Рішення

від 04.07.2019 по справі 926/1151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Справа № 926/1151/19

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Кифірюка А.І.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 926/1151/19

за позовом Вижницької міжрайонної гуртово-роздрібної торгової бази Чернівецької облспоживспілки

до Товариства з обмеженою відповідальністю Біонеріка

про стягнення в сумі 376 193,47 грн.

Представники:

Від позивача - Малишева І.В. - представник. Довіреність № 1 від 14.05.2019 р.

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Вижницька міжрайонна гуртово-роздрібна торгова база Чернівецької облспоживспілки звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біонеріка про стягнення заборгованості за Договором оренди № 1 від 02.01.2018 р. в сумі 376 193,47 грн., у тому числі 325 972,11 грн. основний борг та 50 221,36 грн. пеня.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 02.01.2018 року позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення площею 3000 м 2 , які розміщені за адресою: м. Вижниця, вул. Українська, 87, а останній прийняв ці приміщення та зобов`язався щомісячно сплачувати орендну плату. В порушення умов Договору відповідач орендну плату не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 325 972,11 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 50 221,36 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 28.05.2019 р.

Ухвалами суду від 28.05.2019 р. та 13.06.2019 р. відкладався розгляд справи по суті в зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання. Розгляд справи призначено на 04.07.2019 р.

В судовому засіданні 04.07.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.05.2019 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 28.05.2019 р. та 13.06.2019 р. надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: вул. Українська АДРЕСА_1 , та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), у засідання суду явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

На адресу господарського суду, повернулись повідомлення про вручення відповідачу вищевказаних ухвал, що свідчить про належне повідомлення останнього про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 року між Вижницькою міжрайонною гуртово-роздрібною торговою базою Чернівецької облспоживспілки та Товариством з обмеженою відповідальністю Біонеріка укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 1 (далі - Договір № 1). Згідно з умовами Договору позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення площею 3000 м 2 , що розміщені за адресою: м. Вижниця, вул. Українська, 87, а останній прийняв приміщення та зобов`язався щомісячно сплачувати орендну плату.

Договір укладений строком на один рік по 02.01.2019 р. (п. 5.1. Договору № 1)

Відповідно п.5.1.2. Договору № 1 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Суд відмічає, що на день розгляду спору, докази визнання правочину у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

На виконання умов Договору оренди № 1 згідно Акту прийому-передачі від 02.01.2018 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Біонеріка передано в оренду нежитлові приміщення загальною площею 3000 м 2 .

Згідно п. 3.1. Договору за вказаний об`єкт оренди встановлюється орендна плата за перший місяць оренди в сумі 30000,00 грн. на місяць. Кожний наступний орендний платіж підлягає щомісячній індексації шляхом коригування платежу за попередній місяць на індекс інфляції за поточний.

Сторони встановлюють наступний порядок здійснення розрахунків по оренді: орендні платежі у вказаному в п.3.1. розмірі здійснюються щоквартально, не пізніше 5 числа місяця наступного за пройденим кварталом, шляхом перерахування цих платежів Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.3.2. Договору № 1).

Додатковою угодою № 2 від 01.03.2019 р. сторони внесли зміни до Договору № 1 в частині розміру орендної плати за перший місяць, встановивши її в розмірі 39393,90 грн.

В порушення умов Договору відповідач орендну плату за період з 01.06.2018 р. по 31.03.2019 р. не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 325 972,11 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо розрахунку за оренду, а тому позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості по орендній платі за період 01.06.2018 р. по 31.03.2019 р. в сумі 325 972,11 грн.

Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної сплати платежів, передбачених цим договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

З урахуванням пункту 4.2. Договору, статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 50 221,36 грн. пені за період з 06.06.2018 року по 31.03.2019 року.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу).

Відповідно до 256 Цивільного кодексу України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом проведено перерахунок суми нарахованої пені що становить 48097,85 грн. відповідно проведеного розрахунку:

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів прострочення / Кількість днів у роціРозмір облікової ставки НБУРозмір облікової ставки НБУ x 2Сума пені за період прострочення 187902.73 03.11.2018- 31.12.2018 59 / 365 18% 36% 10934.39 187902.73 01.01.2019- 25.04.2019 115 / 365 18% 36% 21312.80 187902.73 26.04.2019- 03.05.2019 8 / 365 17.5% 35% 1441.45 32608.35 01.12.2018- 31.12.2018 31 / 365 18% 36% 997.01 32608.35 01.01.2019- 25.04.2019 115 / 365 18% 36% 3698.59 32608.35 26.04.2019- 03.05.2019 8 / 365 17.5% 35% 250.15 32869.22 01.01.2019- 25.04.2019 115 / 365 18% 36% 3728.18 32869.22 26.04.2019- 03.05.2019 8 / 365 17.5% 35% 252.15 33197.91 01.02.2019- 25.04.2019 84 / 365 18% 36% 2750.42 33197.91 26.04.2019- 03.05.2019 8 / 365 17.5% 35% 254.67 39393.90 01.03.2019- 25.04.2019 56 / 365 18% 36% 2175.84 39393.90 26.04.2019- 03.05.2019 8 / 365 17.5% 35% 302.20 Загальна сума 48097.85 Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю Біонеріка (код 38907386, вул. Українська, 87, м. Вижниця) на користь Вижницької міжрайонної гуртово-роздрібної торгової бази Чернівецької облспоживспілки (код 01774300, вул. Українська, 87, м. Вижниця) основний борг в сумі 325 972,11 грн., пеню в розмірі 48097,85 грн. та судовий збір в сумі 5611,15 грн.

3. В частині стягнення пені в сумі 2123,51 грн. відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2019 року.

Суддя С.О. Миронюк