Постанова

від 24.06.2019 по справі 520/852/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 р. Справа № 520/852/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Мар`єнко Л.М.) від 04.04.2019 року (повний текст рішення складено 15.04.2019р.) по справі №520/852/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАД СТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАД СТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ", звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просив скасувати постанови № 47/2657/0/250-18-П від 01.10.2018, № 48/2658/0/250-18-П від 01.10.2018 року, № 49/2659/0/250-18-П від 01.10.2018 року про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови є протиправними та такими, що прийняті із порушенням норм чинного законодавства, через що підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.10.2018 № 47/2657/0/250-18-П, від 01.10.2018 № 48/2658/0/250-18-П, від 01.10.2018 № 49/2659/0/250-18-П.

Стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ "ГРАД СТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" у розмірі 12702,90 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "Град Строй Девелопмент" пройшло встановлену законом процедуру державної реєстрації.

27.11.2017 року між ТОВ "Град Строй Девелопмент" (покупець) та ОК "ЖБК "СТРОЙІНДУСТРІЯ-1" (продавець), укладено договір купівлі - продажу нежитлових будівель незавершене будівництво, багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, площею забудови 592, 0 кв. м., готовністю - 5 %, що знаходиться за адресою: м . Харків , вул. Олімпійська,6. Запис про укладання вказаного договору купівлі - продажу внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується відповідним витягом з вказаного Державного реєстру (а.с.111-113).

На час укладання договору купівлі - продажу вказаних будівель у продавця, ОК "ЖБК "СТРОЙІНДУСТРІЯ-1", наявні відповідні погоджувальні документи на будівництво вказаної будівлі, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 17.08.2016, Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, що були погодженні Головним архітектором міста 19.07.2016 (а.с.103-110).

01.06.2018 між ТОВ "Град Строй Девелопмент" та Харківською міською радою, укладено договір оренди земельної ділянки.

На підставі листа керівника Харківської місцевої прокуратури №2, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР видано наказ від 29.08.2018 №417 щодо здійснення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті "об`єкт будівництва по вул. Олімпійській, 6 у м. Харкові ". Суб`єктом містобудування у наказі визначено - ТОВ "Град Строй Девелопмент" (а.с.54-55)

На підставі вказаного наказу відповідачем видано направлення для проведення позапланового заходу від 29.08.2018 №941-н (а.с.56)

14.09.2018 року на підставі службової записки уповноваженої особи видано нове направлення для проведення позапланового заходу №1000-н (а.с.57-58).

Уповноваженими особами відповідача здійснено вихід за адресою м . Харків, вул. Олімпійська, 6. За результатами проведеної перевірки складено акт №941/1000-А від , в якому встановлено факт виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку на зазначеній земельній ділянці (а.с.59-62).

На підставі висновків вказаного акту перевірки винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.09.2018 №941/1000-Пр-У (а.с.64), а також складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.09.2018 (а.с.65-66).

За наслідками розгляду справи правопорушення у сфері містобудування, відповідачем від 01.10.2018 року винесено постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №47/2657/0/250-18-П, №48/2658/0/250-18-П, №49/2659/0/250-18-П, якими до позивача застосовано штраф у розмірі 681170 грн, 73640 грн та 92050 грн. відповідно (а.с.13-15).

Не погодившись із вказаними постановами про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог діючого законодавства є необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що під час перевірки об`єкту будівництва, за вказаною адресою виконувалися саме працівниками позивача або особами, які перебувають з позивачем у відносинах на підставі цивільно - правових угод. В зв`язку з чим, визначення позивачу штрафу є неправомірним, а оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

У відповідності до пп. 1 п. 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку (п. 3 Порядку №553).

Згідно п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що органи державного архітектурно-будівельного контролю наділенні повноваженнями по здійсненню позапланових перевірок, за умови наявності підстав, визначених приписами чинного законодавства, зокрема, на вимогу правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для призначення перевірки ТОВ "Град Строй Девелопмент", за наслідком якої було винесено оскаржувані постанови, був лист керівника Харківської місцевої прокуратури №2 від 27.08.12 №04-09-4973-18.

Вказаним листом повідомлено, що Харківською місцевою прокуратурою №2 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України. 09.08.2018 року до прокуратури надійшла заява про імовірне вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ОК ЖБК Стройиндустрия-1 шляхом виконання будівельних робіт без відповідних дозволів та ліцензій з подальшим продажем квартир, без наміру закінчувати будівельні роботи. В ході проведеного досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення імовірно причеті посадові особи ОК ЖБК Стройиндустрия-1 . Вищевказану інформацію направлено відповідачу для вжиття передбачених чинним законодавством заходів реагування.

