Постанова

від 02.07.2019 по справі 927/849/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2019 р. Справа№ 927/849/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Кравчука Г.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 25.01.2019 (повний текст рішення складено 25.01.2019)

у справі №927/849/18 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістик Україна"

до фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича

про стягнення 6400 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістик Україна" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича про стягнення штрафу у розмірі 6400 грн внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання транспортно-експедиторських послуг №233 від 24.06.2017 та договору-заявки на перевезення вантажів від 19.06.2018.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що вчасно та відповідно до умов заявки виконав перевезення, що підтверджується відбитками печатки одержувача вантажу - SIA Kreiss Cargo на міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) №528670 від 21.06.2018. Автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 прибув у пункт розмитнення м. Рига 26.06.2018 о 4 год. 56 хв. Протягом дня автомобіль не розмитнили через помилку брокера, який переплутав автомобіль відповідача з іншим автомобілем, номерний знак якого НОМЕР_3 , про що свідчить аудіозапис телефонної розмови з менеджером, який доданий на usb-накопичувачу до відзиву. Вищевикладене, на думку відповідача, підтверджено у роздруківці телефонних розмов водія - ОСОБА_1, за номером, який указаний у договорі-заявці від 19.06.2018. Відповідач вказав, що своєї вини у даній ситуації не вбачає.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістикс Україна" штраф у розмірі 6400 грн та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Шатний Сергій Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Спарк Логістикс Україна" у задоволенні позову.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на позов, аналогічні тим, які викладено у відзиві на позовну заяву. Також скаржник посилається на дані GPS-трекера стосовно прибуття в пункт розмитнення та пункт вивантаження транспортного засобу НОМЕР_1 в м. Рига.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Чорної Л.В., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 поновлено фізичній особі-підприємцю Шатному Сергію Миколайовичу строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 у справі №927/849/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 у справі №927/849/18. Зупинено дію рішення господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 у справі №927/849/18 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Постановлено здійснювати апеляційний перегляд оскаржуваного рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно останнього розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі №927/849/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №927/849/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2019 прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 у справі №927/849/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Кравчука Г.А. Постановлено, що апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

24.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістикс Україна", як експедитором, та фізичною особою-підприємцем Шатним Сергієм Миколайовичем, як перевізником, укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №233 (далі - договір), відповідно до умов якого експедитор доручає заявками, а перевізник приймає і організовує за винагороду в інтересах експедитора замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 3.1 договору експедитор направляє перевізнику до початку завантаження заявку на перевезення вантажу за допомогою факсимільного зв`язку або електронного зв`язку з зазначенням: місця (адреси) завантаження, місця (адреси) розвантаження, дати і часу подачі автомобіля під завантаження, найменування та маси вантажу, особливих умов перевезення тощо.

На виконання договору сторонами було погоджено та підписано договір-заявку на перевезення вантажу від 19.06.2018 (далі - договір-заявка) транспортними засобами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за маршрутом Україна - Латвія, відповідно до якого вивантаження транспортного засобу повинно відбутися 25.06.2018 - 26.06.2018.

Відповідно до умов п. 11 договору-заявки договір, договір-заявка (підписані та скріплені печаткою сторін), скановані документи (скріплені печатками) надані перевізником електронною поштою для здійснення даного перевезення, мають повну юридичну силу нарівні з оригіналом.

Позивач стверджує, що транспортний засіб відповідача у місце вивантаження прибув 27.06.2018 близько 15:00 год., що підтверджується відповідною відміткою у графі №24 міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №528670 від 21.06.2018.

Відповідно до п. 4.5 договору обов`язком перевізника передбачено доставку вантажу в узгоджені з експедитором терміни і передбачені у договорі-заявці. Якщо інше не прописано у договорі-заявці вантаж повинен бути доставлений у пункт призначення до 09:00 ранку за місцевим часом.

Таким чином, твердження скаржника про те, що сторонами погоджено вивантаження транспортного засобу без конкретизації годин доби є безпідставним.

Згідно із п.3 договору-заявки перевізник забезпечує подачу необхідного типу автомобіля в технічно справному стані, забезпеченого всіма необхідними для виконання перевезення документами. У разі запізнення транспортного засобу під завантаження/вивантаження перевізник виплачує експедитору штраф у розмірі 3200 грн за кожен розпочатий день запізнення. Запізнення на завантаження/вивантаження, митне оформлення (митне очищення) від зазначеного часу більш ніж на годину прирівнюється до запізнення на добу.

Відповідно до п. 5.4 договору перевізник несе відповідальність за виконання умов транспортного замовлення з відшкодуванням усіх збитків і штрафів, які виникли або пред`являлись у результаті його дій або упущень. Перевізник зобов`язується здійснити відшкодування зазначених сум або надати свої обґрунтовані заперечення протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії експедитора.

За розрахунком позивача штраф за невчасне прибуття транспортного засобу для вивантаження становить 6400 грн (перший день запізнення - 26.06.2018, другий день - 27.06.2018, оскільки транспортний засіб прибув близько 15:00 год., тобто з запізненням більш ніж на годину від 09:00 год. та прирівнюється до запізнення на добу).

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №1310 від 02.07.2018 з вимогою сплатити штрафні санкції у розмірі 6400 грн 00 коп.

Відповідач у відповіді на претензію №1 від 03.07.2018 повідомив позивача, що порушення строків доставки вантажу відбулося не з його вини. Штраф у розмірі 6400 грн 00 коп. відповідач не сплатив, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 6400 грн штрафу.

Як зазначено вище, відповідач у відзиві на позов та апеляційній скарзі позовні вимоги не визнав, однак щодо факту невчасного прибуття транспортного засобу не заперечував.

Виходячи зі змісту ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою договір про надання транспортно-експедиційних послуг №233 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що підписана в Женеві 19.05.1956, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено вище, сторонами було погоджено та підписано договір-заявку на перевезення вантажу від 19.06.2018 транспортними засобами НОМЕР_1/ НОМЕР_2 , за маршрутом Україна-Латвія, відповідно до умов якого вивантаження транспортного засобу повинно було відбутися 25.06.2018-26.06.2018.

Факт невчасного прибуття транспортного засобу у місце вивантаження - 27.06.2018 близько 15:00 год. підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 528670 від 21.06.2018.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги додані відповідачем до відзиву на позовну заяву докази на підтвердження відсутності своєї вини з прострочки виконання зобов`язань, а саме: копія телефонних дзвінків водія ОСОБА_1 (НОМЕР_5), USB-накопичувач з даними GPS-трекера про прибуття у пункт розмитнення та пункт вивантаження та аудіозаписом телефонної розмови водія ОСОБА_1 з менеджером, оскільки з наявного аудіозапису на USB-накопичувачу неможливо ідентифікувати осіб, що спілкуються, визначити дату та час, в який здійснювалось дане спілкування, а також спосіб запису цієї розмови.

За таких обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження відсутності своєї вини у прострочці виконання зобов`язань, передбачених договором та договором-заявкою.

В тексті апеляційної скарги міститься клопотання про прийняття судом апеляційної інстанції доказів, а саме: оригіналу даних GPS-трекера стосовно прибуття в пункт розмитнення та пункт вивантаження транспортного засобу НОМЕР_1 в м. Рига (фактично роздруківка даних GPS-трекера, завірена печаткою ТОВ Руптела Україна , ідентифікаційний код 38014287).

За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування неможливості надання вказаних доказів суду першої інстанції, відповідач посилався на те, що він позбавлений був можливості надати відповідні докази у зв`язку з розглядом справи без виклику сторін.

Натомість, колегія суддів вважає, що здійснення розгляду справи без виклику (повідомлення) сторін не позбавляло можливості відповідача надати суду докази у встановлений судом першої інстанції строк.

Таким чином, звертаючись з вказаним клопотанням, скаржник не надав належних та допустимих доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції із причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому і підстави для прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів відсутні.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до відзиву (відповіді) на позовну заяву, подану суду першої інстанції, відповідачем було додано роздруківку даних GPS-трекера, завірену печаткою ФОП Шатного Сергія Миколайовича, з якої вбачається, що транспортний засіб НОМЕР_1 у визначений в роздруківці період часу з 0:00 год. 25 червня по 5:00 год. 26 червня знаходився в Україні - UA Prykordoniykiv Street ; інформація про прибуття транспортного засобу НОМЕР_1 в пункт розвантаження містить період часу з 0:00 по 15:30 год. 27 червня та визначено місце розташування транспортного засобу - PL Droga Krajowa 19 (Польща).

З огляду на викладене, враховуючи, що сторонами у справі відповідно до пункту 5.4 договору та пункту 3 договору-заявки узгоджена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3200 грн 00 коп. за кожний розпочатий день запізнення, яка відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, встановлення судом факту несвоєчасного прибуття транспортного засобу у місце вивантаження, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 6400 грн штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шатного Сергія Миколайовича залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 25.01.2019 у справі №927/849/18 - без змін.

Матеріали справи №927/849/18 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 03.07.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б.Михальська

Г.А. Кравчук