Ухвала

від 25.06.2019 по справі 758/5281/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/3691/2019 . Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Гарант Ойл Групп», ТОВ «Нафтопостач-Агро» адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року,

за участю

прокурора ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС Сьомого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019100000000096, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Накладено арешт на паливо-мастильні матеріали, які перебували у розпорядженні (зберіганні) ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код 25392923, колишня назва ТОВ «Ю.С.А.»), ТОВ «Вастон» (код 25392930), та які було вилучено 06.03.2019 року протоколом обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч А2215, а саме:

- бензин марки А-92 об`ємом 35281 літрів, що знаходиться в ємкості №30 на території складу;

- бензин марки А-92 об`ємом 30334 літрів, що знаходиться в ємкості №31 на території складу;

- бензин марки А-95 об`ємом 23090 літрів, що знаходиться в ємкості №38 на території складу.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Гарант Ойл Групп», ТОВ «Нафтопостач-Агро» адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 7 слідчого відділу СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 щодо накладення арешту на майно ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код 25392923, колишня назва - ТОВ «Ю.С.А.») та майно ТОВ «Нафтопостач-Агро» (код 24718890, колишня назва ТОВ «Фірма Октан»), яке було вилучено 06.03.2019 року під час обшуку складу паливно-мастильних матеріалів №2, в м. Бориспіль, вул. Соцмістечко 1, в\ч НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що суперечить вимогам ст.ст. 100, 132, 168, 171, 172, 173 КПК України, через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт також зазначає, що слідчим не було усунуто недоліків клопотання на виконання ухвали слідчого судді від 15.04.2019 року, натомість слідчим подано нове клопотання аналогічного з попереднім змісту вже в межах нового провадження, нащо не звернуто увагу слідчим суддею, не встановлено розмір шкоди і не вказано, не враховано можливі наслідки для власника та держави через наявність податкової застави.

Апелянт звертає увагу на те, що в порушення вимог ч. 6 ст. 100 КПК України не вказано в ухвалі про подальші дії з арештованим майном крім відсильного посилання на загальні правила, та є спірним питання щодо дотримання строків передбачених ст. 171 КПК України для звернення з клопотанням про арешт майна, оскільки з клопотанням про накладення арешту на майно слідчий звернувся після спливу 43 дні після його вилучення в ході обшуку.

Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що про існування оскаржуваної ухвали ТОВ «Гарант Ойл Групп» та ТОВ «Нафтопостач-Агро» дізнався лише 03.06.2019 р. з відповіді Подільського районного суду м. Києва (вих. № 5/421/2019 від 29.05.2019 р. наданої на запит адвоката ОСОБА_9 яка здійснювала представництво інтересів ТОВ «Гарант Ойл Групи»).

В судове засідання представник ТОВ «Гарант Ойл Групп», ТОВ «Нафтопостач-Агро» адвокат ОСОБА_6 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що дає апеляційному суду підстави розглядати справу у його відсутність, у відповідності до вимог ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та слідчого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 19 квітня 2019 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, сьомим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження № 32019100000000096 від 01.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було отримано інформацію, що службові особи ТОВ «Вастон» (код 25392930), ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код 25392923, колишня назва ТОВ «Ю.С.А.»), ТОВ «Київагронафтотрейд» (код 31202724), ТОВ «Югнафтосервіс» (код 34879680), ТОВ «Нафтопостач-Агро» (код 24718890) з 2018 року по даний час здійснюють зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (паливо-мастильних матеріалів), які зберігаються на території складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч А2215, що підтверджується висновком хімічної експертизи №142005701-0127 від 21.01.2019 Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. 06.03.2019 проведено обшук складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 1, що належить на праві власності Міністерству оборони України, знаходиться на території військової частини НОМЕР_1 та орендується ТОВ «Гарант Ойл Груп» (код 25392923, колишня назва ТОВ «Ю.С.А.») і ТОВ «Вастон» (код 25392930), в ході якого в резервуарах №10, №11, №30, №31, №38, №42 було виявлено та вилучено зразки речовин, що мають ознаки нафтопродуктів. В ході обшуку, залучений до проведення слідчої дії, експерт здійснив відібрання 3 проб з кожного резервуару №10, №11, №30, №31, №38, №42, які поміщенні в скляну тару об`ємом 1 літр, перший екземпляр з яких залишено в приміщенні ТОВ «Вастон», другий та третій долучено до матеріалів кримінального провадження. Жодних документів щодо якості та походження паливо-мастильних матеріалів в ході обшуку не виявлено. Так як в ухвалі суду було прямо надано дозвіл на вилучення паливо-мастильних матеріалів, вони не визнавались тимчасово вилученим майном, а тому клопотання про накладення арешту, в поряду передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК України слідчим не подавалось. В подальшому ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2019 призначено комплексну хімічну експертизу, яку доручено проводити експертам ДП «ОС «МАСМА-Сепро». 05.04.2019 за вих. №0189/ОС від ДП «ОС «МАСМА-Сепро» отримано висновок відповідно до якого зразки паливо-мастильних матеріалів відібраних 06.03.2019 під час обшуку за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 1, склад ПММ №2, в ємкостях №30 (бензин марки А-92 об`ємом 35281 літрів), №31 (бензин марки А-92 об`ємом 30334 літрів), №38 (бензин марки А-95 об`ємом 23090 літрів) не відповідають вимогам «ДСТУ 7687:2015 Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» (підвищений вміст сірки, бензолу чи компонентів, нижче допустимого октанове число). 09.04.2019 у відповідності до ст.98, ст.100, ст.110 КПК України вилучені під час обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч А2215, паливо-мастильні матеріали, а саме: бензин марки А-92 об`ємом 35281 літрів, що знаходиться в ємкості №30 на території складу, бензин марки А-92 об`ємом 30334 літрів, що знаходиться в ємкості №31 на території складу, бензин марки А-95 об`ємом 23090 літрів, що знаходиться в ємкості №38 на території складу, визнані речовими доказами. Слідством встановлено, що на момент вилучення, в ході обшуку, вказані паливо-мастильні матеріали перебували у розпорядженні (користуванні) ТОВ «Вастон» (код 25392930), ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код 25392923, колишня назва ТОВ «Ю.С.А.»), що підтверджується договором про сумісне використання майна від 04.05.2015 між підприємствами та листом ТОВ «Гарант Ойл Групп» від 06.07.2018 №92, що підтверджує дію цього договору та сумісне використання складу ПММ №2. Таким чином у органу досудового розслідування щодо вилучених 06.03.2019 під час обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч А2215, паливо-мастильних матеріалів є підстави вважати, що вони здобуті злочинним шляхом і є об`єктом кримінально-протиправних дій у кримінальному провадженні і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містять ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України як речові докази.

17.04.2019 старший слідчий з ОВС Сьомого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майор податкової міліції ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням, за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , в межах кримінального провадження №32019100000000096 від 01.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, про накладення арешту на майно, яке було вилучено 06.03.2019 року протоколом обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч НОМЕР_1 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС Сьомого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019100000000096, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та накладено арешт на паливо-мастильні матеріали, які перебували у розпорядженні (зберіганні) ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код 25392923, колишня назва ТОВ «Ю.С.А.»), ТОВ «Вастон» (код 25392930), та які було вилучено 06.03.2019 року протоколом обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч НОМЕР_1 .

Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про арешт майна повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею в повному обсязі дотримано вказаних вимог закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, яке було вилучено протоколом обшуку від 06.03.2019 року під час обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч НОМЕР_1 , з метою запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів та з тих підстав, що дане майно у встановленому законом порядку визнана речовим доказам в рамках вказаного кримінального провадження та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Гарант Ойл Групп», ТОВ «Нафтопостач-Агро» з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, яке було вилучено протоколом обшуку від 06.03.2019 року під час обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч НОМЕР_1 , є предметом злочину та може бути відчужене на користь третіх осіб, приховуване, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене, тому арешт на нього слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може зникнути або може бути приховане чи відчужене.

В свою чергу слід зазначити, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту.

Стосовно доводів апелянта, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що суперечить вимогам ст.ст. 100, 132, 168, 171, 172, 173 КПК України, через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, то вони не знайшли підтвердження під час апеляційного провадження, та спростовуються вище зазначеним.

Доводи апелянта, що слідчим не було усунуто недоліків клопотання на виконання ухвали слідчого судді від 15.04.2019 року, натомість слідчим подано нове клопотання аналогічного з попереднім змісту вже в межах нового провадження нащо не звернуто увагу слідчим суддею, є голослівними, оскільки як вбачається з долучених документів до клопотання, слідчим виконано ухвалу слідчого судді від 15.04.2019 в тому обсязі, про який в ній йшлося.

Доводи апелянта, що в порушення вимог ч. 6 ст. 100 КПК України не вказано в ухвалі про подальші дії з арештованим майном крім відсильного посилання на загальні правила, є безпідставними, оскільки як вбачається з оскаржуваної ухвали, визначено, що ухвала підлягає виконанню шляхом передачі та зберігання арештованого майна відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. N 1104.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Гарант Ойл Групп», ТОВ «Нафтопостач-Агро» адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС Сьомого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві майора податкової міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019100000000096, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та якою накладено арешт на паливо-мастильні матеріали, які перебували у розпорядженні (зберіганні) ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код 25392923, колишня назва ТОВ «Ю.С.А.»), ТОВ «Вастон» (код 25392930), та які було вилучено 06.03.2019 року протоколом обшуку складу паливо-мастильних матеріалів №2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б. 1, територія в/ч НОМЕР_1 , а саме:

- бензин марки А-92 об`ємом 35281 літрів, що знаходиться в ємкості №30 на території складу;

- бензин марки А-92 об`ємом 30334 літрів, що знаходиться в ємкості №31 на території складу;

- бензин марки А-95 об`ємом 23090 літрів, що знаходиться в ємкості №38 на території складу, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3