Рішення

від 26.06.2019 по справі 920/323/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Суми

26.06.2019 Справа № 920/323/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/323/19 в порядку загального позовного провадження,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КМП Бізнес Груп , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Суми - Цукор , м. Суми

про стягнення 2 992 346 грн 52 коп,

Представники сторін в судове засідання не з`явились

Суть спору: 01.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю КМП Бізнес Груп звернулось до суду з позовною заявою б/н, б/д (від 01.04.2019 Вх.№ 927), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача: 1) 2 992 346 грн 52 коп боргу, з яких: основна сума заборгованості за поставлений товар - 2 201 629 грн 27 коп, штраф - 330 244 грн 39 коп, пеня - 331 064 грн 06 коп, 3% річних - 27 588 грн 67 коп та інфляційні втрати - 101 820 грн 13 коп; 2) витрати на правову допомогу в розмірі 29 700 грн 00 коп; 3) судовий збір в розмірі 44 885 грн 20 коп.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/323/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.05.2019 № 920/323/19 розгляд підготовчого засідання відкладено на 28.05.2019.

Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано (а.с. 82).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.05.2019 закрито підготовче провадження у справі № 920/323/19, призначено розгляд справи по суті на 26.06.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Представники сторін в судове засідання 26.06.2019 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи по суті були повідомлені належним чином (а.с. 90, 91), тому відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

03.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю КМП БІЗНЕС ГРУП та Товариством з обмеженою відповідальністю СУМИ-ЦУКОР укладено Договір № 0309/1 (далі по тексту - Договір).

За умовами п 1.1. Договору постачальник зобов`язувався передати у власність покупця вугільну продукцію (далі по тексту - Товар), а покупець зобов`язувався прийняти товар, найменування, асортимент, кількість, строки та спосіб поставки якого вказуються в Специфікації (-ях) до Договору та сплатити його вартість в строк на умовах Договору.

Пункт 2.1. Договору зазначає, що ціни на Товар встановлюються відповідно до Специфікації на кожну партію Товару.

У пункту 2.2. Договору визначено, що загальна сума Договору складає сукупність вартості Товару в національній валюті України в Специфікаціях, що додаються до Договору.

Крім того, сторонами було узгоджено, що після підписання уповноваженими представниками сторін Специфікації і скріплення її печаткою, ціна на Товар вважається узгодженою і збільшенню не підлягає.

Пункт 3.1. Договору закріплено способи поставки Товару: залізничним або автомобільним транспортом, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

У пункті 4.1. Договору вказано, що термін оплати кожної партії Товару, в тому числі провізної плати по доставці Товару, здійснюється протягом 3-х календарних днів з дня отримання Товару покупцем або в інший термін, який буде узгоджено сторонами в Специфікації.

Так, за умовами узгодженої Специфікації від 03.09.2018, постачальник зобов`язувався поставити покупцю кокс кам`яновугільний, марки ККЗ, у кількості 425 т (-/+ 10%), загальною вартістю 3 463 751 грн 70 грн. з урахуванням ПДВ 20%. Порядок оплати: 50% від вартості Товару повинно було бути сплачено на умовах передплати, решта, 50 % від вартості Товару сплачується протягом 3-х банківських днів після поставки обумовленої сторонами загальної кількості Товару відповідно до умов п.4.1. Договору. Строк поставки - вересень-жовтень 2018 року.

За умовами узгодженої Специфікації від 26.10.2018 (далі по тексту - Специфікація 2), постачальник зобов`язувався поставити покупцю кокс кам`яновугільний, марки ККЗ, у кількості 69 т (-/+ 10%), загальною вартістю 586 706 грн 72 коп з урахуванням ПДВ 20%. Порядок оплати: 50% від вартості Товару повинно було бути сплачено на умовах передплати, решта, 50% від вартості Товару сплачується протягом 3-х банківських днів після поставки обумовленої сторонами загальної кількості Товару відповідно до умов п.4.1. Договору. Строк поставки - жовтень-листопад 2018 року.

За умовами узгодженої Специфікації від 01.11.2018 р. (далі по тексту - Специфікація 3), постачальник зобов`язувався поставити покупцю кокс кам`яновугільний, марки ККЗ, у кількості 21 т (-/+ 10%), загальною вартістю 162 960 грн 08 коп з урахуванням ПДВ 20%. Порядок оплати: 50% від вартості Товару повинно було бути сплачено на умовах передплати, решта, 50% від вартості Товару сплачується протягом 3-х банківських днів після поставки обумовленої сторонами загальної кількості Товару відповідно до умов п.4.1. Договору. Строк поставки - жовтень-листопад 2018 року.

Загальна вартість Товару, поставленого на умовах Специфікації 1, Специфікації 2 та Специфікації 3 склала 4 213 418 грн 50 коп з урахуванням ПДВ 20%.

Факт приймання передачі партії Товару підтверджується:

- видатковою накладною №1809101 від 10.09.2018 на загальну суму 1 001 227 грн 99 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1809251 від 25.09.2018 на загальну суму 791 365 грн 39 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1810021 від 02.10.2018 на загальну суму 819 482 грн 90 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1810271 від 27.10.2018 на загальну суму 184 174 грн 90 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1810291 від 29.10.2018 на загальну суму 217 336 грн 57 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1810311 від 31.10.2018 на загальну суму 852 490 грн 42 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1811062 від 06.11.2018 на загальну суму 177 712 грн 62 коп з урахуванням ПДВ 20%;

-видатковою накладною №1811081 від 08.11.2018 на загальну суму 157 838 грн 48 коп з урахуванням ПДВ 20%.

