Рішення

від 04.07.2019 по справі 908/942/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/65/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 Справа № 908/942/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовії К.Ю.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» , (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

до відповідача Новоолександрівська загальноосвітня школа 1-ш ступенів Запорізького району Запорізької області (70433, с. Новоолександрівка, Запорізька область, вул. Шкільна, буд. 14)

про стягнення суми 202807 грн. 92коп.

За участю представників сторін:

від позивача Жейнова А.І., довіреність № Др-8-0519 від 28.05.2019.

від відповідача Калниш В.В. - директор, наказ № 94-К від 23.08.2007.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» до Новоолександрівської загальноосвітня школи 1-ш ступенів Запорізького району Запорізької області про стягнення 202807 грн. 92 коп., яка складається 181628 грн. 37 коп. суми основного боргу, 14910 грн. 92 коп. суми пені, 4862 грн. 52 коп. суми інфляційних втрат, 1406 грн. 12 коп. суми 3 % річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019 справу № 908/942/19 призначено до розгляду суді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі № 908/942/19, присвоєний номер провадження 32/65/19, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без призначення судового засідання.

28 травня 2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справи у судовому засідання з повідомленням сторін.

Клопотання відповідача судом прийнято до розгляду та задоволено. Судове засідання призначено на 11.06.2019.

Відповідач частково визнав заявлені позовні вимоги. 25.05.2019 до канцелярії Господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає суму основного боргу, в частині стягнення 3% річних та суми індексу інфляції просить суд відмовити в задоволенні, так як умовами договору не передбачена відповідальність сторін у вигляді 3% річних та суми індексу інфляції. Щодо нарахованої суми пені, відповідач просить суд врахувати, що виникнення заборгованості сталося не з вини відповідача, а внаслідок відсутності своєчасного фінансування. Даний факт відповідач розцінює, як форс-мажорні обставини.

В судовому засіданні 11.06.2019 позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити. 06.06.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач виклав свої заперечення щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини. Вказує на те, що усне посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин не засвідчено відповідно до вимог законодавства України, а саме відповідно до вимог ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в України № 671/97-ВР від 02.12.1997 та не може бути прийнято судом, як доказ наявності таких обставин.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 1 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ (ТОВ ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ ) є постачальником природного газу зі спеціальними обов`язками постачання на території Запорізької області.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 28.05.2015р. № 1652 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП № 2247 від 01.09.2015 року) ТОВ ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ отримало ліцензію серія НОМЕР_1 №299031, на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гудяйпільського району) усім категоріям споживачів, крім підприємств теплоенергетики.

21 лютого 2018 між ТОВ ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ та НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНОЮ ШКОЛОЮ 1 - Ш СТУПЕНЮ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ було укладено договір № 41АВZрг273-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (з додатковими угодами).

Згідно п. 1.1 договору, позивач передає відповідачу у власність у 2018 -2019 роках природний газ, а останній зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 2.9.1 договору, на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за підсумками розрахункового періоду відповідач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати позивачу копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу відповідачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та відповідачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Пункт 2.9.2 передбачає, що на підставі отриманих від відповідача даних та/або даних Оператора ГРМ позивач протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником позивача.

Як встановлено пунктом 2.9.5 вищезазначеного договору, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим договором (пункт 3.4 договору).

Як встановлено пунктом 4.2. договору, на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів оплата газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача в наступному порядку:

4.2.1. - 30% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного звітного місяця постачання.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

На виконання умов договору в лютому, березні, квітні, листопаді та грудні 2018 позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 26,914 тис. куб. метрів на суму 342882 грн. 72 коп., що підтверджується актами приймання - передачі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманого природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 181 628грн. 37 коп.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що договірні зобов`язання відповідачем виконані частково. Таким чином, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 181628грн. 37 коп. доведені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, в т.ч. є його невиконання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в т.ч. сплата неустойки (ст. 610 та п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Застосування штрафних санкцій, відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, є способом захисту прав і законних інтересів.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції - заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки у вигляді грошової суми - неустойка, штраф, пеня, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 217 і ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до пункту 6.2.1 договору, у разі порушення споживачем строку оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань, з оплати отриманого природного газу позивачем пред`явлена вимога про стягнення пені в розмірі 14910 грн. 92коп. (розрахунок долучений до матеріалів справи).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок та встановлено, що вимога про стягнення пені в розмірі 14910 грн. 92 коп. пред`явлена до стягнення обґрунтовано.

Разом з тим, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Статтею 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником ; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, ч.3 ст.551 ЦК України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому варто відмітити, що чинне цивільне та господарське законодавства України, правозастосовна практика не визначають вичерпного переліку виняткових випадків для пом`якшення відповідальності за порушення господарського зобов`язання, але встановлення критеріїв зниження розміру штрафних санкцій покладаються на розсуд суду.

Виходячи з викладеного, надаючи оцінку поясненням відповідача щодо наявності форс - мажорних обставин при виконанні умов даного договору, враховуючи заперечення позивача щодо відсутності таких обставин, суд погоджують з позицією позивача.

Але, враховуючи ступінь вини відповідача та взявши до уваги обставини справи, а саме те, що існували обставини (відсутність своєчасного фінансування), які не залежали від відповідача, а також соціальну значимість відповідача, суд дійшов висновку про доцільність зменшити розміру пені до 100 (сто) грн. 00 коп.

оржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України ).

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем умов договору, позивачем пред`явлені вимоги по стягненню суми витрат від інфляції в розмірі 4862грн. 52коп. та 3% річних в розмірі 1406грн. 12коп.

Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних судом до уваги не приймаються, так як відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача в частині задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 238, 240, 241, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 233 ГК України ч.3 ст.551, ст. 625 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов По

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» , до відповідача Новоолександрівська загальноосвітня школа 1-ш ступенів Запорізького району Запорізької області про стягнення суми 202807 грн. 92коп. задовольнити частково.

Стягнути з Новоолександрівська загальноосвітня школа 1-ш ступенів Запорізького району Запорізької області (70433, с. Новоолександрівка, Запорізький район, Запорізька область, вул. Шкільна, буд. 14, ЄДРПОУ 26404203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» , (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ЄДРПОУ 39587271) 181 628 (сто вісімдесят одна) грн. 37 коп. основного боргу, 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 4862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 52 коп. суми індексу інфляції, 1406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 12 коп. суми 3% річних, 2819 (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 95 коп. судового збору.

Видати наказ.

Зменшити розмір пені до 100 (сто) грн. 00коп.

Повний текст рішення оформлено та підписано 05 липня 2019.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій