Рішення

від 25.06.2019 по справі 916/853/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/853/19

За позовом: Приватного підприємства "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" (65044, м. Одеса, вул. Гагаріна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 32432952)

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ХАДЖИБЕЙ» Міністерства охорони здоров`я України (67663, Одеська область, село Усатове, вул.Вернидуба, буд. 1, код ЄДРПОУ 01982028)

До відповідача: Приватного підприємства „Сфінкс» (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 84, код - 31690100)

про визнання договору припиненим

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Коломійчук А.С. - на підставі ордеру серії ОД № 255566 від 18.04.2019 р.;

Від третьої особи: Підопригора Є.М. - на підставі ордеру серії ОД № 286784 від 07.05.2019.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство (далі-ПП) "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі- ПП) „Сфінкс» про визнання припиненим з 30.10.2008р. договору про заміну сторони у зобов`язанні, укладеного 30.10.2008р.між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП „Сфінкс» та Санаторієм «ХАДЖИБЕЙ» .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2019р. відкрито провадження у справі та призначено справу №916/853/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ХАДЖИБЕЙ» Міністерства охорони здоров`я України (нова назва Санаторію «ХАДЖИБЕЙ» ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 травня 2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/853/19 на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06 червня 2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/853/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в ході розгляду справи по суті позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач просить суд розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи документами згідно клопотання, що надійшло до суду 18.04.2019р.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа - Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ХАДЖИБЕЙ» Міністерства охорони здоров`я України, письмової позиції щодо суті спору до матеріалів справи не надавала. Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Позивач у справі зазначив, що 30.11.2007р. між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" (Інвестор) та Санаторій ХАДЖИБЕЙ , за погодженням Міністерства охорони здоров`я України, укладено Інвестиційний договір на будівництво комплексу санаторію Хаджибей , предметом якого є фінансування Інвестором за рахунок власних коштів передпроектних, проектних робіт, будівництва та введення в експлуатацію нового санаторного комплексу на узбережжі Хаджибейського лиману в с.Холодна Балка Одеської області на вільній частині земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні сСанаторію ХАДЖИБЕЙ .

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та з моменту його затвердження Міністерством охорони здоров`я України та діє до повного виконання всіма Сторонами своїх зобов`язань (п.9.2 Інвестиційного Договору).

Позивач зазначає, що 30 жовтня 2008 року між Санаторієм ХАДЖИБЕЙ , ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" та ПП Сфінкс укладено робочий проект договору про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до умов якого передано ПП Сфінкс усі права та обов`язки первісного Інвестора за Інвестиційним договором. Вказаний договір було складено в єдиному примірнику і не було передано на погодження до Міністерства охорони здоров`я України .

Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і скріплення їх підписів печатками та діє до повного виконання Інвестиційного Договору (п.5 Договору про заміну сторони).

Позивач зазначає, що під час розгляду Господарським судом Одеської області справи №916/2482/18 Міністерством охорони здоров`я було надано пояснення, згідно яких Міністерство вважає, що відносини між сторонами врегульовані положеннями Інвестиційного договору від 30.11.2007 року з урахуванням договору про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008 року. Також, представником Державного закладу Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій Хаджибей у справі№916/2482/18 надано пояснення, згідно яких державне підприємство погоджує договори щодо державного майна, яке надане в оперативне управління з органом, що прийняв рішення щодо створення такого підприємства. Проте, наданий примірник договору такого погодження не має, а також, відсутній у відповідача, отже є таким, що не підлягає виконанню, є нікчемнім та неукладеним, оскільки не пройшов затвердження Міністерством охорони здоров`я, у зв`язку з чим договір про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008р. фактично є нікчемним, неукладеним, та таким, що за своєю правовою природою не породив і не може породити жодних юридичних наслідків.

З урахуванням зазначеного, ПП Сфінкс було направлено на адресу ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" лист, в якому зазначено про відсутність примірнику договору про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008р., та про те, що ПП Сфінкс не набуло прав сторони Інвестиційного договору на будівництво комплексу Санаторія ХАДЖИБЕЙ з огляду на відсутність погодження з Міністерством охорони здоров`я України договору про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008 р.

Позивач вказує, що в березні 2019 року, з огляду на те, що договір про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008р. є робочим проектом договору , є фактично неукладеним, та є таким, що за своєю правовою природою не породив і не може породити жодних юридичних наслідків враховуючі відсутність затвердження Міністерством охорони здоров`я (та відсутність у сторін оригіналів примірників договору), згідно ст. 207, 631, 653 Цивільного кодексу України ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" та ПП Сфінкс дійшли згоди: вважати договір про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008 року таким, що не створює у сторін взаємних прав і обов`язків, з моменту його укладання (розірваним); визначити, що ПП Сфінкс не набуло прав і обов`язків сторони Інвестиційного договору на будівництво комплексу санаторій ХАДЖИБЕЙ , відповідні права і обов`язки інвестора з 30.11.2007р. належать ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" за Інвестиційним договором на будівництво комплексу санаторій ХАДЖИБЕЙ , укладеним 30.11.2007р.; ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП Сфінкс та Державний заклад Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ХАДЖИБЕЙ не мають жодних претензій (в тому числі фінансових) з укладенням/розірванням договору про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008р.

В обґрунтування позову ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" зазначає, що за змістом ст.ст. 559, 598 Цивільного кодексу України припинення зобов`язання означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб`єктивне право і кореспондуючий йому обов`язок перестають існувати. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Позивач також зазначив, що ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що способами захисту прав суб`єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин. Загальні умови припинення господарських зобов`язань визначені в ст. 202 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Крім того, позивач зазначив, що підстави припинення зобов`язань визначені в статтях 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов`язання припиняється; виконанням, проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.

Також, як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/6968/17, в якій зазначено, що у разі існування між сторонами, які перебувають між собою в певних правовідношеннях, спору про припинення зобов`язань за договором такий спір може бути передано на вирішення суду, а вимога про визнання припиненими зобов`язань за договором, по суті, є вимогою про припинення господарських правовідносин за цим договором, що відповідає передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України способам захисту.

Позивач також зауважив, що відступлення прав за відповідним Інвестиційним договором та припинення відповідного зобов`язання, в тому числі шляхом вирішення цього питання, стосується лише інтересів первісного і нового Інвестора, так як згідно з п.3.2.5. Інвестиційного договору Інвестор має право, відповідно до Цивільного кодексу України, передати свої права та обов`язки за цим договором іншій (третій) особі Така передача не погоджується Інвестором з іншими сторонами цього договору та здійснюється без будь-якої згоди боржника.

Таким чином, враховуючи вище наведене позивач просить суд визнати припиненим з 30.10.2008р. договір про заміну сторони у зобов`язанні , укладений 30.10.2008р.між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП „Сфінкс» та Санаторієм «ХАДЖИБЕЙ» .

Відповідач письмових заперечень щодо суті позовних вимог до матеріалів справи не надав. В судові засідання щодо розгляду справи по суті представник відповідача не з`являвся.

Представник третьої особи - Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ХАДЖИБЕЙ» у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що відсутність у позивача та у третьої особи оригіналу договору договір про заміну сторони у зобов`язанні, укладений 30.10.2008р.між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП „Сфінкс» та Санаторієм «ХАДЖИБЕЙ» , унеможливлює визнання такого договору припиненим.

Крім того, представник третьої особи вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 30.11.2007р. між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" (Інвестор) та Санаторій ХАДЖИБЕЙ , за погодженням Міністерства охорони здоров`я України , укладено Інвестиційний договір на будівництво комплексу санаторію Хаджибей , предметом якого є фінансування Інвестором за рахунок власних коштів передпроектних, проектних робіт, будівництва та введення в експлуатацію нового санаторного комплексу на узбережжі Хаджибейського лиману в с.Холодна Балка Одеської області на вільній частині земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Санаторію ХАДЖИБЕЙ .

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та з моменту його затвердження Міністерством охорони здоров`я України та діє до повного виконання всіма Сторонами своїх зобов`язань (п.9.2 Інвестиційного Договору).

За умовами п.3.2.5 Інвестиційного договору Інвестор має право, відповідно до Цивільного кодексу України , передати свої права та обов`язки за цим договором іншій (третій) особі. Така передача погоджується Інвестором з іншими сторонами цього договору та здійснюється без будь-якої згоди боржника.

30 жовтня 2008р. між Санаторієм ХАДЖИБЕЙ , ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" та ПП Сфінкс було укладено договору про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до умов якого сторони уклали даний договір про заміну сторони Інвестиційного договору на будівництво комплексу Санаторію ХАДЖИБЕЙ від 30.11.2007р. та погодилися змінити одну3 із сторін Інвестиційного договору , а саме: передати ПП Сфінкс усі права та обов`язки Первісного Інвестора - ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" за Інвестиційним договором.

Сторони також зазначили, що після підписання цієї угоди ПП Сфінкс стає стороною Інвестиційного договору і є повним правонаступником Первісного Інвестора відносно його прав та обов`язків за Інвестиційним договором. За умовами п.4 договору сторони погоджуються з тим та не заперечують , що укладання даного договору ніяким чином не впливає на трок та порядок виконання Інвестиційного договору.

Сторони також зазначили, що дана Угода є невід`ємною частиною Інвестиційного договору від 30.11.2007р.

За приписами ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, у будь-якому випадку, договір про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008р., мав бути укладений у письмовій формі, та погоджений з Міністерства охорони здоров`я України, враховуючи те, що Санаторій ХАДЖИБЕЙ відносився до сфери управління зазначеного Міністерства.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судом встановлено, що шляхом обміну листами від 07.03.2019р. та від 11.03.2019р., згідно ст. 207, 631, 653 Цивільного кодексу України ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" та ПП Сфінкс дійшли наступної згоди: 1) вважати договір про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008 року таким, що не створює у сторін взаємних прав і обов`язків, з моменту його укладання (розірваним); 2) визначити, що ПП Сфінкс не набуло прав і обов`язків сторони інвестиційного договору на будівництво комплексу санаторій ХАДЖИБЕЙ , відповідні права і обов`язки інвестора з 30.11.2007р. належать ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" за Інвестиційним договором на будівництво комплексу санаторій ХАДЖИБЕЙ , укладеним 30.11.2007р.; 3) ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП Сфінкс та Державний заклад Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ХАДЖИБЕЙ не мають жодних претензій (в тому числі фінансових) з укладенням/розірванням договору про заміну сторони в зобов`язанні від 30.10.2008р.

Частиною другою ст.20 Господарського кодексу України визначено, що способами захисту прав суб`єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин.

Загальні умови припинення господарських зобов`язань визначені в ст. 202 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 598Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Крім того, підстави припинення зобов`язань визначені в ст.ст. 604 - 609 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов`язання припиняється, зокрема, за домовленістю сторін.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, наявні підстави вважати, що договір про заміну сторони у зобов`язанні, укладений 30.10.2008р. між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП „Сфінкс» та Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ХАДЖИБЕЙ» , є припиненим.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Посилання третьої особи у справі у якості підстави для відмови у задоволенні позову на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, на думку суду є безпідставним, адже, гідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Зазначене дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає способу, передбаченому законодавству, адже, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Щодо відсутності у представників позивача та третьої особи оригіналу договору договір про заміну сторони у зобов`язанні, укладений 30.10.2008р. між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП „Сфінкс» та Санаторієм «ХАДЖИБЕЙ» як на підставу відмови у позові, слід зазначити, що , на думку суду, зазначене лише підтверджує той факт, що договір є робочим проектом , існує в одному екземплярі ( учасники справи не заперечували проти цього), у сторін цього договору не виникало необхідності в отриманні його оригіналу, так як він сторонами не виконувався, не породив жодних юридичних наслідків, адже, не був затверджений органом управління - Міністерством охорони здоров`я України.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, позовна заява Приватного підприємства "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові втрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ХАДЖИБЕЙ» Міністерства охорони здоров`я України, до Приватного підприємства „Сфінкс» про визнання договору припиненим - задовольнити повністю.

2. Визнати припиненим з 30.10.2008р. договір про заміну сторони у зобов`язанні, укладений 30.10.2008р. між ПП "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток", ПП „Сфінкс» та Санаторієм «ХАДЖИБЕЙ» .

3. Стягнути з Приватного підприємства „Сфінкс» (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 84, код - 31690100) на користь Приватного підприємства "Інжинірингова інвестиційна група "Розвиток" (65044, м. Одеса, вул. Гагаріна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 32432952) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 05 липня 2019 р. у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні 04.07.2019р. на підставі наказу голови Господарського суду Одеської області №30-А від 02.07.2019р.

Суддя Н.В. Рога