Рішення

від 05.07.2019 по справі 917/581/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2019 Справа № 917/581/19

м. Полтава

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг", вул. Б.Хмельницького, буд. 1-Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

про стягнення солідарно 249 999,98 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 249 999,98 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 18.05.2018 року.

За ухвалою від 15.05.2019 року провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг порушив умови укладеного кредитного договору від 18.05.2018 року, не повернув позивачу кредитні кошти у передбачений договором термін.

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи ОСОБА_1 , яка уклала правочин в забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг за кредитним договором б/н від 18.05.2018 року.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, за яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі № 415/2542/15-ц зазначено, що з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 10.05.2019 року направлялась відповідачу-1 за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 45-46) та повернулась до суду із відміткою поштового працівника "організація вибула" (а.с. 65-66). За ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначена ухвала вважається врученою.

Ухвала суду від 10.05.2019 року направлялась відповідачу-2 за адресою реєстрації місця проживання, вказаною в інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова (а.с. 59) та отримана нею особисто 17.05.2019 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення кореспонденції (а.с. 64).

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідачів про розгляд даної справи.

Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористалися. За п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

18.05.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг (далі - Відповідач-1, Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінг було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до "Умов та правил надання послуг КУБ", що підтверджується протоколом використання електронного цифрового підпису від 18.05.2018 року (а.с. 21). Відповідно до цієї заяви Відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (далі -Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк http://privatbank.ua .

Відповідно до пункту 3.2.8.1 Умов, Банк (позивач) за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , а також в системі Приват24 .

Клієнт приєднується до умов та правил надання кредиту Кредит КУБ шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

За п. 3.2.8.2 Умов, розмір кредиту, який може бути наданий в рамках умов та правил надання кредиту Кредит КУБ , складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00грн., що підтверджується випискою надходження коштів по рахунку ТОВ Укрбєлторг (а.с. 29).

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

За п. 3.2.8.3.1.3 Умов, Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

У пункті 3.2.8.10.5 Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

В порушення умов укладеного договору ТОВ Укрбєлторг не повернуло кредитні кошти у розмірі 249 999,98 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 28) та випискою по рахунку відповідача-1 ( а.с. 29),

В забезпечення зобов`язання за кредитним договором б/н від 18.05.2018 року, між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) укладено договір поруки № POR1526633671522 від 18.05.2018року (далі - Договір поруки, а.с. 31), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 (Поручителем) перед Кредитором (Позивачем) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" (Боржником) зобов`язань за угодами приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода 1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно Угоди1 - 2% від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків; поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Згідно з п. 2.1.2 договору поруки, у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою1 незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою1 договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Зміст договору поруки, укладеного Банком з ОСОБА_1 , узгоджується з умовами п. 3.2.8.8.2 Умов та правил надання кредиту Кредит КУБ , згідно якого забезпеченням виконання зобов`язань Клієнта (Відповідача-1) - юридичною особою за цим Договором є укладення Договору поруки.

Договір поруки підписаний поручителем ОСОБА_1 шляхом використання електронного цифрового підпису, що підтверджується протоколом від 18.05.2018 року (а.с. 32).

Отже, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" (відповідач1) за кредитним договором № б/н від 18.05.2018 року забезпечені порукою ОСОБА_1 (відповідач2) за договором поруки № POR1526633671522 від 18.05.2018року.

Повідомлення щодо необхідності сплати заборгованості від 18.03.2019 року (а.с. 33), яке надсилалось Боржнику і Поручителю, останні залишили без реагування.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.05.2018 року в розмірі 249 999,98 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

18.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг через систему інтернет-клієнт-банкінг підписало Анкету-заяву про приєднання до розділу 3.2.8 "Умов та правил надання послуг КУБ" із використанням електронного цифрового підпису.

Таким чином, 18.05.2018 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з Анкети-заяви та Умов (а.с. 20-27).

Укладений між сторонами у справі договір не суперечить чинному законодавству, укладений у письмовій формі, відповідно до протоколу використання електронного цифрового підпису (а.с. 21) підписаний електронним цифровим підписом керівника Біляєвої Д.В. та електронною печаткою ТОВ Укрбєлторг .

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає кредитний договір від 18.05.2018 року як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача-1 взаємних цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

За п. 3.2.8.3.1.3 Умов, Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

Судом встановлено, що позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00грн., що підтверджується випискою надходження коштів по рахунку ТОВ Укрбєлторг (а.с. 29).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику (відповідачу-1) 500 000,00 грн. кредитних коштів в межах кредитного ліміту, внаслідок чого у ТОВ Укрбєлторг виник обов`язок повернути кредит.

Однак, як встановлено судом, відповідач -1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 249 999,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем-1.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, 18.05.2018 року між позивачем та Відповідачем-2 укладено договір поруки № POR1526633671522 від 18.05.2018 року (а.с. 31), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань позичальником, які випливають з Кредитного договору. Договір поруки укладений у письмовій формі, відповідно до протоколу використання електронного цифрового підпису (а.с. 32) підписаний електронним цифровим підписом Біляєвої Д .В . та електронною печаткою ТОВ Укрбєлторг .

Цивільним законодавством визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд визнає, що вимога позивача про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" (відповідач-1), як боржника за кредитним договором б/н від 18.05.2018 року та ОСОБА_1 (відповідач-2), як поручителя за виконання боржником зобов`язань за зазначеним кредитним договором, заборгованості з повернення кредитних коштів у розмірі 249 999,98 грн. - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю щодо солідарного стягнення суми основного зобов`язання з відповідачів, судові витрати за розгляд даної справи в сумі 3750,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів по 1875,00 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" (вул. Б.Хмельницького, буд. 1-Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40877204) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 249 999,98 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбєлторг" (вул. Б.Хмельницького, буд. 1-Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40877204) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 1875,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 1875,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

6. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко