Рішення

від 21.06.2019 по справі 909/183/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2019 Справа № 909/183/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.,

секретар судового засідання Тузін Г.П.,

За участю:

представників позивача: Чмихова Ю.А.; Ружицького В.М.,

представника відповідача: Богославця О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Вигодське лісове господарство", вул. Данила Галицького, буд.40, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" вул. Данила Галицького, буд.40 а, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552

про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу № 11 від 15.05.2014 з моменту укладення,

встановив, що ДП "Вигодське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Вектор-Долина" про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу № 11 від 15.05.2014 з моменту укладення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що підставами для визнання спірного договору недійсним є, зокрема, відсутність у позивача договору, відомостей про реєстрацію його в журналі реєстрації договорів підприємства та первинні документи в підтвердження господарської операції щодо спірного договору. Вказав позивач також на те, що спірний договір слід визнати недійсним з підстав встановлених ст. 215,216 ЦК України, оскільки директор підприємства підписав договір будучи тимчасово непрацездатним в зв"язку з хворобою. В підтвердження позовних вимог подав суду копії листа - вимоги ТОВ "Вектор-Долина" від 16.02.2016; листа вих.№179-04/08 від 24.02.2016; листа ТОВ "Вектор-Долина" №04/03-01 від 04.03.2016; договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014р.; акту приймання-передачі від 15.05.2014; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 по справі №909/331/16; постанови ЛАГС від 19.09.2016 по справі 909/331/16; постанови ВГС України від 07.12.2016 по справі №909/331/16; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2017 по справі №909/331/16; постанови ЛАГС від 06.06.2017 по справі №909/331/16; постанови ВГС України від 17.10.2017 по справі 909/331/16; витягу з журналу реєстрації договорів по ДП "Вигодське лісове господарство"; бухгалтерської довідки ДП "Вигодське лісове господарство" про відсутність автомобіля марки та моделі Урал 4320 з причіпом на позабалансовому рахунку "Орендовані необоротні активи"; генеральних договорів страхування наземного транспортного засобу з додатками та переліком застрахованих транспортних засобів за 2013-2015 роки; листа-вимоги головного державного аудитора фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 07.10.2014; довідки Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №07-21/71 від 21.10.2014; листа-вимоги №327-04/08 від 31.10.2014; листа вимоги №333-04/08 від 03.11.2014; листа-вимоги №1-04/08 від 02.01.2015; листа-вимоги №517-04/08 від 30.07.2015. за місяць до звільнення, та наявність висновку експертизи по аналогічній ситуації, якою Позивач також зазначив в позові про те, що у справі №909/952/16 встановлено, що договір підписаний цією ж особою (Тимочком І. Я.) значно пізніше дати вказаної в договорі.

Відповідач, щодо позову заперечив, вказавши на те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, були предметом дослідження у справі №909/331/16, а відповідно в силу ст.75 ГПК України, не підлягають доказуванню. Так, судами встановлено факт укладення договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014р., передачі транспортного засобу Урал 4320 з причіпом-розпуском за договором оренди, факт знаходження транспортного засобу під час дії договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014р. на території ДП Вигодське лісове господарство та користування транспортним засобом позивачем протягом дії договору оренди. Суд також зробив висновок щодо наявності вини (умислу) ДП Вигодське лісове господарство щодо неповернення транспортного засобу після закінчення дії договору оренди транспортного засобу. Щодо підписання спірного договору директором, який на час підписання, перебував на лікарняному, вказав на те, що ОСОБА_1 , який підписав спірний договір від 15.05.2014., перебував на лікарняному із 12.05.2014р. по 06.06.2014р., мав обсяг повноважень на підписання договорів від імені державного підприємства, як директор ДП, оскільки на головного лісничого ОСОБА_2 В.Б., за наказом №94-к від 12.05.2014р., було покладено виконувати обов`язки директора. Зазначене, викладено в постанові ЛАГС від 06.06.2017 у справі №909/331/16. Також, вказав на те, що ВГС України зазначив, що сама по собі відсутність у директора повноважень на час укладення від імені підприємства договору не створює підстави для визнання такого договору недійсним. Крім того, звернув увагу на те, що в силу викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину, а у разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. В підтвердження заперечень надав суду копії нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_1 від 07.09.2016р. та від 17.09.2016, акту огляду від 10 червня 2014 року; заяви ОСОБА_1 від 16.09.2016р.; акту ДП Вигодське лісове господарство від 16.09.2016р.; акту №2 від 25.01.2016 року; акту державного виконавця 26.07.2017р.; акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 05.01.2016р.; наказу № 1, про призначення директора на роботу від 30.11.2004 року; наказу №8 про відпустку від 30.01.2019 року; наказу №7 від 30.01.2019р.

Cуд неодноразово відкладав підготовче засідання та витребовував документи, необхідні для розгляду справи, зокрема, зобов`язував відповідача надати суду оригінал договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014, укладеного між ТОВ "Вектор - Долина" та ДП "Вигодське лісове господарство".

10.05.2019, представник позивача направив суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії статуту ДП "Вигодське лісове господарство"; контракту директора ДП (Тимочка) на травень 2014; витягу з журналу реєстрації договорів ДП "Вигодське лісове господарство" за період 01.04.14-01.08.14 рр.; витягу з журналу реєстрації наказів ДП "Вигодське лісове господарство" за період 01.04.14-01.08.14 рр. та довідки Державної фінансової іспекції в Івано-Франківській області №07-21/71 від 21.10.2014.

14.05.2019, представник позивача направив суду клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи документів, на вирішення якої поставити питання, що стосуються договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014 та акту приймання передачі-транспортного засобу.

23.05.2019, представник відповідача направив суду заперечення на клопотання про призначення судової експертизи та клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви від 22.05.2019 про втрату документів.

Суд, враховуючи відсутність оригіналу документу, який би мав бути предметом дослідження, у випадку задоволення клопотання про призначення зазначенної експертизи, закрив підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне:

згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статутом ДП "Вигодське лісове господарство" передбачено, що органом управління підприємства є його директор. Головний лісничий підприємства є першим заступником директора. Трудові відносини з найманими працівниками та службовцями Підприємства регулюються правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовими договорами та чинним трудовим законодавством.

Державним агентством лісових ресурсів України, 22.11.2013., укладено контракт з ОСОБА_1 про найняття останнього на посаду директора ДП "Вигодське лісове господарство " За умовами зазначеного контракту, керівник має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські договори та інші угоди, у межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов"язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.

Умовами вказаного контракту (п.7), передбачено також обов"язок керівника, відповідно до специфіки підприємства, забезпечувати виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку (додаток 1), перелік, яких щороку визначається і затверджується органом управління.

Кодекс законів про працю України визначає, що контракт є особливою формою договору за яким працівник зобов"язується виконувати роботу, визначеного угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. При цьому, якщо менше не встановлено колективним договором, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. За виконану роботу працівникові виплачується винагорода- заробітна плата.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди транспортного засобу № 11 від 15.05.2014 (далі договір), підписаний від імені позивача Тимочком ОСОБА_3 ., який виходячи з відомостей зазначених в листку непрацездатності (а. с.141), був тимчасово непрацездатним в зв"язку з хворобою, а обов`язки директора поклав, наказом №94_к від 12.05.2014, на головного лісничого ОСОБА_4 . Приступив ОСОБА_5 до виконання обов"язків директора 20.06.2014, про що також видав відповідний наказ №135_к від 20.06.2014 (а. с. 182).

Відповідно до п.1.3. положення "Про експертизу тимчасової непрацездатності", затвердженого наказом МОЗ України 09.04.2008 № 189, тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи.

Випадком тимчасової непрацездатностi є тимчасова непрацездатнiсть, яка триває безперервно вiд початку визначеного захворювання, травми тощо, пiдтверджується видачею листка непрацездатностi з можливим продовженням лiкування до вiдновлення працездатностi, що пiдтверджується закриттям листка непрацездатностi - "стати до роботи".

Не несе обов`язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, i не має пiдлягати внутрiшньому трудовому розпорядку також і працівник який у відпустці (ЗУ "Про вiдпустки") .

З урахуванням зазначеного, працiвники, якi перебувають у вiдпустцi, на листку непрацездатностi, в розумiннi трудового законодавства не можуть вважатися такими, що виконують у цей перiод роботу, обумовлену трудовим договором і такими, яким виплачується заробітна плата.

У разі настання тимчасової непрацездатності, внаслідок захворювання або травми, застрахованій особі, згідно вимог ст.22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Із відомостей про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за червень 2014 вбачається, що Тимочко І.Я. призначено допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100%.

Отже, в силу вказаного, станом не 15.05.2014 року, ОСОБА_1 , поклавши на головного лісничого ОСОБА_4 , наказом №94_к від 12.05.2014, обов"язки директора, тобто всі обов`язки передбачені контрактом і статутом, наділив саме його, на час, до закінчення причин відсторонення від роботи, повноваженнями на укладення господарських договорів. Зазначене також підтверджує і факт видачі ОСОБА_6 .Я наказу №135_к від 20.06.2014, згідно якого, Він приступив до виконання обов`язків директора ДП "Вигодське лісове господарство" з 20 червня 2014 року.

Враховуючи викладене та те, що за наведених обставин, ОСОБА_1 ,15.05.2014, не міг виконувати обов"язки покладені на нього контрактом і статутом, як на директора Державного підприємства, при цьому залишаючись його директором, вимога позивача- державного підприємства від імені якого уклався спірний договір Тимочком І ОСОБА_7 , є обґрунтованою.

Посилання позивача на відсутність у ДП "Вигодське лісове господарство" спірного договору, відсутність відомостей про його укладення, відсутність спірного Договору в Журналі реєстрації договорів підприємства, а також відсутність будь-яких первинних документів на підтвердження господарської операції щодо спірного договору, відсутність у первинних документів по укладенню спірного Договору у відповідача та наявність висновку експертизи по аналогічній ситуації у справі №909/952/16, якою встановлено, що договір підписаний цією ж особою (Тимочком І. Я.) значно пізніше дати вказаної в договорі, судом не приймаються, оскільки вищевказані обставини, в даному випадку, не є підставою для визнання договору недійсним.

Твердження відповідача, про те, що Львівським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України у справі №909/331/16, встановлено ряд обставин, які не потребують доказування, суд не приймаються, виходячи з приписів ч.7 ст. 75 ГПК України, якими визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Посилання відповідача, як на підставу відмови в позові, на те, що апеляційною та касаційними інстанціями був встановлений факт, що Тимочко був наділений повноваженнями на підписання договору, в момент хвороби, а відповідно договір укладений правомірно, не підтверджується об`єктивними обставинами встановленими судом у даній справі, зокрема, згідно наказу №94_к від 12.05.2014, покладено обов`язки директора на головного лісничого ОСОБА_4 .

Отже, видавши такий наказ, ОСОБА_1 відсторонив себе від виконання обов"язків директора, а тому не вправі був підписувати будь-які документи, що породжують юридичні факти.

За таких обставин, підписаний ним договір оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014 є недійсним.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди транспортного засобу № 11 від 15.05.2014, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" та державним підприємством "Вигодське лісове господарство".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" (вул. Данила Галицького, буд.40 а, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ 33083204) на користь державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (вул. Данила Галицького, буд.40, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552, код ЄДРПОУ 22186175) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І.М.

Повне рішення складено 05.07.2019