Рішення
від 27.06.2019 по справі 120/1336/19-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 червня 2019 р. Справа № 120/1336/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Ткачука Б.О.

представника відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман-Центр"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерман-Центр" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 07.06.2017 по 26.12.2017 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області здійснювалась позапланова виїзна перевірки ТОВ "Джерман-Центр" податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, військового збору за період з 01.04.2016 по 31.03.2017. За результатами перевірки було складено Акт № 26/1401/32102131 від 03.01.2018, згідно висновків якого, позивач, у період що перевірявся, в порушення п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України занизило податок на додану вартість, що підлягає сплаті всього в сумі 221 331 грн., з розрахунку - серпень 2016 в сумі 68 971,00 грн.; січень 2017 в сумі 152 630 грн.

На підставі Акту перевірки 18.01.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000431401 на суму 221 331 грн. - основне зобов`язання та 110 666 грн. штрафна санкція.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його необґрунтованим, протиправним та винесеним на підставі суб`єктивних припущень, всупереч чинному законодавству, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

14.05.2019 представником Головного управління ДФС у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити. Мотивуючи даний відзив відповідачем вказано, що позаплановою виїзною перевіркою та за аналізом баз даних по контрагентах-постачальниках - ТОВ "Еліт Груп", ТОВ "Магніт Груп", ТОВ "Бродпрод" встановлено нереальність господарської операції, а саме:

- нереальність первинного продажу ідентифікованого товару/послуги за наявності маніпулювання показниками податкової звітності з податку на додану вартість - встановлено відсутність джерел походження товарів, які було придбано та реалізовано;

- нереальність продажу ідентифікованої послуги за відсутності реального придбання цієї ж послуги або нереальності її надання власним трудовим і виробничим ресурсом - встановлено пересорт товарів (робіт/послуг);

- нереальність придбання ідентифікованої послуги, продаж якої не підтверджується реальністю її надання - відсутні основні засоби, трудові ресурси для надання послуг, вказаних в податкових накладних.

Відтак, сукупність фактів та обставин, вказує на те, що вищезазначені контрагенти - постачальники є учасниками тіньового сектору економіки та вказує на транзитність операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевими отримувачами. Встановлені факти підтверджують, що дані підприємства фактично не надавали послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів на адресу TOB "Джерман-Центр" у відповідних періодах, так як в свою чергу не проводили операцій з придбання даних послуг з контрагентами-постачальниками. Задекларовані ТOB "Джерман-Центр" операції з їх придбання не можуть вважатися операціями, що дають право на податковий кредит згідно умов ст. 198.1 Податкового кодексу України.

Всі досліджені операції з придбання даного товару не відповідають жодним критеріям реальної господарської діяльності. Оцінка господарських операцій на предмет її реальності проведена з урахуванням всіх факторів, виявлених з першої ланки постачання. Це пояснюється рядом фактів та обставин, які встановлені при комплексному відпрацюванні контрагентів і які вказують на проведення узгоджених між ними дій по декларуванню господарських операцій, що не мають реального характеру. Такі операції мають ознаки розповсюджених схем, метою яких є отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкового кредиту та витрат діяльності.

Відсутність у вищезазначених контрагентах-постачальниках необхідних умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій, підтверджує, що дані підприємства фактично не надавали TOB "Джерман-Центр" послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів на загальну суму ПДВ 229 000 грн., а відтак податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН на адресу TOB "Джерман-Центр" та відображені в податковому обліку TOB "Джерман-Центр" (декларації з податку на додану вартість) за відповідні періоди не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання даного товару.

Укладені між вищезазначеними контрагентами-постачальниками договори про надання рекламних послуг (послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів) не опосередкувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

При перенесенні TOB "Джерман-Центр" інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активі, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.11.1999 № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 893/4186.

Таким чином, вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесенні витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.

Наявність у TOB "Джерман-Центр" податкових накладних, отриманих від TOB Еліт Груп , TOB Магніт Груп та TOB Бродпрод (зареєстрованих в ЄРПН) є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у TOB "Джерман-Центр" не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права - виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 2 ст. 3, п. 1, п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XІV від 16.07.1999 п. 44.1 ст. 44, пункту 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Таким чином, на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, TOB "Джерман-Центр" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 229 000 грн., в т.ч. за: червень 2016 року в сумі 100 000 грн., серпень 2016 року в сумі 85 000 грн., та за вересень 2016 року в сумі 44 000 грн., за рахунок відсутності факту здійснення господарської операції по придбанню послуг (виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів) по взаєморозрахункам з TOB "Еліт Груп", TOB "Магніт Груп" та TOB "Бродпрод".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення заявленого позову, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 01.06.2017 №1015 та №1016 посадовими особами фіскальної служби, згідно із ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VІІІ та на підставі наказу №1093 від 01.06.2017 Головного управління ДФС у Вінницькій області, проведено з 07.06.2017 позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Джерман-Центр з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, військового збору за період з 01.04.2016 по 31.03.2017.

За результатами перевірки складений акт від 03.01.2018 №26/1401/32102131, у п. 1 висновку якого зазначено, що встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті всього у сумі 221 331 грн., у тому числі за серпень 2016 року в сумі 68971 грн. та за січень 2017 року в сумі 152 360 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього в сумі 7669 грн. в т.ч. за березень 2017 року в сумі 7669 грн.

Фактичною підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, стало відсутність у ТОВ "Еліт Груп" (код ЄДРПОУ 40304624), ТОВ "Магніт Груп" (код ЄДРПОУ 40298396), ТОВ "Бродпрод" (код ЄДРПОУ 40611244) умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій, в наслідок чого контролюючий орган дійшов висновку, що дані підприємства фактично не надавали ТОВ "Джерман-Центр" послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів.

18.01.2018 на підставі акта перевірки від 03.01.2018 №26/1401/32102131 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000431401.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерман-Центр" звернулось з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Разом з тим, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що при дослідженні акту перевірки від 03.01.2018 №26/1401/32102131, відповідач фактично сам вказує про те, що зміна активів відбулася. Позивач оплатив кошти за послуги та товар, що вже є зміною активів підприємства, та отримав послуги, що і відобразив у бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктами 2.1-2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов`язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 19.8 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення ПК України витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з контрагентами, зазначеними у акті перевірки, підтверджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "Джерман-Центр" (Замовник) та ТОВ "Еліт Груп" (Виконавець) укладено Договір №ДР-29.04.16 від 29.04.2016 про надання рекламних послуг (а. с. 154, том 1) загальна вартість яких за договором складає 600 000,00 грн.

Згідно п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання підготовки та виконання наступних видів послуг:

- розробка макетів та виготовлення поліграфічної продукції: Друк (папір А3, А4, не стандартний, за домовленістю);

- проведення рекламних акцій (розповсюдження матеріалів Замовника у відповідності з Додатками до дійсного Договору, які є невід`ємною його частиною.

Вартість рекламних робіт та послуг, зазначених в п. 1.1 дійсного Договору оформляється відповідними додатками до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 2.1 Договору).

Розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця 100% оплати в 15 денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 2.2 Договору).

Виконання робіт та послуг по цьому Договору оформляються актом прийому передачі виконаних робіт, підписаних сторонами (п. 2.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року з пролонгацією на наступний календарний рік.

На виконання умов вищезазначеного договору TOB Еліт Груп на адресу TOB Джерман-Центр виписано (оформлено) податкові накладні на поставку послуг (виготовлення та розповсюдження рекламної продукції) (а. с. 12-13, том. 2):

- №81 від 24.06.2016 на загальну суму 300 000,00 грн.

- №82 від 24.06.2016 на загальну суму 300 000,00 грн.

Суд звертає увагу, та підтверджується Актом перевірки, що дані податкові накладні вчасно та належним чином зареєстровані в реєстрі податкових накладних, суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до податкового кредиту, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Крім того, виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.2016 (а. с. 116, 125, том 1) та платіжними дорученнями від 04.07.2016 №1591, №1592 (а. с. 114-115, том 1).

Так, між ТОВ "Джерман-Центр" (Замовник) та ТОВ "Магніт-Груп" (Виконавець) укладено Договір №ДР-10.05.16 від 10.05.2016 про надання рекламних послуг (а. с. 7-8, том 2) загальна вартість яких за договором складає 510 000,00 грн.

Згідно п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання підготовки та виконання наступних видів послуг:

- розробка макетів та виготовлення поліграфічної продукції: Друк (папір А3, А4, не стандартний, за домовленістю);

- проведення рекламних акцій (розповсюдження матеріалів Замовника у відповідності з Додатками до дійсного Договору, які є невід`ємною його частиною.

Вартість рекламних робіт та послуг, зазначених в п. 1.1 дійсного Договору оформляється відповідними додатками до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 2.1 Договору).

Розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця 100% оплати в 15 денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 2.2 Договору).

Виконання робіт та послуг по цьому Договору оформляються актом прийому передачі виконаних робіт, підписаних сторонами (п. 2.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року з пролонгацією на наступний календарний рік.

