Рішення

від 04.07.2019 по справі 826/10580/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2019 року № 826/10580/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповільністю "Тера маркет" (08131, Київська обл, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 16) доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м.Київ, вул. Народного Ополочення, 5 А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРА МАРКЕТ (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №27 від 31 січня 2018 року про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що внаслідок добровільного невиконання посадовими особами Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області судового рішення №810/1531/16, яке набрало законної сили, зокрема в частині зобов`язання контролюючого органу внести до бази даних інтегрованої картки платника податку зміни, якими виправити помилку, внаслідок якої у Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА МАРКЕТ виник податковий борг в сумі 75 650,00 грн., за позивачем обліковується такий борг. Однак, відображення податкового боргу є неправомірним, а відтак рішення про опис майна у податкову заставу є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскільки за позивачем за узгодженими зобов`язаннями з ПДВ обліковувалась заборгованість в розмірі 75 650,50 грн., контролюючим органом було прийнято та направлено на податкову адресу позивача податкову вимогу від 30 вересня 2015 року №2778-23.

Додатково представник податкового органу стверджував, що аргумент позивача щодо відсутності узгоджених податкових зобов`язань є безпідставним та необґрунтованим, оскільки на факт узгодженості не впливає внутрішнє переконання чи відношення особи до розміру чи існування податкової заборгованості. При цьому, заборгованість виникла не на підставі протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, оскільки до розбіжностей між обліком платника та контролюючого органу призвела самостійно допущена помилка позивача у заповненні декларацій.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій звернув увагу, що у рішенні в справі №810/1531/16, яке набрало законної сили, встановлено, що борг у позивача у розмірі 75 650,50 грн. виник не внаслідок самостійно визначеного грошового зобов`язання, а внаслідок помилки в інформаційній базі даних податкового боргу і дану помилку в судовому порядку зобов`язано виправити саме відповідача.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2018 року начальник Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відповідно до вимог статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Тера-Маркет (код ЄДРПОУ 33330619), а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також майна, права власності на яке він набуде у майбутньому, про що прийняте відповідне рішення №27 від 31 січня 2018 року про опис майна у податкову заставу.

Листом від 05 лютого 2018 року №103/10/10-13-36-54-11 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повідомлено позивача про необхідність надання переліку майна, яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.

Незгода позивача із рішенням про опис майна у податкову заставу зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Також, механізми формування та форми податкової вимоги врегульовані Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за №902/30770).

Зокрема, згідно положень розд. ІІІ зазначеного Порядку №610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому, така податкова вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, зокрема, даних відповідних інтегрованих карток.

Відповідно до статей 88, 89 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Таким чином, умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу є наявність у такого платника податків податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, представник податкового органу стверджує, що за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі 75 650,50 грн., що і зумовило прийняття оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу.

Водночас, в межах адміністративної справи №810/1531/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА МАРКЕТ до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просив: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 30 вересня 2015 року №2778-23 про сплату податкового зобов`язання на суму 75 650,50 грн.; зобов`язати внести до бази даних (інтегрованої картки платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Тера Маркет ) зміни, якими виправити помилку, внаслідок якої у Товариства з обмеженою відповідальністю Тера Маркет виник податковий борг в сумі 75 650,00 грн., постановою від 14 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги у справі №810/1531/16, суд виходив з того, що податковий борг у Товариства з обмеженою відповідальністю Тера Маркет в розмірі 75 651,00 грн. виник не з вини підприємства, а внаслідок помилки в інформаційній базі даних податкового боргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до частин 1, 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на дату набрання судовим рішенням у справі №810/1531/16 законної сили) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Вимогами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на дату набрання судовим рішенням у справі №810/1531/16 законної сили) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналіз наведеного свідчить, що з моменту набрання рішенням у справі №810/1531/16 законної сили, тобто з 20 жовтня 2016 року у податкового органу виник обов`язок щодо його виконання, зокрема, стосовно зобов`язання внести до бази даних (інтегрованої картки платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Тера Маркет ) зміни, якими виправити помилку, внаслідок якої у Товариства з обмеженою відповідальністю Тера Маркет виник податковий борг в сумі 75 650,00 грн.

Відтак, посилання представника контролюючого органу на наявність станом на дату прийняття оскаржуваного рішення наявного у позивача боргу не беруться судом до уваги, оскільки такий борг, як свідчать наявні матеріали справи, обліковувався за позивачем саме внаслідок невиконання контролюючим органом судового рішення у справі №810/1531/16.

Крім того, суд звертає увагу, що в межах вирішення адміністративної справи №810/1531/16 скасовано податкову вимогу від 30 вересня 2015 року №2778-23 про сплату податкового зобов`язання на суму 75 650,50 грн.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З огляду на скасування в судовому порядку податкової вимоги про визначення податкового зобов`язання на суму 75 650,50 грн., яка вважається відкликаною, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу, як протиправного.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА МАРКЕТ задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №27 від 31 січня 2018 року про опис майна у податкову заставу.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА МАРКЕТ (08660, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 16, код ЄДРПОУ 33330619) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, місто Київ, вулиця Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук