Рішення

від 04.07.2019 по справі 910/5666/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2019Справа № 910/5666/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВПОЖСЕРВІС" (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Поштова, буд. 44, кв. 177, код ЄДРПОУ 36209106)

до Приватного підприємства "БУДРЕМКОМПЛЕКТ" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-А, код ЄДРПОУ 34427153)

про стягнення 52 257,18 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВПОЖСЕРВІС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "БУДРЕМКОМПЛЕКТ" ( далі - відповідач) про стягнення 52 257,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 22 від 19.02.2018, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 52 257,18 грн., яка складається з 38 790,80 грн. - сума основного боргу, 8 601,66 грн. - пеня за неналежне виконання зобов`язань, 4 017,20 грн. - інфляційні та 847,52 грн. - 3 % річних у відповідача перед позивачем.

Ухвалою від 11.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач письмового відзиву на позов у визначеному порядку не надав, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, докази повідомлення відповідача про розгляд справи (ухвала суду від 11.05.2019), згідно повідомлення про вручення, були надіслані на адресу відповідача , вказану у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ та повернені до суду із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання , тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті, та вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Позивач ухвалу суду від 11.05.2019 отримав 20.05.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВПОЖСЕРВІС" (далі - позивач, виконавець) та Приватним підприємством "БУДРЕМКОМПЛЕКТ" (далі - відповідач, замовник) укладено договір №22, відповідно до умов якого, виконавець за дорученням замовника взяв на себе зобов`язання виконати роботи по монтажу: системи пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, обладнання тривожних сповіщань; системи автоматичного пожежогасіння сервісної.

Відповідно до п. 1.2. договору, виконавець зобов`язався виконати передбачений обсяг робіт відповідно до затвердженого проектно-кошторисної документації. Договірні ціни є невід`ємною частиною договору (Додаток №1, №2).

Пунктами 2.1, 2.3 договору передбачені зобов`язання сторін, відповідно до яких виконавець зобов`язався виконати передбачений обсяг робіт згідно з діючими нормативними актами і у строки, що не перевищують 60 робочих днів, починаючи з моменту зарахування авансового платежу, при умові будівельної готовності об`єкту.

Згідно до п.п. 3.1, 3.3 договору, сума договору становить 68 790,80 грн. Замовник протягом 15 діб після підписання договору здійснює авансовий платіж в розмірі 50% суми договору.

Остаточний розрахунок замовник здійснює шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3.4 договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та проставлення печаток сторін і діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач за виконані роботи позивачем по договору № 22 від 19.02.2018 розрахувався не в повному обсязі, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 38 790,80 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт на суму 68 790,80 грн. Останній акт виконаних робіт підписаний сторонами 31.07.2018, тобто роботи по договору були виконані позивачем у повному обсязі 31.08.2018.

На виконання умов п. 3.3 договору відповідач здійснив авансові платежі 20.03.2018 в розмірі 10 000,00 грн та 05.05.2018 в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями №1395 від 20.03.2018 та №1516 від 04.05.2018 відповідно із зазначенням призначення платежу: оплата за будматеріали згідно рахунка №128 від 20.03.2018.

За умовами п. 3.4 договору, остаточний розрахунок замовник здійснює шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Тобто, сума у розмірі 48790,80 грн повинна була сплачена замовником не пізніше 07.09.2018.

За ствердженнями позивача у позовній заяві та наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №395 від 27.02.2019 відповідач перерахував позивачеві 10 000,00 грн із зазначенням: призначення платежу - оплата за виконані роботи згідно КБ-2 та договору №22 від 19.02.2018

Отже, судом встановлено, що на момент звернення позивача із позовною заявою, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором у розмірі 38 790,80 грн.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 38 790,80 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.3. договору, за порушення строків оплати робіт замовник сплачує виконавцю пеню (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочки, від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення.

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем суми пені у розмірі 8 601,66 грн з урахуванням визначеного позивачем періоду є вірним та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням визначеного позивачем періоду та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 4 017,20 грн та 847,52 грн 3% річних.

Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору не надав.

З огляду на вказані вище приписи законодавства та встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного розрахунку за надані послуги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "БУДРЕМКОМПЛЕКТ" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-А, код ЄДРПОУ 34427153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВПОЖСЕРВІС" (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Поштова, буд. 44, кв. 177, код ЄДРПОУ 36209106) основний борг в розмірі 38 790 (тридцять вісім тисяч сімсот дев`яноста) грн 80 коп, пеню в розмірі 8 601 (вісім тисяч шістсот одна) грн 66 коп, інфляційні в розмірі 4 017 (чотири тисячі сімнадцять) грн 20 коп, 3% річних в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн 52 коп та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04.07.2019

Суддя Ягічева Н.І.