Рішення

від 04.07.2019 по справі 560/1461/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1461/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля", в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 170004,28 грн;

- стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2856,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не сплатив за 2018 рік адміністративно-господарські санкції у сумі 170004,28 грн та пеню 2856,28 грн - за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю. На підставі вищевикладеного, просить задовольнити позов повністю.

На адресу суду 30.05.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач вжив усіх заходів, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", щодо утворення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та щомісячно, протягом 2018 повідомляв Хмельницький районний центр зайнятості населення про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позивач 04.06.2019 надіслав відповідь на відзив, в якій зазначив, що вважає наведені відповідачем обставини недоцільними та необґрунтованими, оскільки відповідач, знаючи про те, що на підприємстві є два незайнятих робочих місця призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції.

Відповідач 18.06.2019 надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив. Вказав, що ТОВ "Ясен-Поділля" сприяло працевлаштуванню осіб з інвалідністю і не порушувало вимог статтей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 позовну заяву Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без руху.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На товариство з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" покладено обов`язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" 25.02.2019 подало звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, відповідно до якого у 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 327 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві становила 11 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України" - 13 осіб.

Законодавством встановлено обов`язок сплати до 15 квітня поточного року адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за минулий рік.

Вважаючи, що відповідач не виконав зазначений обов`язок, позивач звернувся з позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII) інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону №875-XII вказано, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI, роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Пунктом 2.1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (далі - Порядок №316) встановлено, що інформація за даною формою подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З наведених норм слідує, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у разі вчинення передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, а саме - розроблення необхідних заходів по створенню робочих місць для інвалідів, інформування відповідні установи про вакантні посади для інвалідів, проте не працевлаштувало інвалідів з незалежних від нього причин, у зв`язку з відсутністю інвалідів, відмовою інваліда від працевлаштування на підприємстві та бездіяльністю державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Згідно матеріалів справи встановлено, що відповідач своєчасно подавав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", щомісячно розміщував оголошення про пошук робітників з інвалідністю на інтернет-ресурсі https://www.rabota.ua, тим самим вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Отже, вказане свідчить про те, що відповідач виконав вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.

При цьому, причини непрацевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, відтак, оскільки у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Вказана позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 12.07.2018 у справі №820/2371/16, від 31.10.2018 у справі №812/1136/18.

Оскільки, при розгляді справи встановлено, що вина відповідача по невиконанню нормативу створення робочих місць для інвалідів за 2018 рік відсутня, в його діях відсутні порушення статей 18, 19, 20 Закону № 875-ХІІ, а роботодавець, в свою чергу, вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення за невиконання нормативу робочих місць, суд приходить до висновку, що вимога позивача про застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача є необґрунтованою, а тому в задоволенні даного позову необхідно відмовити.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 170004,28 грн та пені - 2856,28 грн.

Оцінюючи доводи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд керується положенням частини 1 статті 77 КАС України, згідно з яким, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" про визнання протиправною та скасування постанови про про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 липня 2019 року

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського 87, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" (вул. Горького 9/3, Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 37154535)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап