Рішення

від 02.07.2019 по справі 915/1431/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року Справа № 915/1431/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства Орлант-М (09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Івана Франка, 15-В; ідентифікаційний код 40255840)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Зелений Гай (56541, Миколаївська обл., Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 12; ідентифікаційний код 00414090)

про: стягнення 301548,24 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

15.05.2019 приватне підприємство Орлант-М звернулося до Господарського суду Миколаївського області з позовною заявою б/н від 10.05.2019 (вх. № 8016/19) про стягнення з приватного акціонерного товариства Зелений Гай суми основного боргу 154000,00 грн, суми нарахованої пені 30741,04 грн, суми нарахованого штрафу у розмірі 109600,00 грн, суми індексації від розміру боргу з урахуванням інфляції 7207,20 грн, а всього заборгованість в розмірі 301548,24 грн станом на 10.05.2019.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 02/10-1 на виконання робіт від 02.10.2018; акту виконаних робіт № 16/10-1 від 16.10.2018; акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 31.12.2018; претензії від 15.04.2019; платіжних доручень № 887 від 12.10.2017, № 936 від 16.11.2018; рахунків № 4 від 04.10.2018, № 16 від 16.10.2018; банківських виписок; застосування норм статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані неналежним виконанням приватним акціонерним товариством Зелений Гай грошових зобов`язань за укладеним договором № 02/10-1 на виконання робіт від 02.10.2018, а саме зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою суду від 05.06.2019, після усунення недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1431/19, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 02.07.2019 о 09 год. 30 хв.; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

01.07.2019 до суду надійшла така кореспонденція:

1) заява позивача б/н від 24.06.2019 (вх. № 10858/19) про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, за тексом якої приватне підприємство Орлант-М повідомило суд про те, що 21.06.2019 від відповідача згідно платіжного доручення № 57 надійшли грошові кошти на поточний рахунок позивача в сумі основного боргу 154000,00 грн. Тобто відповідач добровільно перерахував свою заборгованість в частині основного боргу. З урахуванням наведеного позивач просить суд: зменшити позовні вимоги приватного підприємства Орлант-М до приватного акціонерного товариства Зелений Гай на суму добровільно сплаченого 21.06.2019 основного боргу в розмірі 154000,00 грн; стягнути штрафні санкції та пені з відповідача на користь позивача суму нарахованої пені 30741,04 грн, суму нарахованого штрафу у розмірі 109600,00 грн, суму індексації від розміру боргу з урахуванням інфляції 7207,20 грн, а всього заборгованість в розмірі 147548,24 грн станом на 10.05.2019.

2) заява позивача б/н від 24.06.2019 (вх. № 10863/19) про розгляд справи без участі позивача, у якій заявник просить суд здійснювати розгляд справи (02 липня 2019 року о 10 год. 00 хв.) та подальші засідання у справі за його відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Крім того, позивач зазначив, що позов підтримує з урахуванням заяви від 24.06.2019 про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, позовні вимоги просить задовольнити.

3) заява відповідача № 100 від 27.06.2019 про визнання позову. У вказаній заяві приватне акціонерне товариство Зелений Гай зазначило, що заявлений позов визнає в повному обсязі та вважає заявлені в ньому вимоги такими, що підлягають задоволенню. У зв`язку зі складним фінансовим становищем, яке викликане пошкодженням кліматичними умовами багаторічних насаджень, що є основним товаровиробництвом, спричинило накопичення та заборгованість по виплаті грошових коштів за договором на виконання робіт. Товариство 21.06.2019 вже здійснило оплату основної суми боргу в сумі 154000,00 грн на банківський рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, що надійшла до суду 01.07.2019, тобто до початку першого судового засідання, суд дійшов висновку, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства Зелений Гай суми нарахованої пені 30741,04 грн, суми нарахованого штрафу у розмірі 109600,00 грн, суми індексації від розміру боргу з урахуванням інфляції 7207,20 грн, а всього заборгованість в розмірі 147548,24 грн.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

02.07.2019 сторони своїх повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання позивачем (11.06.2019) та відповідачем (11.06.2019) копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019 у справі № 915/1431/19 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400136782270, 5400136782289.

При цьому позивач просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності (заява б/н від 24.06.2019 (вх. № 10863/19)).

Згідно ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Дану справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження.

02.07.2019 за результатами розгляду справи на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2018 року між приватним підприємством Орлант-М та приватним акціонерним товариством Зелений Гай був укладений договір № 02/10-1 на виконання робіт (далі - Договір). Предметом договору є надання позивачем, як виконавцем, послуг по збиранню врожаю зернових, технічних культур, трав, кукурудзи на зерно і силос на площах відповідача, як замовника, з використанням необхідної для цього техніки (п.1.1 Договору).

За умовами наведеного договору:

- виконавець зобов`язується провести збирання врожаю зернових, технічних культур, трав, кукурудзи на зерно і силос у відповідності з агротехнічними вимогами на площах замовника: збирання кукурудзи на силос на площі 100 га (п. 2.1.1 Договору);

- замовник зобов`язується провести зачистку площ, де буде працювати техніка виконавця по виконанню робіт відповідно п. 2.1.1 цього Договору, від каміння, металобрухту та інших предметів. Подати представнику виконавця (начальника виробничої дільниці) акти зачистки до початку збиральних робіт, залишити собі копії з відміткою виконавця про дату вручення і підписом останнього (п. 2.2.2 Договору);

- замовник зобов`язується в день закінчення виконавцем робіт оформити акт виконаних робіт з зазначенням обсягів виконаних робіт та плати, що належить виконавцю за надані на підставі умов договору послуги, зі підписами представників сторін та скріплений печаткою замовника (п. 2.2.6 Договору);

- робота виконавця по збиранню трав і кукурудзи на силос оплачується замовником грошима з розрахунку 1600,00 грн в т.ч. ПДВ 226,67 грн за один зібраний гектар кукурудзи на силос (п. 3.1 Договору);

- замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування грошей на його поточний рахунок в процесі збирання врожаю. Остаточний розрахунок проводиться на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт. Передоплату в розмірі 10 % замовник зобов`язується перераховувати на рахунок виконавця на протязі п`яти банківських днів після підписання цього договору (п. 3.2 Договору);

- при невчасному розрахунку (розділи 3 та 4 Договору) замовник зобов`язаний оплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочки, а також відшкодувати всі збитки, яких зазнав виконавець внаслідок невиконання замовником умов цього Договору (п. 4.5 Договору);

- за порушення умов п. 2.2.2 цього Договору замовник сплачує на користь виконавця штраф в розмірі п`ятдесят відсотків вартості робіт за цим Договором (п. 4.8 Договору);

- термін дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2018 (п. 8.6 Договору);

- вартість робіт по даному Договору становить 160000,00 грн, в т.ч. ПДВ 26666,67 грн (п. 9.1 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виконавця, щодо стягнення з відповідача, як замовника, штрафних санкцій за договором на виконання робіт, внаслідок порушення останнім строків розрахунків за отримані послуги.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, згідно з приписами статей 901, 902 та 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивачем було виконано роботи зі збирання кукурудзи на силос, а відповідачем прийнято відповідні роботи на загальну суму 219200,00 грн , що підтверджується копією акту виконаних робіт № 16/10-1 від 16.10.2018.

Для проведення відповідної оплати за виконані роботи відповідачу були сформовані рахунки:

- № 4 від 04.10.2018 на суму 16000,00 грн (передоплата за послуги по збиранню кукурудзи на силос згідно договору № 02/10-1 від 02.10.2018);

- № 16 від 16.10.2018 на суму 219200,00 грн (за послуги за послуги по збиранню кукурудзи на силос згідно акта № 16/10-1 від 16.10.2018).

У свою чергу відповідач здійснив часткову оплату за вказані обумовлені Договором роботи на загальну суму 65200,00 грн, що підтверджується банківськими виписками та копіями платіжних доручень:

- № 887 від 12.10.2018 на суму 16000,00 грн (призначення платежу: Згідно рах № 4 від 04/10/2018 За послуги збирання врожаю. У т.ч. ПДВ 2666,67 грн. );

- № 936 від 16.11.2018 на суму 49200,00 грн (призначення платежу: За послуги комбайну згідно рах № 16 від 16/10/2018 У т.ч. ПДВ 8200,00 грн. ).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 16.04.2019 скерував на адресу відповідача претензію б/н від 15.04.2019. У вказаній претензії позивач зазначив, що станом на 15.04.2019 борг ПрАТ Зелений Гай перед ПП Орлант-М (з урахуванням часткового розрахунку 65200,00 грн), складає 154000,00 грн. Крім того в порушення вимог п. 2.2.2 Договору, ПрАТ Зелений Гай не провело зачистку площ, визначених для виконання робіт технікою ПП Орлант-М від каміння, металобрухту та інших предметів. Тому, на підставі п. 4.7 Договору підлягає стягненню штраф з ПрАТ Зелений Гай за порушення умов Договору в сумі 109600,00 грн. З урахуванням наведеного позивач вимагав негайного виконання грошових зобов`язань.

Матеріали справи не містять відповіді приватного акціонерного товариства Зелений Гай на вказану претензію.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності оплати за виконані роботи за договором № 02/10-1 на виконання робіт від 02.10.2018, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Разом із тим, в період розгляду даної справи відповідач здійснив оплату основного боргу за договором № 02/10-1 на виконання робіт від 02.10.2018 в сумі 154000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 57 від 21.06.2019 (призначення платежу: за послуги комбайну згідно рах.№16 від 16/10/2018р. в т.ч. ПДВ 20% 25666,67 грн. .

Враховуючи наведене, позивачем було зменшено позовні вимоги, а отже сума позову складає 147548,24 грн, у тому числі: сума нарахованої пені 30741,04 грн, сума нарахованого штрафу у розмірі 109600,00 грн, сума індексації від розміру боргу з урахуванням інфляції 7207,20 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені в розмірі 30741,04 грн та штрафу в розмірі 109600,00 грн, суд зазначає таке.

За приписами частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.5 Договору, при невчасному розрахунку (розділи 3 та 4 Договору) замовник зобов`язаний оплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочки, а також відшкодувати всі збитки, яких зазнав виконавець внаслідок невиконання замовником умов цього Договору.

Судом перевірено розрахунок сум пені в розмірі 30741,04 грн та штрафу в сумі 109600,00 грн та встановлено їх вірне визначення позивачем.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми індексації від розміру боргу з урахуванням інфляції 7207,20 грн суд зазначає наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Інфляційні нарахування на суму боргу не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати.

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних витрат та встановлено, що позивачем суму індексації від розміру боргу з урахуванням інфляції в розмірі 7207,20 грн зазначено вірно.

За такого, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем заявлений позов визнано в повному обсязі.

Так, як було зазначено вище, 01.07.2019 до суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшла заява № 100 від 27.06.2019 про визнання позову. Вказана заява підписана керівником приватного акціонерного товариства Зелений Гай Шуликом В.П., повноваження якого підтверджуються отриманим на запит суду витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2019 за № 1005342859.

У вказаній заяві відповідач в повному обсязі визнає заявлені позовні вимоги приватного підприємства Орлант-М та зазначає про оплату 21.06.2019 основної суми боргу в сумі 154000,00 грн.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши заяву відповідача суд встановив, що відповідачем повністю визнаються позовні вимоги та обставини, на які посилається позивач у своєму позові, вказане визнання позову викладене в адресованій суду заяві, яка підписана повноважним представником відповідача, визнання даного позову не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд вважає за можливе прийняти заявлене відповідачем визнання позову.

Таким чином, беручи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Так, позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір в сумі 4523,22 грн, згідно з платіжним дорученням № 1050 від 10.05.2019.

За правилами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, беручи до уваги зміст статті 130 ГПК України та визнання позову відповідачем, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1106,61 грн.

Також, враховуючи зменшення позовних вимог позивачем, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ч. 1 ст. 130 ГПК України, позивачу належить повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 3416,61 грн.

При цьому, оригінал платіжного доручення № 1050 від 10.05.2019 залишається в матеріалах судової справи № 915/1431/19.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 130, 162, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Зелений Гай (56541, Миколаївська обл., Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 12; ідентифікаційний код 00414090) на користь приватного підприємства Орлант-М (09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Івана Франка, 15-В; ідентифікаційний код 40255840) суму нарахованої пені у розмірі 30741,04 грн, суму нарахованого штрафу у розмірі 109600,00 грн, суму інфляційних витрат в розмірі 7207,20 грн та 1106,61 грн судового збору.

3. Повернути приватному підприємству Орлант-М (09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Івана Франка, 15-В; ідентифікаційний код 40255840) із Державного бюджету України 50 % судового збору, що складає 3416,61 грн, який перерахований згідно з платіжним дорученням № 1050 від 10.05.2019.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство Орлант-М (09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Івана Франка, 15-В; ідентифікаційний код 40255840);

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Зелений Гай (56541, Миколаївська обл., Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 12; ідентифікаційний код 00414090).

Повне рішення складено та підписано судом 05.07.2019.

Суддя О.Г. Смородінова