Справа № 694/784/19
провадження № 2/694/405/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
03.07.2019 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Гончаренко Т.В.
за участі секретаря судового засідання Блискавки А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Звенигородка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа: відділ Держгеокадастру у Звенигородському районі міськрайонного управління у Звенигородському районі та м.Ватутіне Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 . За часів свого життя тітка позивачки склала заповіт, яким заповіла останній належну їй земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "1 Травня" розміром 3,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , зареєстрованого 08.08.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №134, заповіт не відмінений і не скасований. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 проживала біля неї, так як потребувала постійного догляду, після її смерті вступила у фактичне володіння майном, займалась її похованням, отримала свідоцтво про смерть, володіє сертифікатом на земельну частку (пай), яка належить ОСОБА_2 . Після смерті тітки залишилася спадщина на земельну ділянку площею 3,24 га, на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай). Позивач звернулася до приватного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з огляду на те, що правовстановлюючий документ - Державний акт НОМЕР_2 був виданий 08 липня 2008 року вже після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з цим позивач просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку, загальною площею 4,25 га, розташовану на території Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області згідно з планом державного акту серії НОМЕР_2 від 08 липня 2008 року, що належить померлій ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Новоархангельськ в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою суду від 17.05.2019 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.06.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, та витребувати від приватного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу Степаненко Ріти Григорівни відомості про коло спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Хлипнівської сільської ради в судове засідання не з`явився, за підписом сільського голови Дубіцького П.Я. через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, заперечень щодо позову не мають.
Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Звенигородському районі міськрайонного управління у Звенигородському районі та м.Ватутіне Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в підготовче засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином, про що в справі наявне підтвердження.
Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи
за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Розгляд справи за відсутності учасника справи, а саме представника третьої особи узгоджується з положеннями ч.3 ст.223 ЦПК України . Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Майданівка, Звенигородського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 12.08.1950 року, батьки: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 (а.с.10).
З 25.07.1971 року позивач ОСОБА_6 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_7 , шлюб між ними розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 28.06.1984 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 159 (а.с. 14).
Як зазначає позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є тіткою позивача. Її батьки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.16). Відповідно до архівної довідки державного архіву Черкаської області від 25.10.2018 року №П-94/05-08, у метричній книзі про народження Свято-Покровської церкви с.Майданівка Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області є такі відомості: Ім`я ОСОБА_10 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Звання, прізвище, ім`я, по батькові батьків та їх віросповідання: с.Майданівки селянин ОСОБА_11 ОСОБА_12 * ОСОБА_13 та його законна дружина ОСОБА_14 *, обоє православні (а.с.15). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, № витягу 00021142154 від 05.10.2018 року (а.с.11-12).
На підставі рішення Звенигородської райдержадміністрації від 08.08.1997 року № 288/97 рп, ОСОБА_2 08.08.1997 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , розміром 3,24 га в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства 1 Травня (а.с. 20)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 8).
За часів свого життя ОСОБА_2 26.10.1993 року склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом матиме право, заповідала ОСОБА_15 /а.с.18/.
ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Тупчій О.Й., яким належне їй право на земельний пай у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства 1 Травня розміром 3,24 га /три гектари двадцять чотири сотки / в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі /на місцевості/, сертифікат НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів 8 серпня 1997 року заповіла гр. ОСОБА_16 (а.с.17).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну частку (пай), розміром 3,24 га в умовних кадастрових гектарах, належну їй на підставі сертифікату НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Звенигородської райдержадміністрації від 25.07.1997 року № 288/97 рп у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства 1 Травня .
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу Степаненко Р.Г. не відкривалась, що підтверджується довідкою від 25.06.2019 року № 10/01-14 за підписом нотаріуса ОСОБА_17 .
Відповідно до довідки, виданої відділом Держгеокадастру у Звенигородському районі міськрайонного управління у Звенигородському районі та м.Ватутіне Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.10.2018 року №31-23-0.171-1293/116-18, в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Хлипнівської сільської ради дійсно зареєстрований сертифікат за № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 08 серпня 1997 року площею 3,24 умовних кадастрових гектарів. На цей сертифікат видано державний акт на право власності на землю на ім`я ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 від 08 липня 2008 року, загальна площа земельної частки (паю) 4,25 га (а.с.22)
З огляду на те, що вищевказаний державний акт на право приватної власності на землю був виданий на ім`я ОСОБА_2 в той час, коли вона була померлою особою, суд не приймає даний документ, як належний та допустимий доказ, підтверджуючий факт належності земельної ділянки спадкодавцю.
Згідно з ст.524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до довідки Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області № 3613 від 19.09.2018 року, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно проживала з 1993 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 біля племінниці ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.9).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, право власності на земельну частку (пай) розміром 3,24 га в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства 1 Травня , на час смерті ОСОБА_2 , померлої НОМЕР_6 , належало їй на підставі сертифікату серія НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Звенигородської райдержадміністрації від 25.07.1997 року № 288/97 рп, та саме це право увійшло до складу спадщини після її смерті.
28.11.2018 року приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Степаненко Р.Г. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка розташована на території Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 тітки ОСОБА_2 у зв`язку тим, що правовстановлюючий документ - Державний акт НОМЕР_2 , виданий 08 липня 2008 року після смерті спадкодавця (а.с. 21).
Отже, у позивача відсутній належний правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 померла до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України , а саме до 01 січня 2004 року, тому суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу 1963 року. Системний аналіз положень Розділ V11 Спадкове право ЦК УРСР в редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 524 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Отже, спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому статтями 529-535 ЦК УРСР .
Відповідно до вимог ст.ст. 1216 , 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до вимог ч. 1,5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Вимогами ч.1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною ч. 1 ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. (ст. 1296 ч.3 ЦК України ).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону.
Згідно роз`яснення Вищого ОСОБА_18 із розгляду цивільних та кримінальних справ №
24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, п. 3.5. Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Пунктом 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни Просудову практикуу справахпро спадкування`від 30.05.2008р.№ 7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 328 ЦК України передбачено, а право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд приходить до висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає також і ст. 392 ЦК , відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Даний підхід, закріплено також в п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , де вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Як встановлено в судовому засіданні, за життя спадкодавець ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай), але не здійснила заміни сертифікату на державний акт для оформлення права власності, який було оформлено тільки у 2008 році.
Так, у зв`язку з неможливістю підтвердити належність земельної ділянки спадкодавцю, оскільки правовстановлюючий документ спадкодавця на земельну ділянку був виданий вже після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не може оформити спадкове майно через органи нотаріату.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому за нею слід визнати право власності на земельну частку (пай) розміром 3,24 га в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Звенигородської райдержадміністрації від 25.07.1997 року № 288/97 рп на ім`я ОСОБА_2 , у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства 1 Травня , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524 , 529-535 ЦК УРСР , ст.ст.319,392,1216-1218, 126 9, 1297 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 89, 133, 223, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа: відділ Держгеокадастру у Звенигородському районі міськрайонного управління у Звенигородському районі та м.Ватутіне Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на земельну частку (пай) розміром 3,24 га в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Звенигородської райдержадміністрації від 25.07.1997 року № 288/97 рп на ім`я ОСОБА_2 , у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства 1 Травня , в порядку спадкування за заповітом після смерті
ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя Т.В.Гончаренко
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2019 |
Оприлюднено | 05.07.2019 |
Номер документу | 82827180 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Гончаренко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні