Постанова

від 26.06.2019 по справі 808/329/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2019 року м. Дніпросправа № 808/329/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького науково-дослідного центру з механізації тваринництва національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі №808/329/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Конишева О.В., повний текст ухвали складено 11.03.2019 року) за позовом Запорізького науково-дослідного центру з механізації тваринництва національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" до Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізький науково-дослідний центр з механізації тваринництва національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" звернувся з позовом до Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову ВП №54415078 від 15.11.2017 року головного державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Одинець Ольги Миколаївни про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 12800 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.5 ст.205 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на передчасність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки представником позивача було подано клопотання від 01.03.2019 року про відкладення розгляду справи, яке призначене на 05.03.2019 року, через зайнятість представника в іншій справі та у судове засідання, призначене на 11.03.2019 року, позивачу стало відомо лише 12.03.2019 року.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі ч.5 ст.205 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 05.03.2019р. та 11.03.2019р. не з`явився у судове засідання, а також не надав суду доказів поважності причин неприбуття у судове засідання та заяви про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Так, представником позивача 01.03.2019 року до суду першої інстанції було подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник позивача не може з`явитися у судове засідання, призначене на 05.03.2019 року, через зайнятість в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів вважає вказані причини поважними, оскільки участь представника позивача в іншому судовому засіданні позбавила можливість бути присутнім під час розгляду цієї справи 05.03.2019 року.

Щодо не прибуття представника позивача у судове засідання, яке призначене на 11.03.2019 року, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про судове засідання на вказану дату.

Так, в матеріалах справи міститься лише акт від 05.03.2019 року про неможливість здійснити телефонний дзвінок позивачу.

Водночас, судом першої інстанції не вживалися інші заходи щодо повідомлення позивача про судове засідання, яке призначене на 11.03.2019 року, зокрема, суд міг повідомити позивача про судове засідання засоби електронного зв`язку, з урахуванням того, що останній зазначив в адміністративному позові свою електронну адресу.

Пунктом 1 частини 1 статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Крім того, згідно з п.1 ч.1 ст.205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку через неявку в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Положеннями ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

В рішенні у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького науково-дослідного центру з механізації тваринництва національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року в адміністративній справі №808/329/18 - скасувати та справу направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва