Рішення

від 04.07.2019 по справі 917/1413/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 Справа № 917/1413/18

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Промінь", вул. Воровського, 33 - Б, м.Київ, 01054

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алоей", вул. Івана Мазепи, 8 Б, м. Кременчук, Полтавська область,39605

про стягнення 150 000,00грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи: 12.11.2018р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Промінь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алоей" про розірвання договору на транспортно-експедиційне обслуговування №12/12/17-01 від 12.12.2017р., укладеного між ТОВ "Торговий Дім "Промінь" та ТОВ "Компанія "Алоей" та стягнення заборгованості у розмірі 150 000,00грн.

Ухвалою від 04.12.2018р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 27.12.2018р.

Ухвалою суду від 11.04.2019р. суд закрив провадження у справі в частині розірвання договору №12/12/17-01 на транспортно-експлуатаційне обслуговування від 12.12.2017 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та закрив підготовче провадження.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 150000,00 грн. попередньої оплати згідно Договору №12/12/17-01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору в частинні надання послуг та не повернув позивачу передоплату, сплачену на підставі договору транспортно-експедиційного обслуговування №12/12/17-01 від 12.12.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2019 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча мав достатній термін для формування та надання до суду вмотивованих заперечень. Ухвали суду надсилались на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися з відміткою поштової установи "адресат вибув". За ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначені ухвали вважаються врученими.

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд даної справи.

Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався. За п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Промінь" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алоей" (Експедитор) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №12/12/17-01, згідно умов якого 1.1. Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта надати наступні послуги, пов`язані з транспортуванням вантажу (зерна) Клієнта (далі - ТЕП);

- забезпечення відправки вантажу Клієнта залізничним транспортом згідно його заяви та в погоджені з ним строки;

- укладання від свого імені договорів з транспортною організацією (перевізником) на транспортування вантажу Клієнта з пункту відправлення в пункт призначення;

- оформлення товарно-транспортної та іншої документації згідно заяви (посвідчення якості, карантинний сертифікат та ветеринарне свідоцтво Ф.2), а також організації ТЕП відповідно з діючими вимогами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору загальна договірна ціна по Договору не являється фіксованою та складається з договірних цін Додатків до Договору. Розмір договірної ціни в кожному окремому випадку визначається у відповідності до виду та об`єму наданих транспортно-експедиторських послуг (ГЕП) та встановлюється в відповідному Додатку до Договору та включає в себе суму винагороди Експедитору та загальну суму втрат Експедитора, складену з суми вартості послуг третіх осіб, залучених Експедитором до виконання Договору, та суми зборів/обов`язкових платежів, сплачених Експедитором при виконанні Договору. На підставі заявки Клієнта за цінами узгодженим у Додатках до Договору проводитися оплата протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку в розмірі 100% затрат ТЕО і включає в себе залізничний тариф, додаткові збори, ЗПУ, оформлення карантинних сертифікатів, показників безпеки, ветеринарних свідоцтв, прикордонний ветеринарний контроль, ветеринарні дослідження. Після відправки заявленого об`єму вантажу та підпису Сторонами Акту виконаних робіт за виконання робіт передбачених Договором, Клієнт сплачує Експедитору винагороду згідно відповідного Додатку.

Сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підпису його Сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині обов`язків по Договору, які невиконанні на вказану дату, - до повного виконання Сторонами цих обов`язків по Договору. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу Сторону в письмовій формі про розірвання договору.

Як зазначає позивач, 11.01.2018р. він направив відповідачу заявку №11/01 від 11 січня 2018р., яку просив виконати в строк до 25 січня 201 8 року.

18.01.2018 р. відповідач виставив позивачу рахунок № СФ - 0000001 на суму 368750,00 грн. згідно договору №12/І2/17-01 від 12.12.2017р. за транспортно-експедиторські послуги зерна кукурудзи.

19.01.2018р. платіжним дорученням №3169 позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 150 000,00 грн., в призначенні платежу якого зазначено: Оплата за транспортно-експедиторські послуги зерна згідно рах.№1 від 18.01.2018р. у т.ч. 1ІДВ 20% - 25 000,00 грн.

За даними позивача, станом на час розгляду справи, заявка Клієнта №11/01 від 11 січня 2018р. не виконана, хоча строк її виконання був вказаний до 25 січня 2018 року.

14.04.2018 року Позивач направив Відповідачу пропозицію від 12.04.2018р. вих.№12042018-1 про розірвання Договору №12/12/17-01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2017р., яка отримана Відповідачем 18.04.2018р. В даній пропозиції позивач пропонував відповідачу укласти Додаткову угоду до Договору №12/І2/17-01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2017р. якою розірвати даний договір та вимагав сплатити на його банківський рахунок кошти в сумі 150000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, 31.12.2018 р. Договір №12/12/17-01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2017р. припинив свою дію.

Відповідач отримані кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача із позовом про стягнення неповернутої передоплати в сумі 150000,00 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - Господарського кодексу України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедитування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Письмова форма договору транспортного експедитування передбачена ст. 930 ЦК України.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Суд встановив факт перерахування позивачем на рахунок відповідача 150000 грн., згідно рахунку - фактури №СФ- 0000001 від 18.01.2018 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №3169 від 19.01.2018 р.

Відповідачем послуги позивачу згідно заявки №11/01 від 11.01.2018 р. та рахунку - фактури №СФ- 0000001 від 18.01.2018 р. не надані. Вказані обставини, матеріалами справи не спростовані.

Отже, під час розгляду справи, суд встановив факт попередньої оплати позивачем вартості транспортно-експедиційних послуг за договором на суму 150000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2019 р. суд закрив провадження у даній справі в частині вимоги про розірвання договору №12/12/17-01 на транспортно-експлуатаційне обслуговування від 12.12.2017 р., оскільки 31.12.2018 р. закінчився термін його дії.

Отже, відповідна правова підстава для утримання коштів, які були перераховані позивачем відповідачу, відпала.

Згідно приписів ч. 1, 2 та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави (Глава 83) застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

З аналізу наведених норм права та встановлених судом фактичних обставин справи стосовно того, що договір, на підставі якого було перераховано спірну суму коштів, припинив свою дію, слід дійти висновку, що правовідносини сторін за даним договором припинились, а оскільки перерахована позивачем спірна сума коштів знаходиться у відповідача, який на цю суму послуги не надав, а відтак і права на ці кошти не набув, до спірних правовідносин в частині повернення таких коштів не можуть застосовуватись виключно положення Цивільного кодексу України, що регулюють договірні правовідносини (зобов`язальне право).

Так, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України передбачено розповсюдження положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями цього Кодексу.

Також, аналіз ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що положенні цієї статті підлягають застосуванню навіть у разі отримання особою коштів на підставі договірних зобов`язань, але за умови припинення дії цих зобов`язань.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді припинення дії договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 року в справі № 927/468/17.

Таким чином, оскільки правова підстава отримання відповідачем грошових коштів в якості передоплати за надані послуги в установленому порядку припинена у виді припинення дії договору, суд вважає за доцільне застосувати до спірних відносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України та задовольнити позовні вимоги про стягнення 150000,00 грн. попередньої оплати за договором №12/12/17-01 на транспортно-експлуатаційне обслуговування від 12.12.2017 р.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2250,00 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алоей" (вул. Івана Мазепи, 8 Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікацій код 38742799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Промінь" (вул. Воровського, 33 - Б, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 38123183) - 150000,00 грн. передоплати за договором транспортного-експедиційного обслуговування № 12/12/17-01 від 12.12.2017р. року, 2250,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Паламарчук