Ухвала

від 05.07.2019 по справі 120/2106/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

05 липня 2019 р. Справа № 120/2106/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер Соціотерапія в особі директора Слободянюка Павла Михайловича (код ЄДРПОУ: 05483931, адреса: вул. Пирогова, 119в, м. Вінниця, Вінницька область, 21037)

про: визнання висновку МСЕК недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер Соціотерапія в особі директора Слободянюка Павла Михайловича (код ЄДРПОУ: 05483931, адреса: вул. Пирогова, 119в, м. Вінниця, Вінницька область, 21037) про визнання висновку МСЕК недійсним.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши мотиви поданого позову, встановивши предмет та суб`єктний склад, вважаю, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, за правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частина 1 статті 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Зі змісту позовної заяви та доданих документів вбачається, що позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду, оскільки не погоджується із висновком від 21.08.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначений медичний висновок був складений лікарем у відповідності до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Проаналізувавши наведені вище положення Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши позов та додані матеріали, суд вважає, що сам по собі висновок медичного огляду про визнання недійсним якого заявлено вимогу, не породжує для позивача настання будь-яких прав та обов`язків. Він лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства.

Зазначений висновок може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та прийняття певних рішень, у тому числі в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку із керуванням транспортним засобом у стані сп`яніння. Отже, доводи на його спростування підлягають поданню і перевірці при розгляді адміністративних матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У відповідності до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, медичний висновок неможливо вважати рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує для позивача певні права чи обов`язки, тобто не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Із аналізу наведених вище норм слідує, що публічно-правовим спором є не будь - який публічно - правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах відповідач не здійснював владних управлінських функцій стосовно позивача, що є визначальною ознакою для публічно-правового спору, відтак не є суб`єктом владних повноважень у розумінні частини 1 статті 4 КАС України. Спірне рішення за своєю суттю є висновком, який зроблено на підставі застосування спеціальних знань з метою встановлення певних обставин та фактів.

Відтак такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Отже, правомірність висновку МСЕК в даному випадку має перевірятись відповідно до норм, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, при вирішенні питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. 19, 170, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер Соціотерапія в особі директора Слободянюка Павла Михайловича (код ЄДРПОУ: 05483931, адреса: вул. Пирогова, 119в, м. Вінниця, Вінницька область, 21037) про визнання висновку МСЕК недійсним.

2. Як доказ, згадуваний позивачем висновок, може бути спростований саме у порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка знаходиться на розгляді відповідного суду.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна