аналізу статті 63 Закону № 1404-VІІІ суд зазначає, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто, не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, положення Закону № 1404-VІІІ, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Суд зазначає, що виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/1903/17 можливе лише позивачем, оскільки передати ОСББ Бульвар Олександрівський 105 в управління будинок, а також передбачену даним рішенням документацію може лише позивач, а тому у державного виконавця відсутні повноваження щодо вчинення заходів примусового виконання рішення, та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Окрім того, судом встановлено, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку стягнення виконавчого збору з позивача згідно постанови державного виконавця від 06.06.2019 ВП №58012028 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Щодо спірної постанови від 06.06.2019 про накладення на Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційну контору № 1 штрафу у розмірі 5100 грн. суд зазначає таке.

Згідно частини другої статті 63 Закону №1404-VIІІ, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII, встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Тобто, чинним законодавством передбачено накладення на боржника штрафу виключно у разі невиконання рішення без поважних причин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою з`ясування місцезнаходження документації та добровільного виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/1903/17, позивачем направлено запити до відповідних органів.

Так, до архівного відділу Білоцерківської міської ради направлено запит від 15.02.2019 №192 про надання інформації про наявну проектно - кошторисну документацію та виконавчі креслення на житловий будинок на адресою: АДРЕСА_1 ; до Центра надання адміністративних послуг при Білоцерківській міській раді направлено запит №223 від 27.02.2018 про надання інформації щодо осіб, місце проживання яких зареєстровано у будинку АДРЕСА_1 ; до Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради направлено запит №224 від 27.02.2018 про надання копій документів (акти приймання - передачі Будинку та технічної документації тощо), на підставі яких здійснювалась передача будинку: від квартирно - експлуатаційного відділу м. Біла Церква, на баланс КП БМР ЖЕК №3 та надання інформації про те, чи передавалась технічна документація на будинок до КП БМР ЖЕК №3; до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква направлено запит від 15.02.2018 №191 про надання інформації про наявну проектно - кошторисну документацію та виконавчі креслення на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; до КП КОР Південне Бюро технічної інвентаризації направлено запит від 27.02.2018 №226 про надання інформації стосовно існування документації; до TOB Інститут Білоцерківцивільпроект направлено запит №244 від 02.03.2018 про надання інформації стосовно існування документації; до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради направлено запит №243 від 02.03.2018 про надання інформації стосовно існування документації.

Також, матеріали справи свідчать, що листом від 23.03.2018 №315 стягувача було повідомлено про вжиті заходи, а також про готовність позивача передати будинок в управління разом із наявною документацією у будь-який зручний для стягувача час. Листом від 07.03.2019 №162 стягувача повторно проінформовано позивачем про готовність позивача передати будинок в управління разом із наявною документацією. Листом від 20.05.2019 №369 стягувача було проінформовано про заходи, вжиті позивачем для виконання рішення та повторно проінформовано про готовність позивача передати будинок в управління разом із наявною документацією.

Таким чином, відповідач неодноразово повідомлявся позивачем про причини невиконання рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/1903/17.

Прийняття рішень, вчинення дій суб`єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш шкідливі засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що позивачем вжито всіх залежних від нього заходів з метою належного виконання вимог рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/1903/17, накладення штрафу згідно статті 63, 75 Закону №1404-VIII, за невиконання боржником судового рішення без поважних причин, зважаючи на добросовісність дій позивача, порушує принцип пропорційності, що свідчить про протиправність спірної постанови про накладення на боржника штрафу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на який покладений обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність та законність своїх дій та прийнятих спірних постанов, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3842, 00 грн. (платіжне доручення №875 від 13.06.2019).

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 3842, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 (код ЄДРПОУ 19420176; адреса місце знаходження: вул. Підвальна, 28, м. Біла Церква, Київська область, 09100) до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ 34846021, адреса місце знаходження: бульвар Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, 09115) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 06.06.2019 про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн., винесену в рамках виконавчого провадження №58012028 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксаною Володимирівною.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову від 06.06.2019 про накладення на Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 штрафу у розмірі 5 100 грн., винесену в рамках виконавчого провадження № 58012028 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко Оксаною Володимирівною.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ 34846021, адреса місце знаходження: бульвар Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, 09115) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 1 (код ЄДРПОУ 19420176; адреса місце знаходження: вул. Підвальна, 28, м. Біла Церква, Київська область, 09100) судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 липня 2019 року