Вирок

від 05.07.2019 по справі 462/3965/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/3965/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 32019140000000046 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, одруженого, не судимого, засновника та директора ТОВ «Мітра-1» (ЄДРПОУ 23885874), який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, суд

в с т а н о в и в :

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , спільно із невстановленими у ході досудового розслідування особами, щодо яких триває досудове розслідування, діючи умисно як виконавець 13.12.2018 р. придбав ТОВ «Мітра-1» (ЄДРПОУ 23885874) з метою прикриття незаконної діяльності. В подальшому, 14.12.2018 р. заповнену і засвідчену власним підписом заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу подав до реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, яке розташоване на вул. Городоцька, 299 у м. Львові, на підставі якої, 17.12.2018 р. державним реєстратором внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ставши фактичним керівником ТОВ «Мітра-1», ОСОБА_4 , з метою прикриття незаконної діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, усупереч положень ст. 42, 49 ГК України, відповідно до яких підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, які зобов`язані, зокрема, не порушувати права та законні інтереси інших суб`єктів господарювання, права місцевого самоврядування і держави, достовірно знав, що товариство реєструється для прикриття незаконної діяльності у вигляді документального оформлення начебто проведених фінансово-господарських операцій (придбання будівельних матеріалів та надання будівельних та інших послуг реальному сектору економіки), тобто без мети здійснення підприємницької діяльності.

Разом з цим, на виконання заздалегідь обумовлених домовленостей із невстановленими у ході досудового розслідування особами, ОСОБА_4 28.12.2018 р. відкрив розрахунковий рахунок ТОВ«Мітра-1» у AT «Альфа Банк» (МФО 300346).

У подальшому, ОСОБА_4 , як службова особа ТОВ «Мітра-1», на яку згідно ст. 67 Конституції України, ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України, розділу III ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено обов`язок виконувати організаційно-розпорядчі обов`язки - функції по керівництву підприємством, розпорядженню його майном та коштами, будучи відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), з моменту придбання (проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу) 17.12.2018 р. до 29.03.2019 р., лише формально рахувався службовою особою - керівником ТОВ «Мітра-1», без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Після цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ТОВ «Мітра-1» безпосередньо здійснювати підприємницьку діяльність, а він самостійно виконувати функції директора підприємства не буде, усвідомлюючи, що дане товариство буде використовуватись лише для документального відображення начебто проведених фінансово-господарських операцій із купівлі будівельних матеріалів та наданні будівельних та інших послуг реальному сектору економіки, на виконання заздалегідь обумовлених домовленостей із невстановленими у ході досудового розслідування особами, щодо яких триває досудове розслідування, надав їм фактичне право управління діяльністю підприємства, передавши у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мітра-1», електронні ключі доступу до податкової звітності та системи Інтернет клієнт - банк.

Крім цього, як встановлено у ТОВ «Мітра-1» відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, за юридичною адресою товариство не знаходиться.

За наведених обставин, ОСОБА_4 , діючи умисно, здійснив придбання ТОВ «Мітра-1», ставши 17.12.2018 р. його службовою особою - директором, з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з документальним відображення начебто проведених фінансово-господарських операцій із купівлі будівельних матеріалів та наданні будівельних та інших послуг реальному сектору економіки. Такі дії надавали можливість невстановленим у ході досудового розслідування особам, від імені даного товариства безпідставно формувати податковий кредит з податку на додану вартість для інших суб`єктів господарської діяльності.

Дії ОСОБА_4 органом досудовогорозслідування вірнокваліфіковані зач.2ст.27,ч.1ст.205КК України,так яквін вчинив у співучасті (виконавець) з невстановленими у ході досудового розслідування особами, щодо яких триває досудове розслідування, придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

03.07.2019 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Сторони, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення), відсутність обставин, які обтяжують покарання, узгодили покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 тисяч гривень. Крім цього, згідно умов даної угоди обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Статтею 472КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК Україниякщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав укладену із ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 підтримали угоду, при цьому, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України та пояснив, що він повністю розуміє свої права надані йому законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також наслідки невиконання даної угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, який, відповідно дост. 12 КК Українивідноситься до злочинів невеликої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України визнає повністю. Обвинувачений розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Витрати на залучення експерта відсутні, як і речові докази. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. 368-371, 373-376, 472, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 32019140000000046 укладену 03 липня 2019 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 /п`ятисот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: ОСОБА_1