На виконання умов вищезазначеного договору TOB Магніт-Груп на адресу TOB Джерман-Центр виписано (оформлено) податкові накладні на поставку послуг (виготовлення та розповсюдження рекламної продукції) (а. с. 182, 184, том. 1):

- №330 від 25.08.2016 на загальну суму 230 000,00 грн.

- №331 від 25.08.2016 на загальну суму 280 000,00 грн.

При цьому, дані податкові накладні вчасно та належним чином зареєстровані в реєстрі податкових накладних, суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до податкового кредиту, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

Виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.08.2016 (а. с. 222, 227, том 1) та платіжними дорученнями від 25.08.2016 №2157, №2156 (а. с. 220-221, том 1).

Між ТОВ "Джерман-Центр" (Замовник) та ТОВ "Бродпод" (Виконавець) укладено Договір №Р-07.08.16 від 07.08.2016 про надання рекламних послуг (а. с. 108-109, том 1) загальна вартість яких за договором складає 264 000,00 грн.

Згідно п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання підготовки та виконання наступних видів послуг:

- розробка макетів та виготовлення поліграфічної продукції: Друк (папір А3, А4, не стандартний, за домовленістю);

- проведення рекламних акцій (розповсюдження матеріалів Замовника у відповідності з Додатками до дійсного Договору, які є невід`ємною його частиною.

Вартість рекламних робіт та послуг, зазначених в п. 1.1 дійсного Договору оформляється відповідними додатками до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 2.1 Договору).

Розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця 100% оплати в 15 денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 2.2 Договору).

Виконання робіт та послуг по цьому Договору оформляються актом прийому передачі виконаних робіт, підписаних сторонами (п. 2.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року з пролонгацією на наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору TOB Бродпрод на адресу TOB Джерман-Центр виписано (оформлено) податкову накладну на поставку послуг (виготовлення та розповсюдження рекламної продукції) (а. с. 112, том. 1):

- №82 від 27.09.2016 на загальну суму 264 000,00 грн.

При цьому, податкова накладна вчасно та належним чином зареєстрована в реєстрі податкових накладних, суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до податкового кредиту, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року.

Виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.09.2016 (а. с. 83, том 1) та платіжним дорученням від 27.09.2016 №2411 (а. с. 82, том 1).

Оцінивши вищевказані первинні документи, суд зазначає, що вони містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що первинні документи позивача не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 ПК України вказували б на їх недопустимість як доказів реальності господарської операції позивача із його контрагентом.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність па момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, в даному разі, для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань ТОВ "Джерман-Центр" дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання саме цих операцій.

Також визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Судом встановлено, що первинні документи, які складалися для підтвердження факту виконання господарських операцій за укладеними договорами та для їх документування, за своїм змістом засвідчують факти здійснення відповідних операцій. При цьому, первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики. Первинні документи оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства.

У даній справі відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд звертає увагу, що на момент отримання спірних послуг позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Крім того, чинне законодавство не ставить право платника на визначення податкового кредиту та валових витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання договору контрагентом. До того ж, суд акцентує увагу, що відповідач сам вказує, що всі контрагенти діючі (стан - 0), кошти за вказані роботи оплачені, зміна майнового стану у позивача відбулась, фактично у просторі наявність робіт не заперечується, всі податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, у бухгалтерському обліку вказані операції позивачем відображенні.

В той же час, відсутність інформації у податкового органу щодо наявності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Крім того, невиконання контрагентом податкових обов`язків має створювати наслідки виключно для такого суб`єкта господарювання в силу індивідуалізації відповідальності.

Отже, спірні господарські операції здійснені позивачем в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинила реальну зміну його майнового стану, а відтак суд приходить до висновку щодо реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача. (Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного суду у справі №826/4571/16 від 24.04.2018 року.)

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Також, в ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 221331 грн. за податковим зобов`язанням та за штрафними санкціями у сумі 110666 грн.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман-Центр" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 18.01.2018 №0000431401 підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 18.01.2018 №0000431401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман-Центр" сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 5576,62 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерман-Центр" (вул. Лебединського, 19, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 32102131)

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165)

Рішення суду в повному обсязі складено 05.07.2019

Суддя Комар Павло Анатолійович

Дата ухвалення рішення27.06.2019
Оприлюднено09.07.2019

Судовий реєстр по справі —120/1336/19-а

Ухвала від 20.01.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 22.11.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 22.11.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 04.11.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 04.11.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 25.10.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 09.09.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сапальова Т.В.

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сапальова Т.В.

Ухвала від 02.08.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сапальова Т.В.

Рішення від 27.06.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Комар Павло Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні