Рішення

від 26.06.2019 по справі 520/4581/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 червня 2019 р. Справа № 520/4581/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,

за участю:

представника позивача: Літвінової А.С.,

представника відповідачів: Іхненко Я.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) до Держаної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа 8), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ (надалі за текстом - ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Держаної фіскальної служби України (надалі за текстом - ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2019 року № 1133669/40244010 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року та рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 18.04.2019 №22865/40244010/2;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ № 1 від 26.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем за результатами господарської діяльності було складено: податкову накладну № 1 від 26.02.2019 року, яка направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, згідно квитанції № б/н від 12.03.2019 року податкову накладну № 1 від 26.02.2019 року було прийнято, але реєстрацію зупинено. Також, податковим органом було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію поданої накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, позивач зазначив, що на виконання вимог п.п.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення про подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена. Проте, комісією ГУ ДФС в Харківській області прийнято рішення про відмову у реєстрації від 05.04.2019 року № 1133669/40244010.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що наявні всі правові підстави для реєстрації податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання. (а.с.2-3).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 03.06.2019 року від представника ГУ ДФС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву. (а.с.127-128).

Від представника позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. (а.с.144-146).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях та наявні матеріали адміністративної справи.

Представник ГУ ДФС у Харківській області та ДФС України в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідачі діяли у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ТОВ "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" зареєстрований як юридична особа та має код ЭДРПОУ 40244010.

Судом встановлено, що рішеннями комісії ГУ ДФС у Харківській області від 05.04.2019 року № 1133669/40244010 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області від 05.04.2019 року №1133669/40244010, залишено без змін рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС №22865/40244010/2 від 18.04.2019 року.

Між ТОВ "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" і ТОВ УКРФАСП було укладено договір № 77 від 03.01.2019 року купівлі-продажу товару.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 вказаного договору під товаром, що є предметом купівлі-продажу за цим договором, розуміються продукти, субпродукти та інше з м`яса яловичини. Номенклатура, кількість та вартість товару вказуються у відповідних рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачена 100% попередня оплата.

Відповідно до платіжних доручень № 121, 122 від 10.01.2019 року та № 156 від 26.03.2019 року ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ сплатило 830000,00 грн., на рахунок ТОВ УКРФАСП .

На підставі вказаного договору ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ здійснило закупівлю товару - яловичину в напівтушах заморожену. Так, 03.01.2019 року та 04.02.2019 року ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ здійснило закупівлю товару загальною кількістю - 15000,00 кг., на суму 995000,00 грн..

Поставки товару відбулись відповідно 03.01.2019 року та 04.02.2019 року.

Вказаний товар було перероблено для подальшого продажу у напівфабрикати. Норми виходу при обвалюванні та жилуванні до м`яса на кістках встановлені на підприємстві відповідно до наказу від 03.01.2017 року № 01-0117/В.

Після переробки м`ясну продукцію на підставі договору від 29.03.2017 року № 5 TOB НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ поставило ТОВ ВП РОГАНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ .

На підставі заявки ТОВ ВП РОГАНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ від 22.02.2019 року на поставку партії товару, ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ було поставлено 5120,00 кг., товару м`ясо яловичина 1 сорт блоч. (видаткова накладна № 2 від 26.02.2019 року товарно-транспортна накладна № Р2 від 26.02.2019 року), на загальну суму 486420,48 грн..

Поставка відбулась 26.02.2019 року транспортом ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ . ТОВ ВП РОГАНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ частково сплатило за поставлений товар згідно платіжних доручень: від 01.03.2019 року № 1125 на суму 50000,00 грн., від 05.03.2019 року № 1196 на суму 50 000,00 грн., від 06.03.2019 року № 1227 на суму 50000,00 грн..

За правилом першої події (поставка товару 26.02.2019 року) ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ виписано податкову накладну № 1 від 26.02.2019 року на загальну суму 406420,48 грн..

Вказану накладну 11.03.2019 року було надіслано на реєстрацію відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПК України засобами телекомунікаційного зв`язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 12.03.2019 року документ прийнято проте зазначено, що реєстрація зупинена, з зазначенням, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 Критеріївризиковості платника податків . Пропонує надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З боку ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ 02.04.2019 року подано документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Не погоджуюсь з наведеними обставинами ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає таке.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання вказаного положення ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі за текстом - Порядок № 1246).

Пунктами 20 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі за текстом - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі за текстом - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - Порядок № 117). Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (надалі за текстом - Постанова № 190).

Пунктом 2 Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з абз.7 п.п.201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених положень вбачається, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у даній справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Суд зазначає, що у квитанції в якій зазначено про зупинення реєстрацію вказаної податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року, не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Водночас, суд зауважує, що податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Водночас, суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі касаційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 1940/1306/18 та від 12.04.2019 року № 822/1878/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, на підтвердження реальності господарських операції з боку ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ надано вичерпний обсяг документів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого комісією ГУ ДФС у Харківській області рішення від 05.04.2019 року № 1133669/40244010 та рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 18.04.2019 року № 22865/40244010/2, через що позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2019 року № 1133669/40244010 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року та рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 18.04.2019 року № 22865/40244010/2, - підлягають задоволенню.