Тобто, вищевказане звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №2 стосується іншої юридичної особи, а саме ОК "ЖБК "СТРОЙІНДУСТРІЯ-1".

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskalv. Poland).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia).

Тобто, вищевказане звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №2 не може бути визнано в якості обґрунтованої підстави для призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ "Град Строй Девелопмент", оскільки стосується іншої юридичної особи.

З приводу обґрунтованості встановлених за наслідком проведеної позапланової перевірки порушень, які слугували підставою для винесення оскаржуваних постанов про накладення на позивача штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами п.п. 9, 11, 12 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 2,5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 903 від 11.07.2007 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури", авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з жил зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Поняття "забезпечення технічного нагляду" та "здійснення технічного нагляду" не є тотожними за своїм значенням.

Якщо перше передбачає створення надійних умов для здійснення діяльності, гарантія здійснення такої діяльності , то друге це вже безпосередньо процес певних дій, визначених п.5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 року № 903, як то проведення перевірки наявності документів, що підтверджують якість матеріалів, проведення огляду та оцінки результатів виконаних робіт, оформлення актів робіт , здійснених з недоліками та інші.

Відповідно до ч. 8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст.1 Закону України "Про архітектурну діяльність", замовником вважається фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Згідно долучених до матеріалів справи документів, позивач є орендарем земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська, 6 , а також є власником на підставі договору купівлі - продажу зареєстрованого нерухомого майна за вказаною адресою. На час набуття у власність об`єкту незавершеного будівництва, площею забудови 592 кв.м, готовністю - 5% у продавця ОК "ЖБК "СТРОЙІНДУСТРІЯ-1" були наявні відповідні погоджувальні документи на будівництво вказаної будівлі, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 17.08.2016, Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, що були погодженні Головним архітектором міста 19.07.2016.

Матеріали справи не містять також підтвердження, що саме позивачем виконував будівельні роботи на земельній ділянці, що перевірявся, а позивачем даний факт заперечується.

Разом з тим, виходячи з додатків до акту перевірки фотокопії паспорту об`єкту, замовником значиться саме ОК "ЖБК "СТРОЙІНДУСТРІЯ-1".

При цьому, позивачем під час судового розгляду надано документи про надання в суборенду земельної ділянки за адресою м. Харків, вул. Олімпійська, 6 . Також згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, між ТОВ "Град Строй Девелопмент" (орендодавець) та ОК "ЖБК "СТРОЙІНДУСТРІЯ-1" (суборендар), укладено договір суборенди землі, відповідно до якого, орендодавець за письмової згоди власника земельної ділянки, яка знаходить своє відображення у рішенні 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1298/18 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" надає, а суборендар приймає в строк платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Олімпійська,6.

На підтвердження письмової згоди власника земельної ділянки позивачем до матеріалів справи надано до суду відповідне рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1298/18, разом з додатком 2.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави вважати, що в даному випадку позивач є замовником щодо вказаного об`єкту будівництва, відтак, не може нести відповідальності за порушення у сфері містобудівельної діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваних постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості встановлених за наслідком проведеної перевірки порушень та правомірності прийнятих за її наслідком оскаржуваних постанов про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

З приводу посилання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Частиною 9 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до статті 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 124 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не зайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З наведених норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли саме дізнався позивач про порушення своїх прав, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не був присутній під час розгляду справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Копії оскаржуваних постанови було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, проте поштове відправлення вручене не було.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що про наявність оскаржуваних постанов підприємство дізналось від установи банку про накладення арешту на рахунки на підставі постанов державного виконавця.

На підтвердження вказаних обставин позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції надано лист-відповідь відповідача від 14.01.2019 року на адвокатський запит представника підприємства. Із адміністративним позовом позивач звернувся 24.01.2019 року засобами поштового зв`язку.

Доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про оскаржувані постанови раніше вказаної позивачем дати в матеріалах справи відсутні.

Факт повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути визнаний беззаперечним доказом обізнаності про прийняті за його наслідками рішення.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відсутність пропуску позивачем передбаченого строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У пунктах 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, у абзаці 7 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012, Суд зазначав, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.

Стаття 6 Європейської Конвенції з прав людини закріплює право на справедливий суд.

У ч.1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

У рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2011 року у справі Мушта проти України (Заява № 8863/06), зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У справі "Delcourt v. Belgium" Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року по справі №520/852/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Гуцал М.І. Повний текст постанови виготовлений 04.07.2019 року.