Рішення

від 04.07.2019 по справі 420/3081/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Одеса Справа № 420/3081/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Померанч про стягнення штрафу в розмірі 5083,00 (п`ять тисяч вісімдесят три) та штрафу в розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривні,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до ТОВ Померанч про стягнення штрафу в розмірі 5083,00 гривень та штрафу в розмірі 1700,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що на підставі заяви Громадської організації Ліга захисту прав жінок Гармонія рівних від 05.04.2019 року щодо розповсюдження реклами, яка містить ознаки дискримінації за ознакою статі та яка розповсюджується на сайті інтернет-магазину Цитрус (ТОВ ПОМЕРАНЧ ) та доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 18.04.2019 року щодо розгляду вказаної заяви та вжиття заходів реагування, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області відносно ТОВ ПОМЕРАНЧ було складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 32 від 05.06.2018 року про наявні ознаки порушення ч. 3 ст. 7 та ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу , а саме: реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності та вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб . У зв`язку з чим 05.07.2018 року прийнято рішення №32 про початок розгляду справи та 12.09.2019 року прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №61 у розмірі 5083,00 грн. Також 13.04.2019 року на поштову адресу ТОВ ПОМЕРАНЧ була направлена вимога про надання документів №2909/05/25 у відповідності до ч. 2 ст. 26 ЗУ Про рекламу . У зв`язку з ненаданням документів щодо вартості розповсюдженої реклами був складений протокол № 58 від 19.06.2018 року про наявні ознаки порушення ч. 2 ст. 26 ЗУ Про рекламу , а саме: ненадання документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклами. 05.07.2018 року на підставі протоколу № 58 було прийнято рішення № 58 про початок розгляду справи та 12.09.2019 року, на підставі ч. 6 ст. 27 ЗУ Про рекламу , прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 62 у розмірі 1700,00 грн. Позивач, посилаючись на те, що відповідачем вказані рішення від 12.09.2018р. не були оскаржені, а штрафні санкції до теперішнього часу не сплачені, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 11 червня 2019 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, сповіщені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2018 року на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надійшла заява Громадської організації Ліга захисту прав жінок Гармонія рівних щодо розповсюдження реклами, яка містить ознаки дискримінації та яка розповсюджується на сайті інтернет-магазину Цитрус (ТОВ ПОМЕРАНЧ ).

У зв`язку з чим, у порядку ч. 2 ст. 26 ЗУ Про рекламу , ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на адресу ТОВ ПОМЕРАНЧ була направлена вимога №2909/05/25 від 13.04.2018 року про надання документів, а саме витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, письмові пояснення та документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір, макет замовлення, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи, тощо), та попереджено товариство про відповідальність за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених ЗУ Про рекламу повноважень.

05.06.2018 року головним спеціалістом відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Вронською-Проць М.В. у відношенні ТОВ ПОМЕРАНЧ складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 32, у зв`язку з порушенням ч. 3 ст. 7 та ч. 1 ст.8 ЗУ Про рекламу щодо змісту реклами, яка розповсюджується представниками інтернет-магазину Цитрус (ТОВ ПОМЕРАНЧ ) на сторінках сайту, за посиланням https://www.citrus.ua .

19.06.2018 року головним спеціалістом відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Вронською-Проць М.В. у відношенні ТОВ ПОМЕРАНЧ складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 58, у зв`язку з порушенням ч. 2 ст. 26 ЗУ Про рекламу , а саме ненадання необхідних для розгляду справи (здійснення повноважень щодо контролю) документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклами на сторінках сайту інтернет-магазину Цитрус (ТОВ ПОМЕРАНЧ ).

05.07.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі протоколу № 32 від 05.06.2018 року у відношенні ТОВ ПОМЕРАНЧ прийнято рішення №32 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

05.07.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі протоколу № 58 від 19.06.2018 року у відношенні ТОВ ПОМЕРАНЧ прийнято рішення №58 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу у зв`язку з ненаданням товариством документів щодо вартості розповсюдженої реклами.

09.07.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на адресу ТОВ ПОМЕРАНЧ відправлено повідомлення №5633/05/25 про проведення засідання у справі щодо порушення законодавства про рекламу 03.08.2018 року о 10 год. 00 хв. У зв`язку з тим, що відповідачем не було отримано вказане повідомлення, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області повторно направило на поштову адресу ТОВ ПОМЕРАНЧ повідомлення № 7093/05/25 від 20.08.2018 року про проведення засідання у справі щодо порушення законодавства про рекламу 06.09.2018 року о 11 год. 30 хв. Вказане повідомлення № 7093/05/25 було отримано представником ТОВ ПОМЕРАНЧ 25.08.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

Як вбачається з протоколу засідання №32/1 від 06.09.2018 року, за наслідками розгляду справи про порушення ТОВ ПОМЕРАНЧ законодавства про рекламу було встановлено факт порушення ч. 3 ст. 7 та ч. 1 ст.8 ЗУ Про рекламу щодо змісту реклами, яка розповсюджується представниками інтернет-магазину Цитрус на сторінках сайту, за посиланням https://www.citrus.ua, так як реклама містить інформацію або зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності та вміщує твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також є такою, що дискредитує товари інших осіб.

Відповідно до протоколу засідання №58/1 від 06.09.2018 року за результатами засідання у справі про порушення ТОВ ПОМЕРАНЧ законодавства про рекламу було встановлено факт порушення ч. 2 ст. 26 ЗУ Про рекламу , у зв`язку з ненаданням документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклами.

Рішенням № 61 від 12.09.2018 року за порушення законодавства про рекламу, на підставі ч. 7 ст. 27 ЗУ Про рекламу на ТОВ ПОМЕРАНЧ позивачем накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.

Рішенням № 62 від 12.09.2018 року за порушення законодавства про рекламу, на підставі ч. 6 ст. 27 ЗУ Про рекламу на ТОВ ПОМЕРАНЧ позивачем накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Зазначені рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.09.2018 року № 61, № 62 направлялися на адресу ТОВ ПОМЕРАНЧ листом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №7842/805/25 від 13.09.2018 року та були отримані представником товариства 20.09.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та роздруківка відстеження поштового відправлення (а.с.38-39).

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку наявних штрафів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади рекламної діяльності в Україні та регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України Про рекламу від 03.07.1996 року № 270/96-ВР, відповідно до ст. 1 якого реклама ? інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з ч. 1 ст. 26 ЗУ Про рекламу контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2.09.2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі, в тому числі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ Про рекламу відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень, а рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Статтею 7 ЗУ Про рекламу передбачено, що основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Крім того, у рекламі забороняється вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб (п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ Про рекламу ).

Відповідно до ст. 1 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979 року, ратифіковану Україною 12.03.1981 року, поняття дискримінація щодо жінок означає будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямовані на ослаблення чи зведення нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їхнього сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків від 08.09.2005 року № 2866-ІV, дискримінація за ознакою статі - ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні , крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні від 06.09.2012 року № 5207-VІ, дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ПОМЕРАНЧ розмістило рекламу, яка є дискримінаційною та порушує вимоги ст. 7 ч. 3 ЗУ Про рекламу та ст. 5 п. 5.2.9 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011.

Відповідно до статті 5 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011, що зареєстрований Державним підприємством Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП УкрДНЦ) , який зареєстрований 30.07.2012 № 3259575212249, передбачено, що реклама не повинна застосовувати двозначних виразів, які можуть бути трактовані, як образа для людини однієї чи іншої статті. Реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо:

а) Реклама зображує чи описує жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, та не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо;

порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображується чи описується принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо.

б) Реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо вона стверджує або натякає, що роль однієї статі у соціальному, економічному і культурному житті нижча, ніж іншої.

Згідно з п.5.2.9 статті 5 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011, реклама не вважається дискримінаційною за ознакою статі та не порушує належної добросовісної рекламної та маркетингової практики, коли вона зображує оголене людське тіло чи умовно вдягнених людей, якщо це пов`язано з рекламованим продуктом, має прямі асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо, відповідає чинному законодавству, та не принижує людської гідності, не порушує норм суспільної культури та моралі, які вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві.

Цей Стандарт поширюється на різні види, форми та засоби реклами, у тому числі засоби масової інформації, які впливають на формування суспільного ставлення та моделей соціо-економічних відносин, та який призначено для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, які розробляють, експортують, перевіряють чи застосовують стандарти.

Відповідно до ст. 2 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, встановлено, що Держави-сторони засуджують дискримінацію щодо жінок в усіх їх формах, погоджуються негайно всіма відповідними заходами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (далі - Порядок № 693).

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу передбачено статтею 27 ЗУ Про рекламу , згідно з п. 1 ч. 4, ч. 6 якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів накладає штрафи на рекламодавців за вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень - у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 7 ст. 27 ЗУ Про рекламу ).

Вказані положення також містяться у п. 2 Порядку №693.

Відповідно до п. 19, 20 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.09.2018 р. № 61, № 62 направлялись на адресу ТОВ ПОМЕРАНЧ , однак штраф в розмірі 5083,00 гривень та штраф в розмірі 1700,00 гривень у добровільному порядку ТОВ ПОМЕРАНЧ сплачено не було, зокрема доказів зворотного матеріали справи не містять. Доказів оскарження відповідачем рішень від 12.09.2018 №61, №62 в адміністративному порядку суду не надано.

Враховуючи викладене, а також те, що визначені рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.09.2018 р. № 61, № 62 штрафи у добровільному порядку та законодавчо визначені строки сплачено не було, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 5083,00 гривень та штрафу в розмірі 1700,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що у встановлений судом строк ТОВ ПОМЕРАНЧ не надано відзиву на позовну заяву, жодним чином не спростовано доводів позивача, та не надано доказів скасування/оскарження рішень ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.09.2018 р. № 61, № 62 про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Померанч - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОМЕРАНЧ (65039, Одеська обл., м. Одеса, Проспект Гагаріна, будинок 25, офіс 558/1, код за ЄДРПОУ: 39567359) штраф у розмірі 5083, 00 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні до Державного бюджету України на р/р 31115106015008 МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП), одержувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/ КБК 21081100, код ЄДРПОУ: 38016923.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОМЕРАНЧ (65039, Одеська обл., м. Одеса, Проспект Гагаріна, будинок 25, офіс 558/1, код за ЄДРПОУ: 39567359) штраф розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень до Державного бюджету України на р/р 31115106015008 МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП), одержувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/ КБК 21081100, код ЄДРПОУ: 38016923.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Е.А. Іванов

.