Відносно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ № 1 від 26.02.2019 року, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту п. 201.16 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом ДФС України від 26.06.2017 року № 450, повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних, входить до компетенції ДФС України.

Згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

З огляду на наведене, враховуючи те, що судом визнано протиправними рішення від 05.04.2019 року № 1133669/40244010 та від 18.04.2019 року № 22865/40244010/2, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про зобов`язання відповідача ДФС України зареєструвати складені ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ податкову накладну № 1 від 26.02.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відносно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач у своїй позовній заяві просив суд про відшкодування судових витрат у справі, крім того до канцелярії суду 26.06.2019 року за вх.№01-26/38658/19 подав клопотання, в якому просив суд залучити до матеріалів справи, в якості доказів понесених позивачем судових витрат копію акту фактично наданих правових послуг від 24.06.2019 року.

За визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Нова редакція КАС України (глава 8) змінює підходи до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зміна підходів до питання компенсації витрат на правничу допомогу (відмова від обмеження можливих витрат максимальною сумою) у новій редакції КАС, водночас, потребувала запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

У новій редакції КАС (частина 4, 5 статті 134) запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у новій редакції КАС закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що представником позивача заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу згідно акту виконаних робіт від 24.06.2019 року, які складаються з ознайомленням з документами, наданими замовником, їх аналіз, консультації з правових питань на суму - 2400,00 грн.; підготовка та складання позовної заяви про скасування податкових повідомлень-рішень на суму - 4000,00 грн.; підготовка відповіді на відзив по справі № 520/4581/19 на суму - 800,00 грн.; участь в судовому засіданні 24.06.2019 року по справі № 520/4581/19 на суму - 1000,00 грн., усього разом 8200,00 грн..

На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 34/1 від 03.05.2019 року, акт фактично наданих правових послуг (за договором про надання правової (правничої) допомоги № 34/1 від 03.05.2019 року) від 24.06.2019 року, платіжне доручення № 177 від 07.05.2019 року про сплату за надання послуг по договору про надання правової (правничої) допомоги № 34/1 від 03.05.2019 року у розмірі 6400,00 грн..

Згідно п.3.3 ч. 3 порядку здійснення розрахунків Договору про надання правової (правничої) допомоги № 34/1 від 03.05.2019 року зокрема визначено, що вартість наданих послуг визначається із розрахунку 800 грн., за годину надання послуг, за виключенням участі адвоката в судових засіданнях. Вартість участі адвоката в судовому засіданні визначається з розрахунку 1000 грн., за участь та представництво в одному судовому засіданні у межах м. Харкова, за умови прийняття участі адвокатом Адвокатського об`єднання у такому засіданні незалежно вій його тривалості. У випадку, якщо судове засідання у призначену судом дату та час не відбулось незалежних від адвоката причин, однак адвокат здійснив виїзд з метою участі в судовому засіданні, оплаті підлягає 500 грн., за один виїзд адвоката, у свою чергу відповідно до акту виконаних робіт від 24.06.2019 року загальна сума витрат становить 8200,00 грн., при цьому згідно платіжного доручення № 177 від 07.05.2019 року про сплату за надання послуг по договору про надання правової (правничої) допомоги № 34/1 від 03.05.2019 року склав у розмірі 6400,00 грн.

Таким чином, позивач поніс витрати на правничу допомогу, яка підтверджується платіжним дорученням № 177 від 07.05.2019 року про сплату за надання послуг по договору про надання правової (правничої) допомоги № 34/1 від 03.05.2019 року у розмірі 6400,00 грн., та згідно наявних матеріалів справи документально доведено вказаний факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу представника позивача, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступали відповідачами у справі.

Окремо суд зазначає, що ознайомлення з документами, наданими замовником, їх аналіз, консультації з правових питань не відноситься до витрат, які пов`язані зі справою та не можуть вважатись підготовкою до її розгляду у зв`язку з її відсутністю на той час.

Щодо підготовки та складання позовної заяви про скасування податкових повідомлень-рішень, підготовки відповіді на відзив по справі № 520/4581/19 та участі у судовому засіданні 24.06.2019 року по справі № 520/4581/19, суд зазначає про відсутність доказів щодо посилання за окреслені правові послуги.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) до Держаної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа 8), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2019 року №1133669/40244010 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26.02.2019 року та рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 18.04.2019 №22865/40244010/2.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) № 1 від 26.02.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) сплачену суму судового збору в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Держаної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа 8).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) сплачену суму судового збору в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Стягнути з Держаної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривні 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 40244010, 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, провулок 1-го Травня, буд. 18) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун