Постанова

від 20.06.2019 по справі 904/4967/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4967/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 (ухвалене суддею Васильєвим О.Ю., повне рішення складено 18.03.2019) у справі № 904/4967/18

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак"

про стягнення 87 539, 67грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман"

про визнання недійсним та розірвання договору поставки

ВСТАНОВИВ:

1 . Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" на свою користь 51 296, 13 грн. пені, 7751, 71 грн. 3% річних, 28 491, 83 грн. інфляційних втрат, а всього: 87 539, 67 грн.

Позовні вимоги наведені з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, що надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області 20.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані укладенням між позивачем та відповідачем договору поставки № 0111/2, за умовами якого позивач зобов`язався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати полімерну сировину та полімерні плівки, на умовах укладеного договору.

Позивач виконав прийняті на себе зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 2 071 188, 67 грн. В свою чергу, відповідач зобов`язання з оплати товару виконав частково (шляхом часткової оплати коштів в розмірі 342 480, 69 грн. і проведенням взаємозаліку зустрічних вимог в сумі 1 092 733, 10 грн.). Станом на момент складання позову сума боргу відповідача перед позивачем складає 635 974, 88 грн. Ці обставини, за доводами позивача, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 у справі № 904/1643/18.

Враховуючи порушення відповідачем строку оплати товару, позивач на підставі п. 7.2. договору заявив до стягнення з відповідача:

- пеню, що розрахована за період з 27.06.2018 (з наступного дня періоду, в межах якого стягнуто пеню у справі № 904/1643/18) по 09.09.2018 (спливає встановлений шестимісячний строк нарахування, встановлений Господарським кодексом України) у сумі 51 296, 13 грн.;

- 3 % річних (на підставі ст. 625 ЦК України) у загальній сумі 7 751,71 грн., що розраховані за період з 27.06.2018 (з наступного дня періоду, в межах якого стягнуто пеню у справі № 904/1643/18) по 16.10.2018 (до дня часткової оплати боргу) у сумі 6 631,06 грн., з 17.10.2018 по 18.10.2018 у сумі 117,83 грн., з 19.10.2018 по 29.10.2018 у сумі 581,00 грн., з 30.10.2018 по 01.11.2018 у сумі 156,82 грн. та з 02.11.2018 по 18.12.2018 у сумі 265,00 грн.;

- інфляційні втрати у загальній сумі 28 491,83 грн., що розраховані з 01.07.2018 по 30.09.2018 у сумі 8 625,27 грн. та з 01.10.2018 по 30.11.2018 у сумі 19 866, 56 грн.

В подальшому 26.02.2019 від позивача надійшла заява щодо ухвалення рішення про судові витрати (в порядку ст. 221 ГПК України), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 49 560, 00 грн. - витрат на правову допомогу адвоката Веремієнко В.В. по справі.

23.11.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман", якою відповідач просить визнати недійсним Договір поставки № 0111/2 від 01.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак".

Зустрічні позовні вимоги наведені з урахуванням заяви ТОВ "Паритет Пак" про уточнення позовних вимог по зустрічній позовній заяві про визнання недійсним договору поставки (в порядку ст. 46 ГПК України), що надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області 14.01.2019.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані обставинами укладення спірного договору директором ТОВ "Паритет Пак" - Мірошніченко О.М. з власних корисних мотивів, оскільки співвласником ТОВ "Торгова група Флагман" є Галіцан О.М., яка є законною дружиною Мірошниченко О.М., у зв`язку з чим відповідач за первісним позовом посилаючись на п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, ч. 4 ст. 39, ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", абз. 2 ч. 1, п. 1 ст. 2 "Про акціонерні товариства" вважає, що договір поставки № 0111/2 від 01.11.2016 укладено зазначеними фізичними особами, які пов`язані між собою, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що ОСОБА_1 , який на момент підписання спірного договору був директором ТОВ "Паритет-Пак", постійно перебував за кордоном, а згідно наказів його обов`язки виконував ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ТОВ "Паритет-Пак" вважає, що ОСОБА_2 , скориставшись своїм посадовим становищем, для додаткового заробітку відкрив фірму на свою законну дружину для власного додаткового заробітку, та на момент укладення договору № 0111/2 від 01.11.2016 діяв не в інтересах підприємства, на якому був виконуючим обов`язки посадової особи, а діяв лише згідно власних інтересів та інтересів підприємства, оформленого на його дружину ТОВ "ТГ "Флагман". При цьому, ТОВ "Паритет Пак" було позбавлене власного волевиявлення при укладенні зазначеного договору, а ОСОБА_2 фактично скориставшись своїм посадовим становищем уклав правочин щодо якого була власна заінтересованість.

Враховуючи наведене, ТОВ "Паритет Пак" вважає, що договір № 0111/2 від 01.11.2016, укладений ОСОБА_2 від імені ТОВ "Паритет Пак" з ТОВ "ТГ "Флагман" суперечить вимогам ст.ст. 203, 59, 627 ЦК України, положенням ГК України, моральним засадам, загальним принципам цивільного законодавства, зокрема принципам свободи договору, розумності та справедливості.

Окрім того позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір є неукладеним, оскільки його підписано неналежним чином, а саме з використанням факсимільного відтворення підпису директора ТОВ "Паритет Пак". Враховуючи вищезазначені обставини ТОВ "Паритет Пак" заперечував проти задоволення первісного позову. Також заперечував проти стягнення з нього адвокатських витрат.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/4967/18 первісний позов ТОВ "Торгова Група Флагман" задоволено в повному обсязі: стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Флагман" 51 296,13 грн. - пені, 7 751, 71 грн. - 3% річних, 28 491, 83 грн. - інфляційних втрат; 1 762, 00 грн. - витрат на сплату судового збору та 4 925, 00 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Паритет Пак" відмовлено у повному обсязі, судові витрати в цій частині покладено на позивача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що рішенням суду у справі №904/1643/18 було встановлено факти невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №0111/2 від 01.11.2016, та у зв`язку з прострочкою виконання умов договору, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені, інфляційних та 3 % річних за період часу, який не був охоплений судовим рішенням у справі №904/1643/18, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушень при нарахуванні не виявлено, у зв`язку з чим первісні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом місцевий господарський суд виходив з обставин того, що підстави, на які посилається боржник в обґрунтування зустрічного позову є необгрунтованими, оскільки вони спростовуються фактами (обставинами), встановленими рішенням суду у справі №904/1643/18, заперечення відповідача, які ґрунтуються на обставинах родинних зав`язків посадових осіб сторін договору та пов`язаності осіб, судом першої інстанції відхилено, оскільки зазначені обставини не спростовують чинність договору поставки, а також заборгованість відповідача за поставлений товар.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що з обставин, які, на думку відповідача за первісним позовом, сприяли виникненню заборгованості, не вбачається відсутність його вини, як підприємства, яке самостійно відповідає за наслідки своєї діяльності та діяльності його посадових осіб, а порядок відшкодування збитків посадовими особами господарського товариства передбачений ст. 89 ГК України, належних доказів введення відповідача за зустрічним позовом в оману при укладенні договору не надано, як не доведено і факту порушення ним зобов`язання саме з вини кредитора (позивача за первісним позовом).

Щодо розподілу судових витрат в розмірі 49 560, 00 грн. на послуги адвоката, суд першої інстанції, враховуючи незначну складність (з правової точки зору) справи, незначну ціну позову у даній справі, явку адвоката Веремієнко В.В. до судового засідання лише 1 раз за весь час розгляду справи, дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на послуги адвоката, які підлягають стягненню з ТОВ "Паритет Пак" до 4 925, 00 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Пак" подало апеляційну скаргу про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/4967/18 в повному обсязі та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Щодо зазначення місцевим господарським судом того, що рішенням суду у справі №904/1643/18 було встановлено факти невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 0111/2 від 01.11.2016, у зв`язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, апелянт зазначає, що не погоджується з даним твердженням суду першої інстанції, оскільки при розгляді Господарським судом справи №904/1643/18 судом не розглядалось питання щодо визнання договору поставки №0111/2 від 01.11.2016 недійсним, а отже, при розгляді справи №904/1643/18 фактично не була встановлена, як недійсність договору поставки №0111/2 від 01.11.2016, а також не встановлено, що при підписанні спірного договору поставки №0111/2 від 01.11.2016 не було порушене чинне законодавство яким регулюються договірні відносини. Також, судом першої інстанції не взято до уваги, що ТОВ "Паритет Пак" звернулось до суду з зустрічним позовом про визнання договору поставки №0111/2 від 01.11.2016 недійсним тільки при розгляді судом даної справи №904/4967/18.

Крім того, апелянт зазначає, що при задоволенні позовних вимог ТОВ "Торгова Група "Флагман" Господарським судом Дніпропетровської області не взято до уваги, що з 01.01.2017, згідно наказу директора №3112 від 31.12.16 на ОСОБА_2 були фактично покладені всі обов`язки директора, а згідно письмових заяв свідків, долучених до матеріалів справи № 904/4967/18 не взяті до уваги факти викладені в заяві ОСОБА_3 , відповідно до якої, зокрема ОСОБА_2 , по узгодженню з директором ОСОБА_1 , мав на підприємстві досить широкі повноваження, а саме:

- керував платежами, які робились з розрахункового рахунку підприємства;

- укладав та підписував договори,акти та інші документи по взаємовідносинам з покупцями та постачальниками;

- підписував довіреності на отримання ТМЦ;

- встановлював ціни реалізації продукції яку виготовляло підприємство;

- приймав рішення по закупівлі сировини та матеріалів для виготовлення продукції;

- встановлював рівень заробітних плат працівників підприємства. У кінці 2016 року у підприємства з`явився новий постачальник сировини ТОВ "Торгова Група "Флагман", у якого ціни поставки були вищими, ніж у постачальників з якими ТОВ "Паритет Пак" працювало до цього, а об`єми закупівлі сировини у постійних постачальників значно скоротились. В 2017 році ТОВ "Торгова група "Флагман" стало основним постачальником сировини для виробництва. Більше 20 млн. гривень у 2017 році були перераховані на ТОВ "Торгова група "Флагман", при цьому кредиторська заборгованість підприємства перед іншими постачальниками за 2017 рік зросла на 25%. Всі документи на відвантаження товару та прийом товару ТОВ "Торгова Група "Флагман" до бухгалтерії приносив та забирав ОСОБА_2 , а за весь період співпраці між підприємствами, представників ТОВ "Торгова Група "Флагман" не бачили, працівникам бухгалтерії було заборонено зв`язуватись з бухгалтерією ТОВ "Торгова Група "Флагман". На даний час підприємство працює з постачальниками сировини з якими працювало до 2017 року в повному об`ємі.

На думку апелянта, при винесенні рішення місцевим господарським судом не взято до уваги, що борг ТОВ "Паритет Пак" навмисно був нарощений перед ТОВ "Торгова Група "Флагман" посадовою особою ТОВ "Паритет Пак" Мірошніченко О.М. який діяв не в інтересах ТОВ "Паритет Пак", як того вимагало діюче законодавство України (ч. 1 cт. 92 ЦК України), а в інтересах підприємства своєї дружини ОСОБА_4 , відповідно, штрафні санкції нараховані ТОВ "Паритет Пак" є незаконними та необгрунтованими.

Щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Паритет Пак", апелянт зазначає, що відповідно до наказу №7 від 22.07.2014 та наказу № 03-к від 12.05.2016 директором ТОВ "Паритет Пак" Дудко Ю.Ю. на ОСОБА_2 було покладено право першого підпису, а згідно наказу № 3112 від 31.12.2016 на Мірошніченко були покладені обов`язки директора, тобто на момент підписання спірного договору поставки №0111/2 від 01.11.2016 ОСОБА_2 фактично виконував обов`язки директора ТОВ "Паритет Пак", а отже був виконавчим органом останнього.

Також, апелянт вказує на те, що ним неодноразово наголошувалось на тому, що на момент укладення договору поставки №0111/2 від 01.11.2016, між ТОВ "Торгова група Флагман" та ТОВ "Паритет Пак", співвласник та директор позивача - ОСОБА_4 , була та є на сьогоднішній день законною дружиною другого заступника директора ТОВ "Паритет Пак" ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_2 та особовою карткою працівника, а згідно пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу чоловік та дружина, це фізичні особи пов`язані між собою, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. Так, посилаючись на ст. 62. ЗУ "Про господарські товариства" та ст.145 Цивільного кодексу України, апелянт вважає, що ТОВ "Паритет Пак", як підприємство, не могло впливати на економічний результат дії спірного договору, оскільки воно діяло через виконавчий орган згідно статуту ТОВ "Паритет Пак", затвердженого в 2015 році, обов`язки якого на той момент фактично були покладені на ОСОБА_2 , яким були проігноровані як вищезазначені норми діючого законодавства, так і положення діючого статуту ТОВ "Паритет Пак" станом на 01.11.2016, в редакції від 15.05.2015, зареєстрованого 28.05.2015 реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції за №12291059628001418.

Крім того, на думку апелянта, при винесенні рішення Господарським судом Дніпропетровської області не взято до уваги, положення ст. 207 ЦК України, про те що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Проте ні умовами договору, ні додатковою угодою до зазначеного спірного договору поставки № 0111/2 від 01.11.2016, ні будь-яким іншим документом сторонами не погоджено підпис договору та інших документів, пов`язаних та витікаючих з умов зазначеного договору зі сторони ТОВ "Паритет Пак", використовуючи факсимільне відтворення підпису директора ТОВ "Паритет Пак" за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання.

Але при винесенні рішення Господарським судом Дніпропетровської області, на думку апелянта, проігноровано той факт, що незважаючи на вимоги п. 13.4. статуту ТОВ "Паритет Пак" та наказу № 3112 від 31.12.2016 на спірному договорі поставки №0111/2 від 01.11.2016 стоїть факсимільне відтворення підпису ОСОБА_1 замість живого підпису ОСОБА_2 . як того вимагало законодавство України, статут ТОВ "Паритет Пак" та умови спірного договору. Також, в суді першої інстанції апелянт зазначає про те, що ним було заявлено клопотання про призначення судової технічної експертизи, але Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26.02.2019 визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Апелянт посилається і на те, що судом першої інстанції не взяті до уваги доводи ТОВ "Паритет Пак" про те, що на момент підписання договору поставки № 0111/02 від 01.11.2016 та більшу частину свого часу, директор ТОВ "Паритет Пак" Дудко Ю.Ю. перебував за кордоном, відповідно, не міг особисто керувати діяльністю ТОВ "Паритет Пак" та підписати власноручно спірний договір поставки, у зв`язку з чим поклав свої обов`язки на одного зі своїх заступників, а саме на ОСОБА_2 . Апелянт зазначає, що даний факт могла підтвердити Державна прикордонна служба України, надавши інформацію на запит суду про перетинання ОСОБА_1 державного кордону України за період з 01.10.2016 по 01.04.2018, проте Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26.02.2019 визнав клопотання про витребування доказів №23/2 від 23.01.2019 необгрунтованим та відмовив в його задоволенні.

Крім того, для підтвердження факту того, що ТОВ "ТГ Флагман" закуповувало сировину у прямих постачальників ТОВ "Паритет Пак" таких, як ТОВ "Сервісопторг", ТОВ "Теріхем Трейд", ТОВ "Паритет Пак" посилається на те, що подавало до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів від Головного управління ДФС України №23/1 від 23.01.2019, але Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26.02.2019 визнав зазначене клопотання також необгрунтованим та відмовив в його задоволенні, а також проігнорував нотаріально завірені заяви працівників ТОВ "Паритет Пак" Любченко Р ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .В., які в своїх заявах також зазначали, що фактично сировина за спірним Договором поставки постачалась основним постачальником ТОВ "Паритет Пак", ТОВ "Сервісопторг", а документи були виписані на ТОВ "ТГ Флагман".

Апелянт посилається на те, що зазначені вище клопотання заявлені лише після того як ТОВ "Паритет Пак" отримало відмову на адвокатські запити, які були додані до вищезазначених клопотань.

Щодо заяви про судові витрати ТОВ "Торгова Група "Флагман", апелянт вважає, що заявлені витрати не відповідають попередньому розрахунку зазначеному у позовній заяві, оскільки у позовній заяві ТОВ "Торгова Група "Флагман", претендував лише на компенсацію судового збору у розмірі 1 762,00 грн., інших сум приблизних судових витрат, які планував понести позивач, не зазначено.

Так, на думку апелянта, судові витрати істотно перевищують попередній розрахунок, оскільки такий розрахунок взагалі не надавався.

Адвокат Веремієнко В.В. був не єдиним представником позивача, а у ТОВ "Торгова Група "Флагман" було три представника, а саме: представник за довіреністю б/н від 01.11.2018 ОСОБА_7 , яка не є адвокатом; адвокат Терещенко В`ячеслав Вікторович (який був присутній у засіданні 12.02.2019), адвокат Веремієнко Володимир Віталійович, з яким єдиним нібито укладено договір, хоча докази того, що повноваження інших представників відкликані або припинилися до суду не надані.

Крім того, на думку апелянта, не зрозуміло, які саме послуги адвокат Віремієнко В.В. надавав ТОВ "Торгова Група "Флагман" на 49 560 грн., як не відомо і те що яким саме методом адвокат оцінив свої послуги в зазначену суму за представництво інтересів ТОВ "Торгова Група "Флагман" у першій інстанції по типовій справі про стягнення штрафних санкцій, оскільки даний представник ухилявся від присутності у засіданнях, вступив у справу після того, як перейшли до розгляду справи по суті коли всі документи та докази подані сторонами до суду, а також дана справа не є для нього невідомою, оскільки адвокат Віремієнко В.В. був представником ТОВ "Торгова Група "Флагман" при розгляді справи № 904/1643/18, а також до 28.03.2018 був працівником ТОВ "Паритет Пак", у зв`язку з чим дана вимога безпідставна та необгрунтована.

Також, апелянт посилається і на те, що в своїй заяві представник ТОВ "Торгова Група "Флагман" зазначає що вступив у справу лише 11.02.2019, а мав змогу ознайомитись з матеріалами справи лише 18.02.2019, але згідно матеріалів справи представник ТОВ "Торгова Група "Флагман" адвокат Веремієнко В.В. особисто подавав клопотання до суду про відкладення справи 11.02.2019 о 14:30 год., а отже одразу міг і ознайомитись з матеріалами справи, та бути присутнім у засіданні 12.02.2019, та не прибувати додатково з міста Києва.

Враховуючи те, що представник позивача - Веремієнко В.В, фактично лише підписав відзив на зустрічну позовну заяву, що зроблено з порушенням строків та вже під час засідання по суті, то відсутні і підстави вважати, що він є представником позивача протягом всього розгляду справи.

Апелянт зазначає, що Акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги підписано не з адвокатом Веремієнко В.В, а з виконавцем, а також ТОВ "Торгова Група "Флагман" не надано жодної виписки з рахунку, відповідно, на момент прийняття рішення по справі відсутні докази того, що витрати на надання правової допомоги було понесено.

Крім того, до апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" додало клопотання про призначення судової технічної експертизи у справі № 904/4967/18, клопотання про витребування доказів від Державної прикордонної служби України та клопотання про витребування доказів у Головного управління ДФС у м. Києві.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2019 в задоволенні зазначених клопотань було відмовлено.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, осаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді: Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Пак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/4967/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.05.2019 о 11:30 год.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 447/19 від 13.05.2019 у зв`язку з перебуванням на лікарняному члена колегії - судді Пархоменко Н.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/4967/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 для розгляду справи № 904/4967/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Пак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/4967/18 прийнято до свого провадження зазначеним складом суду.

14.05.2019 від адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Флагман" Веремієнко Володимира Віталійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що про час та дату судового засідання товариство дізналося за добу, апеляційної скарги не отримувало та не має фізичної можливості прибути до суду 14.05.2019, у зв`язку з чим просить перенести судове засідання на будь-яку іншу дату.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 клопотання ТОВ "Торгова група "Флагман" задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 30.05.2019 о 11:00 год.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 577/19 від 30.05.2019 у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді Паруснікова Ю.Б. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/4967/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 для розгляду справи № 904/4967/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Пак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/4967/18 прийнято до свого провадження зазначеним складом суду.

В судовому засіданні 30.05.2019 оголошено перерву в судове засідання на 06.06.2019 о 15:00 год.

В судовому засіданні 06.06.2019 оголошено перерву в судове засідання на 20.06.2019 о 10:00 год.

В судовому засіданні 20.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 (залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018) у справі №904/1643/18 встановлено наступні обставини.

01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" (покупець) укладено договір поставки №0111/2 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати: полімерну сировину та полімерні плівки (далі-товар), за умовами, наведеними у договорі та узгодженими сторонами (п. 1.1 Договору).

Зі сторони ТОВ "Торгова група Флагман" договір підписано - директором Галіцан О.М., зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" - директором Дудко Ю.Ю.

Ціна та вартість товару поряд з іншими умовами узгоджується сторонами в порядку, визначеному у Договорі. Оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до Договору в термін до 30 календарних днів з дати постачання товару. Датою постачання вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній. Оплата товару, здійснена з порушенням п. 3.2 Договору, не вважається належною (п.п. 3.1-3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1. договору товар постачається шляхом самовивезення товару транспортом покупця (умова FCA правил "Інкотермс-2010"). За домовленістю сторін можлива доставка товару в пункт призначення вказаний покупцем (умова СРТ правил "Інкотермс-2010").

Моментом постачання вважається передача товару на користь покупця згідно з пунктом 4.1 договору. Передача підтверджується підписом представника покупця (п. 4.2 договору).

Договір щодо загальних умов взаємовідносин сторін набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017. Якщо жодна із сторін за місяць не підтвердить про припинення договору у вищезазначений термін, дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1 Договору).

На виконання умов договору протягом листопада 2016 року - березня 2018 року позивачем було поставлено відповідачу товар - полімерну сировину та полімерні плівки на загальну суму 1 921 188, 65 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, копіями довіреностей на отримання ТМЦ, а також актом звірки взаєморозрахунків, який підписано з боку постачальника та покупця.

Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару здійснив частково. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача складала 823 455, 57 грн. На момент прийняття рішення у справі № 904/1643/18 заборгованість відповідача складала 726 828, 35 грн.

За порушення терміну оплати товару покупець сплачує штрафні санкції, що нараховуються за весь період прострочення та можуть застосовуватися постачальником як разом так й окремо, а саме: штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (п. 7.2 договору).

Згідно з розрахунком позивача, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог сума пені складає 67 780,92 грн. (за період з 09.03.2018 по 26.06.2018). На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу суму 5 980,65 грн. - 3% річних (за період з 09.03.2018 по 26.06.2018) та 6 678,49 грн. - інфляційних втрат (за період з березня по квітень 2018 року) .

Після відкриття провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату за поставку товару в сумі 61 627,15 грн. - 07.06.2018р. та 5 000,0 грн. - 02.05.2018, які враховані позивачем і зменшено суму позовних вимог в частині основного боргу до 756 828,42 грн. Водночас, позивачем не враховано при зменшенні суми позову сплачені відповідачем 30 000,00 грн. за платіжним дорученням №899 від 30.05.2018, копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал оглянуто під час судового засідання.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки товару та його не оплату в обумовлені договором строки відповідачем, суд задовольнив позовні вимоги позивача в частині основного боргу на суму 726 828,35 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 678,49 грн., розмір яких підтверджувався на момент вирішення спору у справі № 904/1643/18.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 30 000,00 грн. суд закрив провадження у справі № 904/1643/18 на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач здійснив часткове погашення основного боргу на цю суму.

Заперечення відповідача, які ґрунтувалися на обставинах родинних зв`язків посадових осіб сторін договору, на положеннях Податкового кодексу України щодо пов`язаних осіб, судом було відхилено, оскільки зазначені обставини не спростовують чинність договору поставки, а також заборгованості відповідача за поставлений товар.

Вищезазначеним рішенням у справі №904/1643/18 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Паритет Пак" на користь ТОВ "Торгова Група "Флагман" заборгованість за поставлений товар в сумі 726 828,35 грн., пеню за прострочення оплати в сумі 66 905,04 грн. (за період з 09.03.2018 по 26.06.2018), інфляційні збитки - в сумі 6 678,49 грн. (за період березень-квітень 2018), 3% річних - в розмірі 5 906,48 грн. (за період з 09.03.2018 по 26.06.2018), сплачену суму судового збору в розмірі 12 094,78 грн. та сплачену суму за надання правової допомоги в розмірі 15 215,94 грн.; закрито провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 30 000,00 грн.; в решті позовних вимог відмовлено та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Таким чином, зазначеним рішенням суду було встановлено факти невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №0111/2 від 01.11.2016.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 справу № 904/1643/18 було витребувано від суду першої інстанції та оглянуто в подальшому в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом розгляду за первісним позовом у даній справі № 904/4967/18 є вимоги позивача про стягнення з відповідача (у зв`язку з прострочкою виконання умов договору) пені, інфляційних та 3 % річних за період часу, який не був охоплений вищезазначеним судовим рішенням, а саме: 51 296, 13 грн. - пені (за період з 27.06.2018 по 09.09.2018), 7 751,71 грн. - 3 % річних (за період з 27.06.2018 (з наступного дня періоду, в межах якого стягнуто пеню у справі № 904/1643/18) по 16.10.2018 (до дня часткової оплати боргу), з 17.10.2018 по 18.10.2018 у сумі 117,83 грн., з 19.10.2018 по 29.10.2018 у сумі 581,00 грн., з 30.10.2018 по 01.11.2018 у сумі 156,82 грн. та з 02.11.2018 по 18.12.2018 у сумі 265,00 грн.); 28 491,83 грн. - інфляційні втрати, що розраховані з 01.07.2018 по 30.09.2018 у сумі 8 625,27 грн. та з 01.10.2018 по 30.11.2018 у сумі 19 866, 56 грн.

Предметом розгляду за зустрічним позовом у даній справі є визнання недійсним договору поставки № 0111/2 від 01.11.2016, оскільки його підписано фізичними особами, які пов`язані між собою родинними зв`язками, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.02.2019 між ТОВ "Торгова група Флагман" в особі директора Галіцан Олени Михайлівни та адвокатом Веремієнко Володимиром Віталійовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 171, видане Полтавською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 27.06.2017, укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 31-33 т. 2), відповідно до п. 2 якого, адвокат приймає на себе зобов`язання здійснювати представництво і захист законних (порушених) прав та інтересів клієнта шляхом надання йому правової допомоги під час розгляду Госпоарським судом Дніпропетровської області справи № 904/4967/18 за позовом ТОВ "Торгова група Флагман" та ТОВ "Паритет Пак" та всіх похідних з цього правовідносинах (апеляційне, касаційне та виконавче провадження).

Правова допомога за цим договором складає собою сукупність вчинюваних адвокатом дій та здійснюваних ним заходів, направлених на забезпечення повного та всебічного захисту прав, свобод та інших законних інтересів клієнта, представництво його інтересів в судах, прокуратурі, органах внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції та в інших установах, організаціях чи підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування (п. 2.1. договору про надання правової допомоги від 11.02.2019).

Відповідно до п. 5 договору про надання правової допомоги, для можливості здійснення і виконання адвокатом взятих на себе зобов`язань клієнт бере на себе обов`язок по погашенню всіх фактичних витрат адвоката пов`язаних з підготовкою, аналізом, консультаціями та іншими діями, необхідними для надання правової допомоги клієнту.

Сторони погодили можливість здійснення клієнтом авансової оплати адвокату для здійснення і надання правової допомоги, суму якої сторони узгоджують додатково (п. 5.1. договору про надання правової допомоги).

Пунктами 5.2. та 5.3 договору про надання правової допомоги встановлено, що сторони визначають, що правовова допомога може надаватися, як на оплатній так і безоплатній основі. У разі надання оплатної правової допоги, що клієнт сплачує адвокату вартість наданих послуг у розмірі визначеному сторонами в усному порядку та/або згідно додатків до цього договору, які підписуються сторонами додатково. Сума гонорару узгоджується сторонами додатково.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року, або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань у конкретно визначеному процесі, окрім випадків передбачених змістом самого договору. Сторони можуть визначити інший обсяг повноважень адвоката (п. 13 договору про надання правової допомоги).

Відповідно до Додатку 1 до договору про надання правової допомоги (а.с. 34-35 т.2), підписаного між адвокатом Веремієнко Володимиром Віталійовичем та ТОВ "Торгова група Флагман" в особі дтректора О.М. Галіцан:

- розрахунок вартості однієї години надання послуг - 1300 грн.;

- розрахунок вартості одного документа - 1300 грн.;

- розрахунок вартості однієї години надання послуг - 2500 грн.;

- розрахунок вартості одного документа - 2500 грн.

У разі участі адвоката у цивільних та господарських справах щодо стягнення заборгованості з будь-яких суб`єктів господарювання чи фізичних осіб на користь клієнта - клієнт повинен до закриття підготовчого засідання у справі перерахувати на рахунок адвоката суму в розмірі 10 % від суми стягуваної заборгованості зазначеної в позовних вимогах. У разі участі адвоката в судових засіданнях чи слідчих діях за межами Київської області (відрядження) розрахунок проводиться за формулою: 1500 грн./за 1 день (відрядні) + фактичний час участі + фактично понесені витрати (харчування, проживання, заправка автомобіля, проїзд до місця іншими видами транспорту). Розрахунок проводиться у триденний термін з дати підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

26.02.2019 між адвокатом Веремієнко Володимиром Віталійовичем та ТОВ "Торгова група Флагман" в особі директора О.М. Галіцан підписано акт приймання-пердачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 11.02.2019 (а.с. 36-37 т.2), відповідно до якого загальна сума витрат на професійну правову допомогу станом на 26.02.2019 складає у загальній сумі 49 560 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Торгова група Флагман" згідно платіжного доручення № 201 від 13.02.2019 (а.с. 57 т.2) сплатило Веремієнко В ОСОБА_8 . 49 250,00 грн., в призначенні платежу значиться - "оплата за надання правової допомоги згідно договору від 11.02.2019 без ПДВ".

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи встановлені обставини у справі №904/1643/18, умови договору щодо строку здійснення розрахунку за поставлений товар, а також факт отримання товару відповідачем, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару на підставі договору за видатковими накладними на дату звернення з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.

Частина перша статті 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідальність у вигляді пені за прострочення терміну оплати товару передбачена п. 7.2 Договору.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені попереднім рішенням суду у справі №904/1643/18 обставини прострочення оплати поставленого позивачем відповідачу товару, суд першої інстанції у цій справі (№ 904/4967/18), перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, дійшов правомірного висновку стосовно їх задоволення повністю, а саме пені у сумі 51 296, 13 грн., 3% річних у сумі 7 751,71 грн. та інфляційних втрат у сумі 28 491,83 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно того, що первісні позовні вимоги ТОВ "Торгова група "Флагман" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо не погодження апелянтом з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог за зустрічним позовом про визнання спірного договору недійсним, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність втановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається зі змісту спірного договору поставки № 0111/2 від 01.11.2016 його підписано зі сторони ТОВ "Торгова група "Флагман" директором Галіцан Оленою Михайлівною, зі сторони ТОВ "Паритет Пак" директором Дудко Юрієм Юрійовичем.

ТОВ "Паритет Пак" зазначає, що директор ОСОБА_1 не підписував договір, перебував у цей час за кордоном, підпис не є оригіналом підпису, а проставлено факсіміле ОСОБА_1 . Окрім того вважає, що фактично договір укладено від імені ТОВ "Паритет Пак" ОСОБА_9 О.М ОСОБА_10 , на якого були фактично покладені всі обов`язки директора товариства.

Разом з тим, матеріали справи містять наказ по ТОВ "Паритет Пак" № 03-к від 12.05.2016"Про надання права першого підпису другому заступнику директора, відповідно до якого другому заступнику директора - Мірошніченко О.М. надано право першого підпису, зокрема, на всіх договорах (поставки, купівлі-продажу, виконання робіт, надання послуг, оренди, перевезення та ін.).

Отже, у разі фактичного підписання спірного договору безпосередньо ОСОБА_2 відсутні підстави стверджувати, що договір з боку ТОВ "Партитет Пак" було укладено особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності або свободи відповідного волевиявлення.

Щодо доводів апелянта про те, що за наявності на договорі факсіміле ОСОБА_1 договір слід вважати неукладеним, колегія суддів зазначає таке.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що спірний договір ними виконувався, відсутні підстави вважати його неукладеним. Фактичне виконання договору є його схваленням.

Щодо доводів апелянта, які ґрунтуються на обставинах родинних зав`язків посадових осіб сторін договору та пов`язаності осіб, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд, приймаючи рішення (зокрема в частині вимог за зустрічним позовом), керується законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, ТОВ Паритет Пак" в зустрічній позовній заяві (з урахуванням уточнень) посилаючись, зокрема, на п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, зазначає, що договір поставки № 0111/2 від 01.11.2016 укладено фізичними особами, які пов`язані між собою, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Між тим, ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору поставки № 0111/2 від 01.11.2016), зокрема її п.п. 14.1.159 п. 14.1, дає лише визначення поняття пов`язаних осіб - юридичних та/або фізичних осіб, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, проте в зазначеній статті не міститься правових наслідків щодо вчиненння цими особами правочинів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент укладення договору №0111/2 від 01.11.2016) (сфера застосування Закону) цей Закон визначає, зокрема, порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.

Отже, сфера дії зазначеного Закону не розповсюджується на діяльність господарських товариств, які не є акціонерними товариствами, відповідно, Закон не може бути застосований до правовідносин, що склалися між ТОВ "Паритет Пак" та ТОВ "ТГ Флагман".

Також, на момент укладення спірного договору діяв Закон України "Про господарські товариства", проте, в зазначеному Законі (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) не міститься правового регулювання щодо осіб, пов`язаних родинними зв`язками.

17.06.2018 набув чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який містить ст. 45 "Правочин, щодо якого є заінтересованість".

Відповідно до цієї правової норми правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб:

1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;

3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;

4) іншою особою, визначеною статутом товариства.

2. Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

3. Якщо учасники товариства не дійшли згоди про встановлення у статуті порядку погодження щодо правочинів із заінтересованістю, правила цієї статті не застосовуються.

4. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.

Також, відповідно до ст. 42 цього Закону

1. Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

2. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов`язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством.

3. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов`язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.

4. При обранні на посаду посадова особа товариства зобов`язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У разі зміни складу афілійованих осіб посадова особа у п`ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про таку зміну, зобов`язана повідомити про це товариство.

5. Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов`язані з виконанням посадовою особою її повноважень, є конфліктом інтересів.

6. Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов`язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган товариства та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з дня отримання інформації про наявний конфлікт інтересів.

7. Посадовим особам забороняється розголошувати інформацію, що стала їм відома у зв`язку з виконанням ними посадових обов`язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом. Ця заборона діє також протягом одного року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інший строк не встановлений таким договором.

8. Порушення посадовою особою обов`язків, передбачених частинами другою, четвертою, шостою і сьомою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.

9. Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Разом з тим, посилання апелянта на зазначений Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в якості підстави для визнання недійсним спірного договору не є правомірними, оскільки спірний договір укладено сторонами до набрання чинності цим Законом.

Крім того, з обставин, які, на думку апелянта, сприяли виникненню заборгованості, не вбачається відсутність його вини, як підприємства, яке самостійно відповідає за наслідки своєї діяльності та діяльності його посадових осіб. Порядок відшкодування збитків посадовими особами господарського товариства передбачений ст. 89 ГК України. Належних доказів введення відповідача в оману при укладенні договору не надано. Не доведено відповідачем і факту порушення ним зобов`язання саме з вини кредитора. (позивача).

Щодо посилань ТОВ "Паритет Пак" на заяви свідків, на підставі яких, зокрема, товариство дійшло висновку про те, що борг ТОВ "Притет Пак" був навмисно нарощений перед ТОВ "Торгова група Флагман" посадовою особою ТОВ "Паритет Пак" Мірошніченко О.М., який діяв не в інтересах ТОВ "Паритет Пак", як того вимагало діюче законодавство, а в інтересах підприємства своєї дружини - ОСОБА_4 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В матералах справи наявні нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_11 (власник 99,99 % ТОВ "Паритет Пак"), ОСОБА_3 (з 01.01.2011 - заступник головного бухгалтера ТОВ "Паритет Пак") та ОСОБА_12 (завідувач складом з 01.12.2011 ТОВ "Паритет Пак") (а.с. 199-201 т. 1), відповідно до яких зазначеними особами повідомлено наступне. ТОВ "Торгова група Флагман" було як постачальником, так і покупцем ТОВ "Паритет Пак", в подальшому було з`ясовано, що ТОВ "Торгова група Флагман" купує продукцію у ТОВ "Паритет Пак" та продає за цінами останнього іншим покупцям. В процесі вивчення фінансового стану ТОВ "Паритет Пак" було з`ясовано, що у 2017 році ТОВ "ТГ Флагман" став одним постачальником сировини для виробництва ТОВ "Паритет Пак", 30 % всієї сировини необхідної для виробництва ТОВ "Паритет Пак" постачало ТОВ "ТГ Флагман", а ціни на сировину останнього було значно вищими ніж у постачальників з якими ТОВ "Паритет Пак" співпрацювало до цього, при цьому другий заступник директора ТОВ "Паритет Пак" ОСОБА_2 скоротив об`єми закупки сировини у постійних постачальників на користь ТОВ "ТГ Флагаман", за період співпраці ТОВ "ТГ Флагман" на його рахунок ТОВ "Паритет Пак" сплатило більше 20 млн. грн., при цьому кредиторська заборгованість підприємства перед іншими постачальниками за 2017 рік зросла на 25 %. ОСОБА_2 . приймав рішення по відвантаженням продукції покупцям, у яких протермінована заборгованість по попереднім поставкам, тим самим кредитуючи їх, а саме підприємство почало користуватись кредитними ресурсами банку. Всі розпорядження щодо отримання та відвантаження товару ТОВ "ТГ Флагман" працівники отримували від МІрошніченко О ОСОБА_13 , товар постачався за рахунок ТОВ "Паритет Пак" покупцю ТОВ "Торгова група "Флагман", а саме ТОВ "Перший Столичний хлібзавод", ТОВ "Черкасихліб ЛТД", ТОВ "Катеринославхліб". У подальшому було з`ясовано, що співвласник директор ТОВ "ТГ Флагман" Галіцан О.М. є законною дружиною другого заступника директора ТОВ "Паритет Пак" ОСОБА_9 О.М.

Між тим, зазначені показання свідків, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, не спростовують підписання між ТОВ "ТГ Флагман" та ТОВ "Паритет Пак" спірного договору, як і не спростовують виконання сторонами умов цього договору, а сама по собі недобросовісна поведінка посадової особи ТОВ "Паритет Пак" по відношенню до товариства не є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні зустрічного позову.

Щодо розподілу судових витрат в розмірі 49 560, 00 грн. на послуги адвоката, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно їх часткового задоволення в силу наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання правової допомоги від 11.02.2019, акт приймання-передачі послуг за договором про надання правої допомоги від 11.02.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Веремієнко В.В. та платіжне доручення № 201 від 13.02.2019, відповідно до якого підтверджується оплата ТОВ "Торгова група "Флагман" адвокату Веремієнко В.В. за надання правової допомоги згідно договору від 11.02.2019 49 560,00 грн..

Тобто доводи ТОВ "Паритет Пак" про те, що невідомо які саме послуги адвокат Веремієнко В.В. надавав ТОВ "Торгова група Флагман", яким методом оцінив свої послуги в зазначену суму, а також те, що ТОВ "Торгова група Флагман" не надано жодної виписки з рахунку спростовуються матеріалами справи.

Посилання ТОВ "Паритет Пак" на те, що акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги підписано не з адвокатом Веремієнко В.В., а з виконавцем, є безпідставними, оскільки графі "Виконавець" - значиться саме Веремієнко ОСОБА_14 , а також дані щодо свідоцтва його про право на заяняття адвокатською діяльністю та адреса для листування, тобто зазначений акт підписано саме адвокатом Веремієнко В.В.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з позовної заяви ТОВ "Торгова група "Флагман", а також з заяви про збільшення розміру позовних вимог товариством не зазначався та не надавався орієнтовний розрахунок понесених ним витрат на правничу допомогу (послуги адвоката), а зазначалось тільки щодо витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Водночас згідно зі статтею 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Тобто кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.

Враховуючи положення частини восьмої статті 129 ГПК України, Верховний Суд у своїх судових рішеннях дотримується висновку, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (постанова КГС ВС від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17).

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл понесених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.2019 у справі № 927/26/18).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України понесені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 зазначив, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", положенням ГПК України.

Роботи та послуги адвоката, витрати, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не має підстав для вирішення питання про їх відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що роботи та послуги адвоката, витрати, про відшкодування яких заявлено вимогу виконані саме адвокатом Веремієнко В.В., з яким ТОВ "Торгова група Флагман" укладено договір про надання правової допомоги від 11.02.2019.

Відповідно до статті 632 ЦК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні.

Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Враховуючи вищезазначене, незначну складність (з правової точки зору) справи, незначну ціну позову по цій справі; явку адвоката Веремієнко В.В. до судового засідання лише 1 раз за весь час розгляду справи в суді першої інстанції; суд першої інстанції вважав за доцільне зменшити розмір витрат позивача на послуги адвоката, які підлягають стягненню з ТОВ "Паритет Пак", до 4 925,00 грн., з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Зазначена норма Конституції України міститься і у статті 74 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Також з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак", наведені в обгрунтування вимог апеляційної скарги.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак".

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/4967/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 12.03.2019 у справі №904/4967/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 05.07.2019

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко