Рішення

від 05.07.2019 по справі 360/2404/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2404/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 з 12 січня 2012 року по 30 листопада 2016 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на ВП "Шахта "Червоний партизан " ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит";

- зобов`язати відповідачу зарахувати період роботи позивача з 12 січня 2012 року по 20 березня 2017 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на ВП "Шахта "Червоний партизан " ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" до пільгового стажу згідно Списку №1 для розрахунку пільгового стажу позивача.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач 15 квітня 2019 року звернувся до відповідача з заявою щодо надання роз`яснень стосовно відмову в зарахуванні стажу на пільгових умовах за період з 12 січня 2012 року по 30 листопада 2016 року на відокремленому підрозділі Шахтоуправління Червонопартизанське Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит .

Листом заступника начальника ПФУ м. Сєвєродонецька від 06 травня 2019 року № 10767/03-22 позивачу було відмовлено зарахуванні до пільгового стажу період роботи на відокремленому підрозділі Шахтоуправління Червонопартизанське Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит в зв`язку з тим, що підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (лист щодо відмови додається до адміністративного позову).

Вважає, що дії відповідача щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу за Списком №1 є незаконними.

Ухвалою від 12.06.2019 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 37-39).

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що 13.07.2017 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії.

Для призначення пенсії позивачем до заяви про призначення пенсії було надано паспорт; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; диплом; трудову книжку; заяву про виплату пенсії на рахунок Ощадбанку; військовий квиток; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах; довідку про заробітну плату.

Для визначення можливості зарахування до пільгового стажу періодів роботи в Відокремленому підрозділі „Шахтоуправління Червонопартизанське" (код ЄДРПОУ 38629886) Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК „Свердловантрацит" (код ЄДРПОУ 37596090), яке розміщується на тимчасово окупованій території України, з 12.01.2012 по 31.03.2012, за жовтень 2012 року, з 01.05.2013 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 30.11.2016 (за записами трудової книжки та даних персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування), необхідно підтвердити відповідне право результатами атестації робочих місць за умовами праці на електрослюсаря підземного.

На підставі наданих документів управлінням було призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 27.06.2017, яка виплачується по теперішній час.

В позовній заяві позивач просить суд зобов`язати управління зарахувати період його роботи з 12.01.2012 по 20.03.2017 (тобто по дату звільнення) в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на ВП "Шахта "Червоний партизан" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" до пільгового стажу згідно Списку №1 для розрахунку пільгового стажу.

Проте відповідно Індивідуальної відомості про застраховану особу (форма ОК-5) на ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1 ) протягом з 01.12.2016 по 20.03.2017 в графі „для пенсії" та „страховий стаж" зазначено „0", і управління взагалі не має правових підстав для зарахування зазначеного періоду в страховий стаж.

Тому, позивачу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за період з 01.01.1999 по 11.01.2012 було зараховано спеціальний трудовий стаж згідно записів трудової книжки та даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування - 13 років 10 днів, що є недостатнім для перерахунку пенсії згідно Закону України „Про підвищення престижності шахтарської праці".

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями документів, які містяться в матеріалах справи: паспорту (а.с. 9, 9 зв.), довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с. 10), довідки від 11.07.2017 № 0000259943 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 11).

13.07.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 40).

З 27.06.2017 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , що підтверджується рішенням від 21.08.2017 № 3605. На час призначення пенсії загальний стаж роботи ОСОБА_1 склав 32 роки 0 місяців 02 днів; стаж роботи, що дає право на пенсію згідно п. „а" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" - 10 років 10 місяців 17 днів (а.с 40 зв.).

Листом від 06.05.2019 № 10767/03-22 позивача повідомлено, що період роботи з 12.01.2012 по 30.11.2016 у на ВП "Шахта "Червоний партизан" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" зараховано до загального стажу у повному обсязі відповідно до внесених записів у трудовій книжці. При цьому, вказаний період роботи не враховано до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано, які підтверджують пільговий характер робіт (а.с. 49).

Відповідачем у відзиві зазначено, що період роботи з 01.12.2016 по 20.03.2017 не враховано як до загального стажу, так і до страхового з огляду на те, що в індивідуальній відомості про застраховану особу (форма ОК-5) на ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1 ) в графі „для пенсії" та „страховий стаж" зазначено „0", і тому управління взагалі не має правових підстав для зарахування зазначеного періоду в страховий стаж (а. с. 38 зв., 39).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме орган, що призначає пенсію , надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо перерахунку пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на перерахунок пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які підтверджують факт роботи з 12.01.2012 до 20.02.2017 на ВП "Шахта "Червоний партизан" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" позивача на відповідній посаді з повним робочим днем (а.с. а.с 15-17). Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.

При цьому, згідно із інформацією, яка зазначена у наказах від 30.12.2011 № 5 та від 01.04.2013 № 05/1, на ВП "Шахта "Червоний партизан" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" було проведено роботи з атестації робочих місць за умовами праці (а. с. 18-20).

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

До вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу періоду роботи з 12.01.2012 до 20.02.2017 на ВП "Шахта "Червоний партизан" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", а також до загального стажу - період роботи з 01.12.2016 по 20.02.2017.

Щодо посилань відповідача на те, що період роботи з 01.12.2016 по 20.03.2017 не враховано як до загального стажу, так і до страхового з огляду на те, що в індивідуальній відомості про застраховану особу (форма ОК-5) на ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1 ) в графі „для пенсії" та „страховий стаж" зазначено „0", і тому управління взагалі не має правових підстав для зарахування зазначеного періоду в страховий стаж, судом відхиляються з огляду на наступне.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року) відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи з 01 грудня 2016 року по 20 лютого 2017 до страхового стажу за порушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит , оскільки згідно з Законом № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01 грудня 2016 року по 20 лютого 2017, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, період роботи позивача на ВП "Шахта "Червоний партизан" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" з 01 грудня 2016 року по 20 лютого 2017 року, протиправно не зараховано відповідачем до страхового стажу.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вище викладене, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, у зв`язку з чим визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 з 12 січня 2012 року по 20 березня 2017 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на ВП "Шахта "Червоний партизан " ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та зобов`язати відповідача зарахувати період роботи позивача з 12 січня 2012 року по 20 березня 2017 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на ВП "Шахта "Червоний партизан " ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" до загального та пільгового стажу згідно Списку №1 для розрахунку пільгового стажу позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн (а. с. 3).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, буд. 9) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в відокремленому підрозділі "Шахта "Червоний партизан " Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" з 12.01.2012 до 30.11.2016.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до загального та пільгового стажу період роботи: в відокремленому підрозділі "Шахта "Червоний партизан " Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" з 01.12.2016 до 20.02.2017.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в відокремленому підрозділі "Шахта "Червоний партизан " Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" з 12.01.2012 до 30.11.2016.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до загального та пільгового стажу період роботи: в відокремленому підрозділі "Шахта "Червоний партизан " Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" з 01.12.2016 до 20.02.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, буд. 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Тихонов