Ухвала

від 05.07.2019 по справі 274/3938/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №274/3938/19

Провадження № 2/0274/1894/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"05" липня 2019 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хуторна І.Ю., розглянувши позовну заяву Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухара В.В. в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Бердичівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в:

01.07.2019 керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Бердичівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням - витрат на лікування потерпілого в розмірі 13054,43 грн. Позов пред`явлено з підстав, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 злочину, потерпіла ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у Бердичівській ЦМЛ та витрати на лікування складають 13054,43 грн. Фінансове управління виконавчого комітету Бердичівської міської ради та лікувальний заклад не зверталися з позовом про стягнення цих коштів, а тому наявні підстави для звернення з позовом прокурора.

Дослідивши позовну заяву та додані документи, суддя доходить висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що саме в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Верховний Суд у постановах від 24 жовтня 2018 року у справі № 304/1196/16-ц та від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 висловив правову позицію щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та зазначив, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно.

У п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України закріплено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 N 1697-VII Про прокуратуру .

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Між тим, Керівником Бердичівської місцевої прокуратури не обґрунтовано наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Фінансового управляння виконавчого комітету Бердичівської міської ради, оскільки до матеріалів позову не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення Фінансовим управлінням виконавчого комітету Бердичівської міської ради чи лікувальним закладом відповідних повноважень, віднесених до їх компетенції, або вони не здатні самостійно представляти свої інтереси в суді.

Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що Фінансове управління виконавчого комітету Бердичівської міської ради та лікувальний заклад на даний час не пред`явили позов до суду, не дає підстав звертатися з позовом до суду прокурору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

в х в а л и в:

Позовну заяву прокурора Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухара В.В. в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Бердичівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без руху.

Надати Керівнику Бердичівської місцевої прокуратури Кожухару В.В. строк 7 днів, з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків про які зазначено в ухвалі.

Позиву слід вказати у позовній заяві з посиланням на докази, що доводять ту обставину, що прокурор наділений правом звертатися з таким позовом до суду.

Роз`яснити прокурору, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається їй.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя: І.Ю. Хуторна