Рішення

від 19.06.2019 по справі 369/811/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/811/18

Провадження № 2/369/53/19

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Яцевич В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - Шудли А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

за участю представника відповідача КП Ритуал - Жогіної О.О.,

за участю представника відповідача Тарасівської сільської ради - Піліпенко Д.О., Мурашова А.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про повернення земельної ділянки в попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - КП Ритуал ), Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про повернення земельної ділянки в попередній стан.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовували тим, що 18 травня 2011 року ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Коряковою Н.О., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу за реєстровим № 981, було набуто право власності на земельну ділянку для будівництва кадастровий номер: НОМЕР_1 , загальною площею 0,1195 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія: НОМЕР_2 від 15 листопада 2007 року, з відповідною відміткою про перехід права власності.

30 червня 2016 року на підставі рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області серія та номер 2/13 ОСОБА_2 було набуто право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_3 , загальною площею 0,1288 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 110065998 від 08 січня 2018 року.

Разом з тим, відповідно до рішення VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області №12 від 14.07.2016 року Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал передано у постійне безоплатне користування земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 загальною площею 10,2293 га спеціалізованому КП "Ритуал". Метою передачі земельної ділянки у постійне користування відповідачу є розміщення на ній кладовища, що підтверджується листом Тарасівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 31 жовтня 2016 року № 615. Крім того, згідно відритої інформації з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб за видом основної діяльності відповідач КП "Ритуал" за КВЕД відноситься до осіб які здійснюють організування поховань і надання суміжних послуг.

В квітні 2017 року Тарасівською сільською радою Київської області зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт №КС 010170950961 щодо будівництва сільського кладовища "Пам`ять" за адресою: АДРЕСА_2 будівництва визначена Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області.

За період з червня 2017 року по серпень 2017 року на земельній ділянці було проведено наступні роботи підготовчого етапу, а саме: земляні роботи з планування та підготовки земельної ділянки; вишукувальні роботи; улаштування під`їзних шляхів, центральної дороги, розбивка доріг секторами; влаштування огородження об`єкта: вхідна група - ворота, дві хвіртки, в`їзд та господарчий двір; освітлення вхідної групи, встановлено побутові споруди - туалет, ємності для технічної води, контейнери для сміття, тощо, що підтверджується: актом готовності об`єкта до експлуатації затвердженого рішенням виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 серпня 2017 року за № 60; матеріалами аерофотозйомки проведеної 21 липня 2017 року, з якої вбачається, що на ділянці розпочалось прокладення дороги та поділ її на сектори. В свою чергу з матеріалів супутникової зйомки сервісу Google Earth, які перебувають у відкритому доступі вбачається, що 04 квітня 2016 року ділянка буда вільна від такої забудови; актом депутатів Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 03 вересня 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 .. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .. ОСОБА_11

Державною архітектурно-будівельною інспекцією (далі - ДАБІ) було проведено перевірку будівництва кладовища за результатами якої складено акт. надано приписи від 11.10.2017 № С-1110/1 та від 11.10.2017 № С-1110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 11.10.2017 №1-Л-3-1110/2 та від 11.10.2017 № 1-Л-З-1110/2, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.10.2017 №3-2310/1-10/10-9/2310/06/01 та від 23.10.2017 № 3-2310/1-10/10/10-9/2310/06/01.

Наказом ДАБІ від 27.10.2017 № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища "Пам`ять» за адресою: АДРЕСА_2 Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А.

Позивачі зазначили, що відповідно до Додатку № 4 "Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них" Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 № 173 для кладовищ встановлюється санітарно-захисна зона у 300 метрів.

Як вбачається Технічного звіту про виконання комплексу топографо-геодезичних робіт по створенню планово-висотного обґрунтування у вигляді базисної лінії у СК-63 за допомогою системи глобального позиціонування GPS для виконання горизонтальної зйомки М1: 1000 відстань від меж кладовища, що будувалось відповідачами до земельної ділянки належної ОСОБА_1 , складає 217 метрів.

Разом з тим, відповідно до Містобудівних та планувальних вимог та обмежень на земельну ділянку належну ОСОБА_2 , останній заборонено будівництво житла, приміщень для зберігання продуктів та джерела водопостачання в 300 метровій санітарній зоні запроектованого кладовища, яка відповідно до Схеми забудови земельної ділянки поширюється на більшу частину земельної ділянки. Вказана обставина підтверджується Будівельним паспортом № НОМЕР_5 на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: с. Нове Тарасівської с/ради АДРЕСА_3 від 2017 року.

Позивачі зазначили, що оскільки, наказом ДАБІ від 27,10.2017 № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт №КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища "Пам`ять" майно розташоване на вказаній земельній ділянці є самочинно збудованим.

Як зазначено в позовній заяві, вказана самочинна забудова порушує права позивачів оскільки безпідставно обмежує право користування належними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельними ділянками і на підставі ч. 1, п.4 ч.2 ст.16, ч.4 ст.376 ЦК України земельна ділянка підлягає поверненню у попередній стан шляхом знесення цього майна.

Позивачі просили суд зобов`язати Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області та КП Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 , загальною площею 10,2293 га за адресою: АДРЕСА_2 область, Києво АДРЕСА_4 Святошинський район, АДРЕСА_5 Тарасівка, вул. Київська, 69-А у попередній стан шляхом знесення центральної дороги, розбивки доріг секторами; огородження об`єкта; вхідної групи - воріт, двох хвірток, в`їзду на господарський двір; освітлення вхідної групи; побутових споруд - туалету, ємності для технічної води, контейнеру для сміття, за рахунок відповідачів.

26.01.2018 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

15.02.2018, 19.03.2018 цивільну справу було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

14.02.2018 та 15.02.2018 представники відповідачів подали до суду аналогічні за змістом відзиви на позов, відповідно до яких зазначили, що відповідно до рішення Тарасівської сільської ради VI скликання від 22 квітня 2003 року відбулося погодження місця розташування сільського кладовища на південній околиці села.

Висновком № 4322 від 12.12.2003 Києво-Святошинською районною санітарно- епідеміологічною станцією погоджено місце розміщення сільського кладовища.

Після збору матеріалів технічної документації на місце розташування нового сільського кладовища Тарасівська сільська рада рішенням від 20 вересня 2007 року погодила зібрані матеріали та надала згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу.

В 2005 році ДП «УкрНДІпроцивільбуд» було розроблено проект облаштування сільського кладовища. При проектуванні кладовища було запроектовано вхідну зону, зону траурних церемоніалів, площадка для проведення траурних церемоній, зони поховання, яка передбачає традиційні поховання (з санітарно-захисною зоною 300 м) та колумбарію (з захисною зоною не меншою 100 м), адміністративно-господарської зони.

На звернення Тарасівської сільської ради щодо формування санітарно-захисної зони ДП «УкрНДІпроцивільбуд» , листом № 301 від 26.04.2017 року отримана відповідь, що відповідно до п. 3.5. ДСанПіН 2.2.2.028-99 визначено, що санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404), а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об`єктів, що прирівняні до них, має бути не меншою 100 м. В проектній документації межа території кладовища не співпадає з межею зони поховання, тобто до ділянки кладовища, призначеної для закопування в могилі труни з тілом.

Як зазначили представники відповідачів, посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до технічного звіту про виконання топографічно-геодезичних робіт відстань від меж кладовища до земельної ділянки ОСОБА_1 становить 217 метрів не є порушенням Державних санітарних норм та законодавства, оскільки захисна зона повинна рахуватись не від меж земельних ділянок, а від зони фактичного поховання, яка є близько 400 метрів.

Також, обмеження щодо використання земельної ділянки ОСОБА_1 внесено до Державного земельного кадастру України (вид обмеження - зона надзвичайної екологічної ситуації) 27.04.2006 році, тобто при набутті останньою прав власності 1 на земельну ділянку вже діяли обмеження у її використанні, про що їй було достеменно відомо. Дане обмеження вносилось на підставі проекту кладовища.

Представники відповідачів не погоджуються із твердженнями позивачів, що будівництво кладовища порушує їх права, шляхом їх обмеження, оскільки їх права власності на земельні ділянки набуто раніше, ніж право користування КП «Ритуал» . В той же час, обмеження, щодо використання вищезгаданих земельних ділянок відповідно до даних Державного земельного кадастру були ще з 27.04.2006 (щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 встановлено обмеження - зона надзвичайної екологічної ситуації), тобто, до набуття права власності на вказану земельну ділянку попереднім власником ОСОБА_12 обмеження вже існували.

Оскільки, проект нового кладовища був розроблений та затверджений до набуття права власності позивачами, розміщення нового кладовища передбачалося генеральним планом території с. Тарасівна, і саме у зв`язку з цим було встановлено та внесено до земельного кадастру обмеження щодо земельних ділянок позивачів.

Представники відповідачів зазначили, що підготовчі роботи проводяться на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та надана КП Ритуал у постійне користування (тобто в її межах). Підготовчі роботи проводяться відповідно до розробленої та погодженої у встановленому законом порядку проектної документації.

Отже, вимоги про захист права власності позивачів з підстав, що інша особа в межах належної їй земельної ділянки та на підставі погодженої проектної документації проводить пдготовчі або будівельні роботи є безпідставними.

Зазначили, що твердження позивачів про самочинне будівництво є надуманими та не підтвердженими, а тому не підлягають задоволенню.

13.04.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було витребувано відповідні документи від Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

10.05.2018 підготовче судове засідання було відкладено у зв`язку з відсутністю відповіді на ухвалу про витребування доказів.

29.05.2018 підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням представника ОСОБА_1 .

04.05.2018 представники позивачів подали відповідь на відзив за вх. 15227, відповідно до якого зазначили, що право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_6 5042 було набуте Тарасівською сільською радою на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування державної та комунальної власності лише в листопаді 2014 року.

Як вказали представники позивачів, жодні обмеження пов`язані з будівництвом кладовища у селі Тарасівка, щодо суміжних ділянок у 2006 році встановлені бути не могли, оскільки Тарасівська сільська рада набула право власності на якій планується будівництво кладовища лише 26 листопада 2014 року.

Крім того, зазначили, що ні загальне, ні спеціальне законодавство не встановлює поняття фактичного місця поховання , а чітко визначає, що санітарно-захисна зона встановлюється навколо відповідних об`єктів, які є єдиним цілим з земельною ділянкою на якій такі об`єкти розташовані. В даному випадку відстані від межі кладовища до ділянок позивачів є меншою за 300 метрів, що прямо суперечить Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173.

Наявність забудови підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації затвердженого рішенням виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 серпня 2017 року за № 60.

Просили задовольнити заявлені позовні вимоги.

05.06.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було витребувано відповідні документи від Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

27.06.2018 підготовче судове засідання було відкладено для витребування документів.

16.07.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області була призначена судова земельно-технічна експертиза.

17.08.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області провадження у справі було поновлено.

13.09.2018 у підготовчому судовому було оголошено перерву для витребування доказів.

05.10.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області була призначена судова земельно-технічна експертиза.

10.12.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області провадження у справі було поновлено.

30.01.2018 підготовче судове засідання було відкладено у зв`язку із неявкою позивача та представника позивача.

30.01.2018 до матеріалів справи представником Володько Тетяни Василівно було долучено рецензію на висновок експерта № 16016/18-41/16017/18-44 за результатами проведення судової комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи.

13.02.2108 представник Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області подав до канцелярії суду заперечення на рецензію на висновок експерта за вх. № 5488, відповідно до яких зазначив, що остання не є належним доказом по справі, оскільки відсутні гарантії незалежності рецензента, його незаінтересованості та неупередженості, оскільки рецензію надана на замовлення сторони позивача, після того, як державна установа, яка була вибрана сторонами в якості експертної, надала висновок, який повністю спростовує позовні вимоги позивача. Більш того, інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта.

13.02.2019 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

02.04.2018 судове засідання було відкладено у зв`язку із неявкою представника Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

29.05.2018 у судовому засіданні було оголошено перерву.

В судовому засіданні представники позивачів просили задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 18 травня 2011 року ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Коряковою Н.О., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу за реєстровим № 981, було набуто право власності на земельну ділянку для будівництва кадастровий номер: НОМЕР_1 , загальною площею 0,1195 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія: НОМЕР_2 від 15 листопада 2007 року, з відповідною відміткою про перехід права власності.

30 червня 2016 року на підставі рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області серія та номер 2/13 ОСОБА_2 було набуто право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_3 , загальною площею 0,1288 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 110065998 від 08 січня 2018 року.

Разом з тим, рішення Тарасівської сільської ради VI скликання від 22 квітня 2003 року відбулося погодження місця розташування сільського кладовища на південній околиці села.

Висновком № 4322 від 12.12.2003 Києво-Святошинською районною санітарно- епідеміологічною станцією погоджено місце розміщення сільського кладовища.

Після збору матеріалів технічної документації на місце розташування нового сільського кладовища Тарасівська сільська рада рішенням від 20 вересня 2007 року погодила зібрані матеріали та надала згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу.

В 2005 році ДП «УкрНДІпроцивільбуд» було розроблено проект облаштування сільського кладовища. При проектуванні кладовища було запроектовано вхідну зону, зону траурних церемоніалів, площадка для проведення траурних церемоній, зони поховання, яка передбачає традиційні поховання (з санітарно-захисною зоною 300 м) та колумбарію (з захисною зоною не меншою 100 м), адміністративно-господарської зони.

Відповідно до рішення VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області №12 від 14.07.2016 року Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал передано у постійне безоплатне користування земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 загальною площею 10,2293 га спеціалізованому КП "Ритуал". Метою передачі земельної ділянки у постійне користування відповідачу є розміщення на ній кладовища, що підтверджується листом Тарасівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 31 жовтня 2016 року № 615. Крім того, згідно відритої інформації з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб за видом основної діяльності відповідач КП "Ритуал" за КВЕД відноситься до осіб які здійснюють організування поховань і надання суміжних послуг.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Закону України "Про поховання та похоронну справу " для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Підпунктом 1.1 п. 1 Порядку утримання кладовищ та іншим місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 передбачено, що для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028.99) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території.

В квітні 2017 року Тарасівською сільською радою Київської області зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт №КС 010170950961 щодо будівництва сільського кладовища "Пам`ять" за адресою: АДРЕСА_2 будівництва визначена Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області.

За період з червня 2016 року по серпень 2017 року на земельній ділянці було проведено наступні роботи підготовчого етапу, а саме: земляні роботи з планування та підготовки земельної ділянки; вишукувальні роботи; улаштування під`їзних шляхів, центральної дороги, розбивка доріг секторами; влаштування огородження об`єкта: вхідна група - ворота, дві хвіртки, в`їзд та господарчий двір; освітлення вхідної групи, встановлено побутові споруди - туалет, ємності для технічної води, контейнери для сміття, тощо, що підтверджується: актом готовності об`єкта до експлуатації затвердженого рішенням виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 серпня 2017 року за № 60; актом депутатів Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 03 вересня 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Середи Ю ОСОБА_13 В.. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

ДАБІ було проведено перевірку будівництва кладовища за результатами якої складено акт, надано приписи від 11.10.2017 № С-1110/1 та від 11.10.2017 № С-1110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 11.10.2017 №1-Л-3-1110/2 та від 11.10.2017 № 1-Л-З-1110/2, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.10.2017 №3-2310/1-10/10-9/2310/06/01 та від 23.10.2017 № 3-2310/1-10/10/10-9/2310/06/01.

Наказом ДАБІ від 27.10.2017 № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища "Пам`ять» за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, як вбачається Технічного звіту про виконання комплексу топографо-геодезичних робіт по створенню планово-висотного обґрунтування у вигляді базисної лінії у СК-63 за допомогою системи глобального позиціонування GPS для виконання горизонтальної зйомки М1: 1000 відстань від меж кладовища, що будувалось відповідачами до земельної ділянки належної ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), складає 217 метрів.

Разом з тим, відповідно до Містобудівних та планувальних вимог та обмежень на земельну ділянку належну ОСОБА_2 , останній заборонено будівництво житла, приміщень для зберігання продуктів та джерела водопостачання в 300 метровій санітарній зоні запроектованого кладовища, яка відповідно до Схеми забудови земельної ділянки поширюється на більшу частину земельної ділянки. Вказана обставина підтверджується Будівельним паспортом № НОМЕР_5 на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 с АДРЕСА_3 від 2017 року.

Суд зауважує, що положеннями ст. 50 Конституції України та ст. 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" унормовано, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про поховання та похоронну справу" державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, тварин, охорони рослин, а також майна та довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів ресурсів.

Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання складаються з: обов`язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань; технічних умов щодо виготовлення предметів ритуальної належності; необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення; єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.

Розроблення і прийняття державних стандартів у галузі поховання здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.07.1999 року № 28 затверджені "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99.

Державні санітарні правила та норми поширюються на органи та установи житлово-комунального господарства виконавчих комітетів місцевих (селищних) рад народних депутатів, сільвиконкоми, підприємства і організації, що надають ритуальні послуги чи реалізують предмети похоронного призначення на території України.

Згідно з п. 3.2 ДСанПіН місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

За правилами п. 3.5 розділу 3 ДСанПіН 2.2.2.028-99 кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404), а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об`єктів, що прирівнені до них, має бути не меншою 100 м.

Згідно з приміткою до цього пункту у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення: житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих; дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів; спортивних споруд, садів, садівницьких товариств; джерел централізованого водопостачання, водозабірних споруд, споруд водопровідної розподільної мережі.

Крім того, згідно з Додатком 4 "Санітарна класифікація підприємств, виробництв, споруд і розмірі санітарно-захисних зон до них" до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, кладовища відносяться до класу III із санітарно-захисною зоною - 300 м.

При цьому, згідно із наявними у справі матеріалами, відстань санітарно-захисної зони між кладовищем та помешканнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не витримана у 300 метрів.

Суд не погоджується із твердженнями представників відповідачів, що санітарно-захисна зона кладовища встановлюється не від межі земельної ділянки, яка відведена для розташування кладовища, а від місць поховання (могил, крематоріїв тощо), які власне є або можуть бути джерелом виділення шкідливих речовин, запахів та інших шкідливих факторів, враховуючи що ні загальне, ні спеціальне законодавство не встановлює поняття фактичного місця поховання , а чітко визначає, що санітарно-захисна зона встановлюється навколо відповідних об`єктів, які є єдиним цілим з земельною ділянкою на якій такі об`єкти розташовані. Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти України чітко вбачається, що санітарно-захисна зона встановлюється саме від всієї території кладовища, а не від місця поховання - могил.

В даному випадку відстані від межі кладовища до ділянок позивачів є меншою за 300 метрів, що прямо суперечить Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що недотримання визначеної законодавством відстані від кладовища до помешкання особи трактується Європейським Судом з прав людини як втручання у право заявника на повагу до його житла та приватного і сімейного життя.

Так, у рішенні від 04.09.2014 у справі Дземюк проти України Суд зазначив, що національне законодавство з охорони здоров`я чітко забороняє розміщення кладовища занадто близько до житлових будинків та джерел води. Як випливає з пункту 84 вказаного рішення, Суд дійшов висновку, що облаштування та використання кладовища близько від будинку заявника разом з наступним впливом на довкілля та якість життя заявника досягло мінімального рівня, що вимагається статтею 8 Конвенції, та становило втручання у право заявника на повагу до його житла та приватного і сімейного життя. Суд також вважає, що потенційно шкідливе втручання досягло достатнього рівня серйозності для застосування статті 8 Конвенції.

Враховуючи вищезазначені висновки, суд відхиляє висновок експертів за результатами проведення судової комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 07.11.2018 за № 16016/18-41/16017/18-44, оскільки поставлені питання стосуються відстані між ділянками позивачів та місцями поховань (могил), а не між відстанню між ділянками позивачів та кладовищем (в загальному).

Відповідно до ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом зі іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

Суд також не приймає до уваги, наявну в матеріалах справи, рецензію на висновок експерта від 28.01.2019, враховуючи що підстави рецензування висновків експерта чітко визначені п. 2 Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, і дана ситуації під них не підпадає.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представників відповідачів, що при набутті права власності фізичними особами на вищезазначені земельні ділянки, на останні було встановлені обмеження саме для з метою розміщення нового кладовища - як зона надзвичайної екологічної ситуації, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України Про зону надзвичайної екологічної ситуації зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація (надзвичайна екологічна ситуація - надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави), тобто як вбачається із дефініції, дане обмеження не може стосуватися розміщення кладовища.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Як вбачається із копії акта готовності об`єкта до експлуатації від 29.082.107 № 60 на території об`єкта сільське кладовище Пам`ять , що знаходиться за адресою: 08161, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А, кадастровий номер 3222486601:01:003:5042 розміщені центральна дорога, розбивка доріг секторами; огородження об`єкта: вхідної групи- воріт, двох хвірток, в`їзду на господарчий двір; освітлення вхідної групи; побутові споруди - туалет, ємність для технічної води, контейнер для сміття.

Враховуючи вищезазначені порушення норм законодавства, суд приходить до висновку про необхідність покладення на Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області та комунальне підприємство Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 загальною площею 10,2293 га за адресою: АДРЕСА_2 , у попередній стан шляхом знесення: огородження об`єкта: вхідної групи- воріт, двох хвірток, в`їзду та господарчого двору, за рахунок відповідачів.

Інші, зазначені в прохальній частині позовної заяви, об`єкти не є будівництвом, оскільки не мають фундаменту, є тимчасовими (крім доріг), збірно-розбірними, які можуть бути переміщені по території, а тому їх знесення не передбачено.

Щодо інших тверджень сторін, суд зазначає, що вони, були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16, 376 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про поховання та похоронну справу", п. 3.5 "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99 , керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про повернення земельної ділянки в попередній стан - задовольнити.

Зобов`язати Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області та комунальне підприємство Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 загальною площею 10,2293 га за адресою: АДРЕСА_2 , у попередній стан шляхом знесення: огородження об`єкта: вхідної групи-воріт, двох хвірток, в`їзду на господарчий двір, за рахунок відповідачів.

Враховуючи складність справи складання повного рішення суду відкласти на строк не більше десяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_7 ).

Інформація про позивача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_8 ).

Інформація про відповідача: комунальне підприємство Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 34439609, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, пров. Островського (Патріотів), буд. 4).

Інформація про відповідача: Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358796, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, пров. Островського (Патріотів), буд. 4).

Повний текст рішення виготовлений 03 липня 2019 року.

Суддя: Т.В. Дубас