Ухвала

від 28.05.2019 по справі 369/6007/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6007/19

Провадження №1-кс/369/1886/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 120131100000001049 від 10.09.2015 року,

В С Т А Н О В И В:

До суду з клопотанням звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 120131100000001049 від 10.09.2015 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року № 757/33208/15-к за результатами розгляду клопотання слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , накладено арешт на ряд земельних ділянок на ряд земельних ділянок на території Софіївського-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із забороною відчуження і змін меж земельних ділянок, зокрема, на земельну ділянку, на території Софіївського-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що має кадастровий номер 3222486200:02:002:5104, площею 0,5 га та належить на праві власності ОСОБА_4 .

В ухвалі слідчого судді вказано, що клопотання слідчого обґрунтовано тим, що головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120131100000001049 від 17.10.2013 року стосовно службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та інших, які у період 2010-2013 років при наданні згоди на вилучення з постійного користування ДП «НДВАК» «Пуща-Водиця» земельних ділянок загальною площею 944,8 га та подальшої передачі вказаних земель у приватну власність вчинили кримінальні злочини, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Розгляд клопотання про накладення арешту відбувся без участі ОСОБА_4 чи її представника, оскільки вона не була повідомлена про судовий розгляд.

Ухвала слідчого судді від 10.09.2015 року про накладення арешту на вказану земельну ділянку ОСОБА_4 вважає незаконною та атакою, що порушує її законні права та інтереси, арешт був накладений необґрунтовано і на даний час у застосуванні такого заходу потреби немає з наступних причин.

ОСОБА_4 не перебуває і не перебувала в статусі і не перебувала в статусі підозрюваного чи обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Цивільний позов до ОСОБА_4 не пред`являвся. Також право власності на земельну ділянку не оспорюється в порядку цивільного чи господарського судочинства.

ОСОБА_4 не була обізнана та не могла знати про те, що її земельна ділянка може відповідати будь-якій з ознак, зазначених у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

ОСОБА_4 є добросовісним набувачем земельної ділянки. Вона набула право власності на земельну ділянку у спосіб, визначений законом, а саме шляхом придбання їх згідно засвідченого нотаріального договору купівлі-продажу.

Заявник у клопотанні посилався на те, що стороною обвинувачення безпідставно зроблено висновок, що земельна ділянка набута ОСОБА_4 злочинним шляхом, це твердження не підтверджено доказами, а стороною власника майна стверджується про законний спосіб набуття права власності.

ОСОБА_4 ніякого відношення до фактів, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120131100000001049 не має, за весь час розслідування вона жодного разу не викликалася для проведення слідчих дій.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду № 757/33208/15-к від 10 вересня 2015 року, а саме якою накладено арешт та заборонено відчуження і зміну меж земельної ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з кадастровим номером 3222486200:02:002:5104, яка на праві власності належить ОСОБА_4 ..

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду надано заяву про розгляд клопотання за відсутності заявника.

У судове засідання представник Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області не з`явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12013110000001049 від 17.10.2013 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року у справі № 757/33208/15-к задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120131100000001049. Накладено арешт та заборонено відчуження і зміну меж земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що мають наступні кадастрові номери: 3222486200:03:002:5104, 3222486200:03:002:5105, 3222486200:03:002:5106, 3222486200:03:002:5107, 3222486200:03:002:5108, 3222486201:01:036:5008, 3222486201:01:036:5009, 3222486200:02:002:5096, 3222486200:02:002:5097, 3222486200:02:002:5098, 3222486200:02:002:5099, 3222486200:02:002:5100 (3222486200:02:002:5207), 3222486200:02:002:5101, 3222486200:02:002:5103, 3222486200:02:002:5104, 3222486200:02:002:5105, 3222486200:02:002:5106, 3222486200:02:002:5107, 3222486200:02:002:5108, 3222486200:02:002:5109, 3222486200:02:002:5110, 3222486200:02:002:5111, 3222486200:02:002:5112, 3222486200:02:002:5113, 3222486200:02:002:5142, 3222486200:02:002:5143, 3222486200:02:002:5194, 3222486200:02:002:5200, 3222486200:02:002:5198, 3222486200:02:002:5138.

Відповідно до положеньст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної чи фізичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідновимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. ст.7,16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або об.меження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особамає право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно положень ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 13 березня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 , реєстровий номер 389, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:02:002:5104, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, є ОСОБА_4 .

При вирішенні питання про арешт майна відповідно дост. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Органом досудового розслідування не надано доказів, що продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження є на разі доцільним та співмірним цілям кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 2, 170, 174, 309 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 120131100000001049 від 10.09.2015 року, задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду № 757/33208/15-к від 10 вересня 2015 року, а саме якою накладено арешт та заборонено відчуження і зміну меж земельної ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що має кадастровий номер: № 3222486200:02:002:5104 і належить на праві власності громадянці України ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1