Постанова

від 25.06.2019 по справі 815/1235/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1235/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 29.05.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ІНКО" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009661407 (форма "Р") від 14 березня 2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 75 106 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 37 553 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем під час перевірки ТОВ "ІНКО" не надана належна оцінка первинним документам по господарським операціям з ТОВ "Райдуга-Південь", первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, їх реальність, під час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Райдуга-Південь" мало свідоцтво платника податку на додану вартість та складені цим підприємством податкові накладні є дійсними, відповідачем не надано жодного доказу притягнення ТОВ "Райдуга-Південь" до відповідальності за порушення податкового законодавства, відповідальність є індивідуальною та позивач не може нести відповідальність за дії його контрагента, а тому висновки акту перевірки є необґрунтованими та оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки контрагент позивача - ТОВ "Райдуга-Південь" не має достатньої кількості працівників, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення господарських операцій, під час перевірки не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року позовну заяву ТОВ "ІНКО" (вул. Богдана Хмельницького, 26, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 30662748) до ГУ ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009661407 (форма "Р") від 14 березня 2018 року - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0009661407 (форма "Р") від 14 березня 2018 року.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального права та не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що згідно проведеного аналізу встановлено, що підприємство ТОВ "Райдуга-Південь", код 34221362, надало до ДПІ у Приморському районі м Одеси ГУ ДФС в Одеській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (формі ГДФ): за 3 квартал 2017 року від 24 жовтня 2017 року №9220911132, в якому вказано: працювало у штаті 4 особи. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень для зберігання товарів та техніки, свідчіть про відсутність адміністративно-господарських можливостей для надання послуг, в зв`язку з чим підтвердити реальність отримання послуг від ТОВ "Райдуга-Південь", на адресу TOB "ІНКО" неможливо.

У відзиві ТОВ "ІНКО" на апеляційну скаргу вказується, що оскаржуване рішення прийнято з урахуванням всіх обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ТОВ "ІНКО" знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є будівництво будівель.

ГУ ДФС в Одеській області в період з 14 лютого 2018 року по 20 лютого 2018 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ІНКО" з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ "Райдуга-Південь" за вересень 2017 року, за результатами якої складений акт перевірки №363/15-32-14-07/30662748 від 27 лютого 2018 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст. 44, п.п.198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2017 року в розмірі 75 106 грн.

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0009661407 від 14 березня 2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 75 106 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 37 553 грн.

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та звернувся до суду з цим позовом.

З акту перевірки №363/15-32-14-07/30662748 від 27 лютого 2018 року вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем положень ст.ст. 44, 198 ПК України є відсутність у контрагента позивача - ТОВ "Райдуга-Південь" складських приміщень, транспортних засобів, кваліфікованих працівників, управлінського та технічного персоналу, а також відсутність даних про залучення цим підприємством третіх осіб для надання послуг, тобто, не підтвердження реальності отримання позивачем послуг від цього контрагента.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача спростовуються наданими доказами у справі, у позивача є первинні документи в підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а відповідачем не доведена нереальність господарських операцій, по яким позивачем сформований податковий кредит.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 44, 198 ПК України, ст. 1, ч.ч.1, 2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якими регулюються правовідносини між сторонами.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В розумінні ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз.2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ІНКО" та ТОВ "Райдуга-Південь" 21 серпня 2017 року укладений договір підряду №01/21-С, за яким та ТОВ "Райдуга-Південь" зобов`язується на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту фасадів житлового будинку по вул. Центральна, 19 в смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області.

Позивачем надана до суду договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів, які містять дані щодо вартості робіт та використаних матеріалів для здійснення капітального ремонту фасадів житлового будинку по АДРЕСА_1.

За актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, який містить дані щодо вартості матеріалів та робіт, позивачем 29 вересня 2017 року прийняті роботи з капітального ремонту фасадів жилого будинку по АДРЕСА_1 та здійснена оплата робіт на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням.

За цією операцією ТОВ "Райдуга-Південь" виписана позивачу податкова накладна №45 від 29 вересня 2017 року.

Також, між ТОВ "ІНКО" та ТОВ "Райдуга-Південь" 22 серпня 2017 року укладений договір підряду №22/08-С, за яким ТОВ "Райдуга-Південь" зобов`язується на свій ризик виконати роботи з улаштування паль на об`єкті "Будівництво Хлібодарського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу" у Біляївському районі Одеської області.

Позивачем надана до суду договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, які містять дані щодо вартості робіт та використаних матеріалів для улаштування паль на об`єкті "Будівництво Хлібодарського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу" у Біляївському районі Одеської області.

За актами №1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, які містять дані щодо вартості матеріалів та робіт, позивачем 29 вересня 2017 року прийняті роботи з улаштування паль на об`єкті "Будівництво Хлібодарського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу" у Біляївському районі Одеської області та здійснена оплата робіт на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням.

За цією операцією ТОВ "Райдуга-Південь" виписані позивачу податкові накладні №52 від 29 вересня 2017 року, №53 від 29 вересня 2017 року.

В матеріалах справи містяться дані щодо отримання позивачем ліцензії на виконання будівельних робіт з липня 2017 року, а також дані про наявність у ТОВ "Райдуга-Південь" ліцензії на виконання будівельних робіт з 2015 року, яка діє до листопада 2018 року.

Вищенаведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Отже, з урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, судова колегія доходить висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ТОВ "Райдуга-Південь", опираючись лише на податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (формі ГДФ): за 3 квартал 2017 року від 24 жовтня 2017 року №9220911132, наданого ТОВ "Райдуга-Південь" до ДПІ у Приморському районі м Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Верховний Суд в постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №806/4121/14 дійшов висновку, що "добросовісний платник податків" не може нести відповідальність за неправомірні дії постачальників товару чи зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на формування податкового кредиту. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням вимог закону.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано безперечних доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Райдуга-Південь", судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ "ІНКО".

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 04 липня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук`янчук О.В.