Кожна з вищевказаних видаткових накладних була підписана представниками Постачальника та Покупця, а також завірена печатками Сторін без зауважень та претензій щодо кількості та якості Товару.

Загальна сума відвантаженого Товару відповідно до видаткових накладних склала 4 201 629, 27 грн. (чотири мільйони двісті одна тисяча шістсот двадцять дев`ять тисяч 27 копійок) з урахуванням ПДВ 20%.

У період з 18 вересня по 08 листопада 2018 року, відповідач, порушуючи встановлені Договором строки оплат, проводив часткові розрахунки за поставлений Товар. Із загальної суми заборгованості в розмірі 4 201 629 грн 27 коп з урахуванням ПДВ 20% ТОВ Суми-Цукор , як покупець сплатило на користь ТОВ КМП Бізнес Груп , як постачальника 2 000 000 грн 00 коп з урахуванням ПДВ 20%.

Відтак, заборгованість за поставлений, але не оплачений Товар, склала 2 201 629 грн 27 коп.

Вищевказана сума заборгованості додатково підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 01.02.2019, що підписаний без зауважень від імені обох сторін (а.с. 42).

Позивач двічі, 18.02.2019 та 21.02.2019, направляв на адресу відповідача Претензію (вих. № 1302/1 від 13 лютого 2019 року), проте відповіді, як і зобов`язання зі сплати заборгованості ТОВ Суми-Цукор не було виконано.

Згідно з ст. 265 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 663 та частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі- продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 2 ст. 9 вищевказаного Закону визначені обов`язкові реквізити для первинних документів, до яких відносять: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перебіг строку виконання грошового зобов`язання покупцем, яке виникло на підставі Договору поставки, починається з моменту прийняття товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому, підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення Записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 за № 88, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, - є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, при цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України.

Оскільки вимогами Специфікацій до Договору встановлений інший строк оплати товару, а саме: 50% у вигляді передплати та 50%, сплачується протягом 3-х банківських днів після поставки обумовленої сторонами партії Товару, саме зі спливом такого строку з моменту поставки товару право позивача є порушеним.

Стаття 509 ЦК України визначила зобов`язанням як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України зазначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У свою чергу, ч. 2. ст. 549 ЦК України визначає штрафом як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так, пункт 6.4. Договору вказує про те, що у разі прострочення платежу, покупець сплачує на вимогу постачальника 15% у розмірі вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що встановлена і діє в період прострочення за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

З огляду на положення п. 6.4. Договору, штраф за прострочення платежу становить - 330 244 грн 39 коп з урахуванням ПДВ 20%.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 10.01.2002 № 2921-III, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю КМП Бузнес Груп , в тому числі періоди нарахувань, суд дійшов висновку щодо стягнення загальної суми заборгованості відповідача за Договором, що становить 2 992 346 грн 52 коп боргу, з яких: основна сума заборгованості за поставлений товар - 2 201 629 грн 27 коп, штраф - 330 244 грн 39 коп, пеня - 331 064 грн 06 коп, 3% річних - 27 588 грн 67 коп та інфляційні втрати - 101 820 грн 13 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю КМП Бузнес Груп просило стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1 921 грн 00 коп та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29 700 грн 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність : договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст.1): адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4); адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч. 1 ст.15); стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання (ч. 5 ст. 15). Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання (ч.5 ст.15); ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України. посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Позивачем було додано копію Договору про надання правничої допомоги від 05.03.2019 № 05032019, додаткову угоду від 11.03.2019 № 11032019 до Договору про надання правничої допомоги від 05.03.2019 № 05032019, акт приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди від 11.03.2019 № 11032019 до договору від 05.03.2019 № 05032019 про надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано платіжне доручення від 12.03.2019 № 257 про сплату за послуги з правничої допомоги на суму 29 700 грн 00 коп.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Платіжним дорученням від 12.03.2019 № 257 було перераховано Адвокатському об`єднанню Сота суму в розмірі 29 700 грн 00 коп за послуги з правничої допомоги та правових послуг.

Суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 29 700 грн 00 коп не є завищеними, враховуючи обсяг наданих послуг та ціну позову, тому дійшов висновку про наявність підстав стягнути їх з відповідача.

Судовими витратами у даній справі, також є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 44 885 грн 20 коп, які згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. ст. 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627, 629, 663, 664, 691-693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 232, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 123, 129, 178, 222, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Цукор (код в ЄДРПОУ 40649608, ІПН 406496018194. Місцезнаходження: 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, буд.127/1 кв.15. Тел./факс: (0542) 78-14-12, 78-14-35. E-mail: sumy-sugar@ukr.net. Банківські реквізити: п/р № 88008010004648 РВ АКБ Індустріалбанк м. Суми, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КМП Бізнес Груп (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 41781927) основну суму заборгованості за поставлений товар - 2 201 629 грн 27 коп, штраф - 330 244 грн 39 коп, пеню - 331 064 грн 06 коп, 3% річних - 27 588 грн 67 коп, інфляційні втрати - 101 820 грн 13 коп, витрати на правову допомогу - 29 700 грн 00 коп, витрати по сплаті судового збору - 44 885 грн 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 04.07.2019.

Суддя Ю.А. Джепа